Ексначальник карного розшуку Київщини уникнув ув’язнення, визнавши провину у створенні поліцейської ОЗУ

За період повномасштабної війни фінансовий стан голови Державної комісії України з питань запасів корисних копалин Сергія Паюка зазнав помітного та стрімкого зростання. Від часу його призначення на посаду задекларовані активи фактично подвоїлися, а ключовим джерелом збільшення стали державні виплати й зарплати, які Паюк отримував одразу у двох структурах, що працюють у сфері надрокористування.

Згідно з поданими ним деклараціями, уже в 2022 році доходи очільника Держкомісії виглядали доволі значними. У держпідприємстві «Надра України» він отримав понад 1,2 мільйона гривень заробітної плати, а робота в самій комісії принесла ще приблизно 1,27 мільйона. Разом це сформувало вагому частину річного бюджету родини, яка на той момент уже мала стабільні грошові резерви та низку заощаджень.

У 2023 році доходи сім’ї зросли помітно. Зарплата Паюка збільшилася майже вдвічі — до 3,34 млн грн, а дружина також наростила свої надходження, що свідчило про формування чіткої тенденції до збагачення.

Пік «фінансового прориву» припав на 2024 рік. Заробітна плата Паюка сягнула понад 5 млн гривень, що більш ніж у чотири рази перевищує показники 2022-го. Дружина отримала 829 тисяч гривень і додатково — майже 35 тисяч гривень бонусів від профспілки «Укргазвидобування».

Зросли і заощадження. Якщо раніше значна готівка була лише у Сергія Паюка, то в 2024 році близько 50 тисяч доларів готівкою та 30 тисяч гривень з’явилися і в його дружини. Загальна сума накопичень родини помітно зросла, причому попри війну та економічну нестабільність.

Ще цікавіша ситуація склалася у 2025 році. Паюк почав отримувати багатотисячні виплати від Європейської комісії. Однак Державна комісія з питань запасів корисних копалин поки що не надала публічних пояснень, за яку діяльність український чиновник отримує значні суми з бюджетів країн ЄС.

Фінансове зростання голови Держкомісії, попри воєнний час, викликає суспільні питання, адже йдеться про високопосадовця, який оперує даними та ресурсами державного значення. На тлі загального падіння доходів громадян та жорсткої економії видатків держави різке збільшення доходів посадовців виглядає особливо контрастно.

У сучасному світі обрій для отримання вищої освіти розширюється, особливо для молоді з України, яка все частіше обирає європейські країни як місце свого навчання. Проте, незалежно від того, де вони знаходяться, українські студенти несуть певні обов’язки перед своєю Батьківщиною. Один з таких обов’язків — дотримання правил військового обліку.

Таким чином, навіть перебуваючи за кордоном для навчання, молодим українцям доведеться повертатися на рідну землю для виконання цих зобов’язань. Це важлива складова патріотичного ставлення до своєї країни та відповідальності перед нею. Такий крок відображає не лише їхню відданість Україні, а й засвідчує готовність прийняти участь у її обороні та захисті її інтересів.

Така практика також сприяє зміцненню військової потенції країни, формуванню військових навичок та патріотичного духу серед молодого покоління. Відтак, хоча навчання за кордоном відкриває безліч можливостей для особистого і професійного розвитку, українські студенти завжди пам’ятають про свої обов’язки перед рідною державою і готові віддати їй належну повагу та підтримку.

Українські юнаки, яким вже виповнилося 17 років, зобов’язані стати на військовий облік. Міноборони зазначає, що зробити це дистанційно неможливо — потрібно особисто відвідати територіальні центри комплектування (ТЦК).

Нещодавно в Україні запрацювала платформа “Резерв+”. Додаток дозволяє онлайн оновити військово-облікові дані, але така опція доступна лише для громадян, які вже перебувають на обліку в ТЦК. Ті ж, хто ще не став на облік, повинні особисто відвідати ТЦК.

“Оновлення стосується всіх військовозобов’язаних громадян України віком від 18 до 60 років. Для оновлення контактних даних згідно з вимогою закону, військовозобов’язаний має перебувати на обліку. На військовий облік громадяни стають у 17 років. Якщо цього не було зроблено, військовозобов’язаний має звернутися до ТЦК та СП за місцем реєстрації та стати на військовий облік. Наразі, це єдиний спосіб, дистанційно така можливість відсутня”, – пояснили у відомстві.

Головнокомандувач Збройних Сил України Сирський оголосив про наміри ЗСУ розпочати наступну фазу операції після завершення російської кампанії. "Наша мета — захистити територію, виснажити противника та готувати резерви для майбутніх наступальних дій", — заявив він. Він також розкрив цілі Російської Федерації, вказавши на її наміри вийти на кордони Донецької та Луганської областей і змусити ЗСУ відступити на лівий берег Дніпра в Запорізькій області. Сирський також надав загальну оцінку ситуації на фронті:

• На деяких напрямках обстановка залишається напруженою, але під контролем. Росія продовжує тактику масованих штурмів, але її перемоги мають лише тактичне значення.

• Російська Федерація має перевагу в живій силі, артилерії та мінометних снарядах. Співвідношення випущених боєприпасів складає 6:1. Незважаючи на це, ЗСУ вдалося вирівняти ситуацію з артилерією на деяких ділянках.

• Російська авіація стала активнішою, використовуючи керовані авіабомби для атак на українські позиції.

• ЗСУ відомі своєю точністю у веденні бою, активно використовуючи дрони, хоча росіяни намагаються зрівняти цю перевагу.

Головнокомандувач Сирський також заявив про кількість українських військовослужбовців, які потрапили в полон під час відступу з Авдіївки. "Під час боїв 25 наших солдатів стали полоненими. Це війна", — наголосив він. Сирський пояснив, що відступ став необхідним через перевагу противника в живій силі та озброєнні, а також через постійні бомбардування керованими авіабомбами, які руйнували українські позиції. Недостатній запас боєприпасів для артилерії ускладнив контрбатарейну боротьбу. "Отже, щоб уникнути оточення та врятувати життя наших вояків, я прийняв рішення вийти з Авдіївки", — пояснив Сирський.

Щодо повідомлень ЗМІ про можливий наступ на Харків, Головнокомандувач Сирський заявив: "Ми не можемо ігнорувати будь-яку інформацію про готовність ворога до наступальних дій. Тому ми вживаємо всіх заходів для адекватного реагування. Наразі ми зосереджуємося на підготовці фортифікаційних робіт, встановленні загороджень та плануванні використання наших військ у разі таких дій".

Останніми днями було виявлено, що кілька західних видань активно розглядають питання підготовки Російською Федерацією можливого великого наступу. Ця інформація викликала серйозну тривогу та обурення серед громадськості. Президент України Володимир Зеленський також висловив занепокоєння стосовно можливого недостатку сил Збройних Сил України для ефективного стримування нового наступу Російської Федерації, який, за його словами, може відбутися у травні-червні.

Ці турботи набули особливого значення в контексті загострення ситуації на сході України та загрози нових воєнних дій. За останні місяці Російська Федерація підвищила активність на Донбасі, що спровокувало серію порушень режиму припинення вогню та загострення військово-політичної ситуації в регіоні. Ця агресивна поведінка викликала серйозні обурення не лише української громадськості, а й міжнародної спільноти, що закликає Росію дотримуватися міжнародних норм та зупинити воєнні дії на території України.

У зв'язку з цим, Україна розглядає різноманітні стратегії та заходи для забезпечення безпеки своїх громадян і територіальної цілісності. Влада активно працює над зміцненням обороноздатності країни, розвитком військово-технічного співробітництва з партнерами, а також міжнародної дипломатії для врегулювання конфлікту на дипломатичному рівні.

Зеленський і його уряд висловлюють впевненість у здатності країни відстояти свою незалежність та вирішити всі виклики, що стоять перед нею. Однак, наголошується, що для досягнення успіху в цьому питанні потрібна не лише активна підтримка міжнародного співтовариства, а й максимальна об'єднаність та мобілізація всіх суспільних сил України.

У світлі останніх подій і заяв президента України Володимира Зеленського та західних видань стає очевидним, що Україна стоїть перед серйозною загрозою нового наступу Російської Федерації. Заяви про можливий недостаток сил для стримування цього наступу підкреслюють необхідність посилення обороноздатності країни та вжиття невідкладних заходів для забезпечення безпеки нації.

Наслідки подальшого загострення конфлікту на сході України можуть бути надзвичайно серйозними, тому важливо, щоб влада та громадяни країни були готові до рішучих дій для захисту територіальної цілісності та суверенітету. Об'єднаність українського суспільства, максимальна підтримка союзників та ефективна дипломатична робота на міжнародному рівні є ключовими чинниками для вирішення цієї надзвичайно важливої проблеми.

Україна має всі необхідні ресурси та потенціал для подолання цих викликів, але лише при умові спільних зусиль та розумного керівництва.