Ексначальник карного розшуку Київщини уникнув ув’язнення, визнавши провину у створенні поліцейської ОЗУ

Державне бюро розслідувань України (ДБР) розпочало розслідування щодо можливого незаконного виїзду з країни Геннадія Боголюбова, відомого бізнесмена та колишнього співвласника "Приватбанку". За попередніми даними, виїзд міг бути здійснений з використанням підроблених документів.

За звітами джерел в правоохоронних органах, розпочато кримінальне провадження через сприяння у незаконному перетині державного кордону. Наразі затримано одного прикордонника, який надав допомогу Боголюбову покинути Україну з використанням підробленого документа, і встановлюється повне коло осіб, причетних до цього інциденту.

Пресслужба ДБР офіційно не коментує поточну ситуацію.

Нагадаємо, що Боголюбов виїхав з України в ніч на 24 червня поїздом Київ – Хельм, користуючись підробленими документами. Причиною його втечі вказано підготовку Бюро економічної безпеки до оголошення підозри у справі “Приватбанку”.

Нещодавнє звільнення голови правління НЕК «Укренерго» Віталія Зайченка, яке ухвалила Наглядова рада компанії, стало важливим сигналом для державного енергетичного сектору. Офіційною причиною цього кроку названо процедурні порушення під час його попередніх призначень, а також втрата довіри до нього через «певні події останніх тижнів». Це рішення не тільки вказує на конкретні порушення на рівні управлінських практик, але й свідчить про глибші, системні проблеми, що накопичились у «Укренерго» та в енергетичній сфері в цілому.

Окрім процедурних недоліків, які стали підставою для відставки Зайченка, слід звернути увагу на серйозні питання, що виникли у ході виконання стратегічно важливих проектів компанії. Зокрема, у 2023 році Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури уклало низку контрактів на будівництво захисних споруд для трансформаторних підстанцій «Укренерго», однак ці угоди були укладені поза системою Prozorro, без належного техніко-економічного обґрунтування та врахування вимог законодавства щодо прозорості та конкуренції. Така практика ставить під сумнів ефективність використання державних коштів і свідчить про наявність серйозних управлінських та контрольних недоліків.

Фінансові показники вражають. За договорами один об’єкт коштував від 200 до понад 500 млн грн, тоді як аналогічні споруди «Укренерго» будували за 69–89 млн грн. Загалом 46 об’єктів за цією схемою обійшлися державі у 19,3 млрд грн. Для порівняння, 80 аналогічних об’єктів, збудованих без маніпуляцій, коштували лише 7,2 млрд грн.

Найгірше, що підрядники пов’язані між собою та з чиновниками агентства, мають спільних бенефіціарів і завжди виграють закриті тендери. Реальні розслідування наразі не проводяться, а схему продовжують прикривати високопосадовці.

Ситуація свідчить про системну проблему в енергетичній сфері України, де замість прозорих процедур державні кошти витрачаються непрозоро, а відповідальні посадовці залишаються безкарними. Потребується термінова перевірка всіх контрактів та притягнення винних до відповідальності.