П’ятниця, 17 Липня, 2026

Ексміністерка Богатирьова програла суд за пенсію: хотіла майже 40 тисяч на місяць

Важливі новини

Відтепер в Україні документи перевірятиме ШІ

В Україні вперше запрацювала державна послуга, яка використовує штучний інтелект для попередньої перевірки документів. Йдеться про оформлення ветеринарної ліцензії у системі «єДозвіл». Як працює нова система «єДозвіл» — це державна платформа для подання та обробки заяв на отримання чи внесення змін до дозволів і ліцензій. Якщо підприємець подає заяву через портал «Дія», система автоматично перевіряє […]

Чому варто регулярно перезавантажувати роутер

Регулярне перезавантаження роутера — простий, але дієвий спосіб забезпечити стабільну та швидку роботу домашньої мережі. Щодня цей пристрій виконує десятки завдань: розподіляє IP-адреси, контролює підключення, фільтрує трафік та підтримує обмін даними між усіма пристроями. З часом оперативна пам’ять роутера поступово заповнюється — у ній залишаються тимчасові сесії, помилки та інші «сліди» минулих підключень. Через це […]

Пожежа в Чорнобильській зоні: рятувальники ліквідували вогонь на 130 гектарах

Масштабна операція з гасіння лісових пожеж у Чорнобильській зоні...

Електроенергія в Україні: прогнози зростання цін та вплив на витрати на освітлення

Внаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру України в березні цього року, питання підвищення тарифів на електроенергію для населення стало предметом активних дискусій і суттєвого обговорення в суспільстві. Населення зацікавлене в тому, чи дійсно мешканцям доведеться витрачати більше коштів через наслідки цих нападів, і чи можуть тарифи збільшитися вже у найближчі місяці.

Протягом останніх двох тижнів українці почули різноманітні погляди щодо майбутнього рівня тарифів на електроенергію, від тверджень про необхідність їх підвищення до більш обережного підходу, де заявляють, що уряд досліджує різні можливості. Проте, споживачів мало що надихає на оптимізм. У червні минулого року після зимових нападів ціни на електроенергію зросли практично вдвічі, а наразі ситуація стала ще складнішою.

Поки що не вдалося остаточно оцінити збитки, проте говорять, що вони нараховуються на мільярди доларів. Різні заяви свідчать про те, що споживачів не лише планують залучити до покриття витрат, але й відновлення інфраструктури після ракетних атак.

Проте, зауважують експерти, говорити про те, що українцям доведеться відшкодовувати наслідки російських нападів за рахунок підвищеного тарифу, було б нечесно. Експерт з енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп наголошує, що споживачі оплачують усі витрати, незалежно від того, яким чином це відбувається. Якщо один не платить, то платитиме інший.

З іншого боку, поточні рахунки, які отримує населення, не відображають повних витрат компаній. Українські споживачі не платять реальну ціну через субсидію. Енергоатом, Укргідроенерго та експортери електроенергії є донорами субсидій. Проте з джерелами субсидування виникли проблеми. Можна передбачити, що в умовах, які складаються, експорту не буде, а отже, це джерело відпадає. Укргідроенерго втратило частину потужностей, що призводить до зменшення виробництва та прибутку. Енергоатом поки що працює, але влітку планується зупинка блоків на технічне обслуговування, і грошей на субсидії також буде недостатньо.

За словами директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, жодне підвищення тарифів не зможе повністю компенсувати втрати від ракетних атак. Потрібно переглянути принцип ціноутворення, забезпечити ринкову ціну, щоб покрити всі витрати компаній, окрім збитків від атак. Ідея полягає в тому, що ті, хто може, мають платити. Для тих, хто не може, має бути ринкова ціна та компенсація з бюджету у грошовій формі.

Експертне співтовариство розглядає економічно обґрунтовану ціну на електроенергію як складне питання, вимагаюче уважного аналізу та розгляду різних факторів. За думкою Прокіпа, якщо мова йде про виробників, таких як Енергоатом, вартість електроенергії може становити приблизно 1 гривню на кіловатт-годину поряд із поточним тарифом 2,64 гривні. Інші виробники, з урахуванням витрат на передачу, розподіл та податки, можуть збільшити цю ціну до 8-9 гривень за кіловатт-годину. Проте експерт наголошує, що найчастіше підвищення тарифів відбувається в крайніх випадках, коли ситуація стає критичною, спрямовано на зменшення навантаження на донорів та спрощення проблеми з боргами на ринку, забезпечуючи учасникам ланцюжка поставок більше фінансових ресурсів.

Прокіп підкреслює, що передбачити реакцію уряду складно, проте ймовірно, що будуть шукатися варіанти, щоб уникнути навантаження на споживачів, можливо, шляхом введення диференціації залежно від обсягу споживання. Водночас, варто бути свідомими того, що противник може активізувати інформаційну кампанію щодо цієї проблеми, що може стати ще більш актуальним у травні, оскільки це питання, безперечно, є дуже соціально чутливим.

За думкою Омельченка, економічно обґрунтованою ціною на електроенергію можна вважати ціну для непобутових споживачів, яка зараз коливається навколо 6 гривень за кіловатт-годину разом з тарифами на розподіл та передачу. Щодо підвищення тарифів, він вважає, що це передусім політичне питання, яке буде вирішуватися на політичному рівні, оскільки нерішучість у цьому питанні може призвести до серйозного дефіциту потужностей та тривалих планових відключень.

Корольчук висловлює думку, що ймовірне підвищення тарифів на електроенергію може відбутися у червні-липні, а середній новий тариф може становити від 3,5 до 4 гривень за кіловатт-годину. Щодо впливу на інфляцію, економісти стверджують, що він буде помітним, хоча складно прогнозувати його точні параметри.

• Питання економічно обґрунтованої ціни на електроенергію є складним та потребує уважного аналізу різних факторів, таких як виробництво, передача, розподіл та оподаткування.

• Підвищення тарифів на електроенергію може стати необхідним у крайніх випадках для забезпечення фінансової стабільності компаній та зменшення навантаження на донорів.

• Розглядаються різні варіанти зменшення навантаження на споживачів, такі як введення диференціації тарифів залежно від обсягу споживання.

• Важливо враховувати соціальну чутливість питання підвищення тарифів на електроенергію та можливий вплив на інфляцію та господарську ситуацію.

• Рішення щодо підвищення тарифів на електроенергію в Україні буде вирішуватися на політичному рівні та може мати серйозні наслідки для економіки та соціального становища населення.

Державний постачальник годував ЗСУ фальшивим сиром і маслом за бюджетний кошт

Нацполіція розслідує масштабну корупційну схему постачання молочної продукції до Збройних сил України, що завдала державі збитків на близько 600 мільйонів гривень. В епіцентрі — державне підприємство «Оператор тилу» Міноборони, яке через підрядників закуповувало неякісні сири та масло за цінами у 2–3 рази вищими за ринкові. Як працювала схема Слідство встановило, що з липня 2024 року […]

Колишня міністерка охорони здоров’я Раїса Богатирьова, відома як соратниця президента-втікача Віктора Януковича, намагалась через суд добитися збільшення своєї пенсії до рівня майже 90% від зарплати чинного народного депутата. Проте суд відмовив їй у задоволенні позову.

Як повідомляє «Главком» із посиланням на судовий реєстр, станом на березень 2025 року пенсія Богатирьової становила 21,8 тис. грн. Ексдепутатка вимагала збільшити виплати, посилаючись на норми старого закону «Про статус народного депутата України», який дозволяв встановлювати пенсії ексдепутатам до 90% від діючої зарплати парламентарів. А це — близько 38–39 тис. грн на той час.

Однак Пенсійний фонд відмовив у перерахунку, зазначивши, що в 2021 році, на момент подачі заяви, діяли вже інші правила нарахування пенсій — відповідно до загального пенсійного законодавства, а не спеціального статусу народного депутата.

Волинський окружний адміністративний суд погодився з аргументами Пенсійного фонду. У рішенні зазначено, що пенсія Богатирьової не підлягає перегляду на основі зарплат чинних депутатів. Таким чином, ексміністерці відмовлено в перерахунку виплат.

Втім, Богатирьова має право оскаржити це рішення в апеляції.

Хто така Раїса Богатирьова

Раїса Богатирьова — політична фігура епохи Януковича, яка займала ключові державні посади: міністерки охорони здоров’я, віцепрем’єрки та секретарки РНБО. У жовтні 2014 року її оголосили в розшук за підозрою в розкраданні понад 6,5 млн грн під час закупівель ліків та медобладнання. У 2015 році вона була оголошена в міжнародний розшук Інтерполом.

У 2019 році її затримали в аеропорту «Жуляни», але невдовзі звільнили під заставу. Пізніше антикорупційні органи скасували арешт та інші запобіжні заходи, а справа фактично зійшла нанівець.

Останні новини