Експрес-огляд: Ріст цін на житло у Києві за районами

Господарський суд Хмельницької області виніс рішення про стягнення з приватного підприємця штрафу у розмірі понад 400 тисяч гривень через порушення умов договору щодо постачання квадрокоптерів для потреб Сил оборони України. Позов подала Окружна прокуратура міста Хмельницького після встановлення факту невиконання зобов’язань, прописаних у контракті.

Під час судового розгляду було підтверджено, що у березні 2025 року виконавчий комітет Хмельницької міської ради підписав із підприємцем угоду на поставку партії сучасних безпілотних літальних апаратів. Ці дрони мали бути передані військовим у чітко визначені строки, оскільки вони відіграють важливу роль у підвищенні ефективності розвідки, коригуванні вогню та забезпеченні підрозділів актуальною інформацією на лінії фронту. Втім, постачальник не виконав договірні умови, що створило ризики для забезпечення окремих частин потрібним обладнанням.

Попри взяті зобов’язання, постачальник не передав квадрокоптери у встановлені договором строки. Крім того, про неможливість виконати поставку він повідомив замовника лише після значного прострочення термінів.

Прокуратура, діючи в інтересах держави, звернулася до суду з вимогою стягнути штраф і пеню за зрив постачання техніки для українського війська. Суд повністю підтримав її позицію.

У результаті бюджет Хмельницької міської громади отримає понад 400 тисяч гривень.

Згідно з новими правилами, усі військовозобов'язані громадяни України зобов'язані оновити свої персональні дані в територіальних центрах комплектування (ТЦК). Це стосується як чоловіків, так і жінок, які перебувають на військовому обліку. Важливо зазначити, що цей процес є обов'язковим, і його ігнорування може призвести до певних наслідків.

1 листопада 2022 року департамент цивільного захисту та оборонної роботи Київської облдержадміністрації замовив у “Долини мрій” формений одяг для військових на суму 38 млн грн. За даними системи “Прозорро”, йшлося про зимові костюми (комплекти з вітровологозахисних штанів та двох курток), зимові черевики з високими берцями, рукавиці та термобілизну. Підряд було отримано без конкуренції.

Згідно з договором, термін поставки товару становив 30 календарних днів з дня укладення угоди, але не пізніше 10 грудня 2022 року. Проте, як з’ясував суд, фірма поставила лише частину товару на загальну суму 11,4 млн грн, тоді як решта замовлення на 26,6 млн грн так і не була виконана.

26 грудня 2022 року департамент ОДА направив “Долині мрій” претензію з повідомленням про розірвання договору та вимогою сплатити штрафні санкції протягом 5 днів. Фірма відповіла, що не змогла виконати свої зобов’язання через форс-мажорні обставини.

Прокуратура та чиновники подали позов до суду, вимагаючи стягнути з компанії 1,38 млн грн пені та 1,86 млн грн штрафу. Суд встановив, що “Долина мрій” не змогла підтвердити дію форс-мажорних обставин, посилаючись лише на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, який не доводив неможливість виконання зобов’язань саме через воєнний стан. Крім того, договір було укладено 01.11.2022, вже під час дії воєнного стану, а лист ТПП був опублікований за 8 місяців до цього.

Суд також звернув увагу на ціну договору, поведінку ТОВ “Долина мрій” та його майновий стан, врахувавши, що розмір штрафних санкцій майже в 4 рази перевищував розмір чистого прибутку фірми від реалізації товарів за 2022 та 2023 роки. Зважаючи на принцип справедливості та баланс інтересів сторін, суд вирішив зменшити розмір пені та штрафу на 30%, призначивши стягнути з компанії 1,3 млн грн штрафу та 968 тис грн пені.

Засновником ТОВ “Компанія “Долина мрій” є Ігор Грилюк. Відомо, що в Києві діє інтернет-магазин “Долина мрій”, який торгує офісним приладдям та канцелярією. Компанія та інтернет-магазин мають однакові телефони.

У своєму нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний акцентував увагу на критичній ролі валютного курсу в економічній політиці держави. За його словами, курс валют є одним із ключових інструментів, що допомагають амортизувати економічні потрясіння в країні.

Пишний наголосив, що курс гривні не визначається ні Міжнародним валютним фондом (МВФ), ні урядом; це виключно обов’язок Національного банку. Він пояснив, що курс гривні має виконувати функцію поглинача шоків, які можуть виникати через внутрішні та зовнішні фактори. Для цього НБУ запровадив режим керованої гнучкості, щоб забезпечити стійкість валютного ринку.

“Попит і пропозиція, відчуття валютних ризиків повинні повертатися до усіх економічних агентів — бізнесу, уряду, населення. Це робить нас сильними”, — підкреслив він.

Пишний також зауважив, що девальвація гривні має критичний вплив на інфляційну динаміку. НБУ прагне повернути інфляцію до цільового показника в 5%. Він зазначив, що прискорена інфляція негативно впливає на привабливість гривневих активів, які залишаються одним із стратегічних пріоритетів банку. Це дозволяє ефективно функціонувати ринку внутрішнього боргу, що є важливим у контексті бюджетного дефіциту.

Окремо Пишний підкреслив, що НБУ працює над стимулюванням населення зберігати свої заощадження в гривні, що має бути захищене від інфляції. “Ваш депозит, який ви вклали сьогодні, повинен дати можливість придбати стільки ж товарів, скільки й сьогодні, компенсуючи це за рахунок депозитної ставки”, — зазначив він, додавши, що ставки депозитів залишаються позитивними навіть після помірної девальвації.