Ексвіцепрем’єрка Стефанішина стала фігуранткою кримінального провадження від САП

Експерти наголошують на необхідності ретельного аналізу всіх можливих наслідків такого кроку для регіональної та глобальної безпеки. Вони підкреслюють важливість врахування складної геополітичної ситуації та потенційних ризиків, які можуть виникнути в разі прискореного процесу інтеграції України до НАТО.

Експерти вважають, що зближення НАТО з обіцянками про майбутнє членство України може підштовхнути Москву до подальших воєнних дій. Вони стверджують, що російські виклики можна вирішити без залучення України до альянсу.

Крім того, експерти попереджають про можливі наслідки прийняття України до НАТО, зокрема активацію статті 5 Статуту, що зобов’язує союзників до захисту членів альянсу.

Лист ініційовали Вільям Ругер, президент Американського інституту економічних досліджень, і Стівен Вертхайм, старший науковий співробітник Фонду Карнегі.

Згідно з інформацією видання, інші аналітики висловили свою незгоду з цими позиціями.

На минулому тижні дослідники RAND Corp. висловили думку, що союзники виграли б, якби на саміті запропонували Україні чіткі умови для її майбутнього членства в НАТО.

Атлантична рада також настоює на членстві України в альянсі, стверджуючи, що це довело б Києву, що підтримка Заходу є стійкою.

Адміністрація Байдена утрималася від підтримки негайного членства для України, але кілька високопосадовців недавно висловили намір запропонувати “міст” до альянсу на саміті у Вашингтоні. Офіційні особи також зазначили, що НАТО запропонує Україні нову “штаб-квартиру” для управління військовою допомогою. Ці кроки розглядаються як сигнал як союзникам Києва, так і Москві, яка може сподіватися на зміну позицій західних країн у підтримці війни. Ідея створення спеціальної місії належить адміністрації президента Джо Байдена, яка відкрита для надання Україні чогось значущого, крім повноцінного членства в НАТО.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що сподівається на згоду союзників щодо участі у коаліції з навчання українських військових.

“Наша підтримка має на меті не залучення НАТО до конфлікту, а забезпечення того, щоб Україна могла реалізувати своє право на самозахист”, – зазначив генсек.

Раніше англійське видання Daily Telegraph повідомляло, що за даними американських чиновників Держдепартаменту, Україна не отримає запрошення на вступ до НАТО через проблеми з корупцією. Альянс буде вимагати від Києва “додаткових кроків” перед продовженням переговорів щодо її членства.

Згідно з інформацією видання, позицію союзників НАТО оголосять у комюніке після саміту у Вашингтоні. Представник Пентагону зазначив, що Україна отримала від дипломатів та офіційних осіб НАТО список реформ, які необхідно реалізувати перед продовженням переговорів про вступ.

Раніше постійний представник США при НАТО Джуліан Сміт заявив, що альянс не планує надсилати Україні запрошення на вступ на саміті у Вашингтоні, який відбудеться з 9 по 11 липня.

На саміт також запрошені міністри закордонних справ 35 країн-партнерів НАТО, серед яких Ізраїль, Єгипет, Йорданія, Катар та Об’єднані Арабські Емірати.

У вересні 2022 року Україна подала заявку на вступ до НАТО у прискореному порядку, але чітких термінів прийому не визначено. Очікується, що на цьогорічному саміті альянс не надсилатиме Києву запрошення на повноцінне членство, пропонуючи замість цього довгострокову фінансову допомогу та підтримку у вигляді систем ППО, зокрема “Петріотів”.

Зараз українська делегація разом з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком перебуває у візиті до Сполучених Штатів, де зустрілася з державним секретарем США Ентоні Блінкеном та радником з питань національної безпеки президента Джейком Салліваном для консультацій з питань оборони, енергетики та майбутнього саміту НАТО.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Привілейоване місце для Беленюка

За правилами Олімпійських ігор, у греко-римській боротьбі від країни може виступати лише один спортсмен – перший номер збірної. Новіков, який роками виступав за Україну, вимагав провести чесний відбір, зокрема, очний поєдинок проти Жана Беленюка для визначення представника.

Жан Беленюк, заслужений чемпіон, на момент Олімпіади мав 33 роки. Це вже досить солідний вік для боротьби, і сам Беленюк оголосив про завершення кар’єри після Ігор. Водночас іранець Аліреза Мохмадіпіані, якому Беленюк програв, був молодим спортсменом віком 22 роки.

Несправедлива дискваліфікація

Семен Новіков, який був молодшим за Беленюка на 7 років і вже завоював титул чемпіона Європи, сподівався на справедливе змагання за місце в олімпійській команді. Проте, як стверджує Новіков, менеджмент збірної та функціонери не врахували його вимоги і надали перевагу Беленюку без відповідного відбору.

Відомо, що Жан Беленюк також є депутатом від фракції “Слуга народу”. Це викликало підозри, що його статус вплинув на рішення тренерів і чиновників, які вирішили підтримати його, незважаючи на об’єктивні спортивні досягнення Новікова.

В результаті, Семен Новіков вирішив виступати за Болгарію, де отримав шанс довести свою перевагу. І він це зробив, здобувши золоту медаль на Олімпіаді. Це стало значною перемогою для Болгарії, яка вперше виграла золото в цій дисципліні, а Україна, таким чином, втратила потенційно свою четверту золоту медаль на цих Іграх.

Корупційні проблеми та непрозорі рішення у спортивному менеджменті стали причинами, через які Україна втратила можливість завоювати золоту медаль на Олімпіаді в Парижі. Семен Новіков, попри всі перепони, продемонстрував свою майстерність і привів Болгарію до великої перемоги.