Дрони та виробництво зброї: нова стратегія оборони України на 2024 рік

Український генерал Юрій Содоль у своєму емоційному виступі перед парламентом відзвітував про гостроту проблеми недостатнього чисельного складу в Збройних Силах України. Він акцентував увагу на тому, що ця проблема є надзвичайно важливою для національної безпеки. Згідно з викладеним Содолем, оперативно-стратегічне угруповання "Хортиця", яким він керує, має значний дефіцит особового складу, що серйозно обмежує їхні можливості на передовій. Він розкрив, що підрозділи, які зазвичай мали від 8 до 10 бійців, зараз складаються лише з 2-4 осіб. Це призводить до серйозного падіння ефективності оборони, особливо з урахуванням нових загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Командир зауважив, що на основному відділенні покладається найбільше навантаження. Він підкреслив, що з недостатньою кількістю бійців у військових підрозділах важко забезпечити ефективну оборону на всьому фронті. Содоль виразив своє розчарування тим, що відповідні бригади мають обороняти значно меншу територію, ніж передбачено стандартами. Він закликав депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію для забезпечення необхідної кількості бійців для армії та забезпечення ефективної оборони країни.

У виступі перед парламентом командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України генерал Юрій Содоль викреслив критичні аспекти недостатньої кількості особового складу в армії. Він підкреслив, що ця проблема є серйозною загрозою для національної безпеки та ефективності оборони. Із серйозним недоліком бійців у військових підрозділах стає важко забезпечити оборону на всьому фронті, особливо з урахуванням появи нових загроз, таких як дрони-камікадзе. Це вимагає негайних заходів, включаючи прийняття законопроєкту про мобілізацію, щоб забезпечити армію необхідною кількістю бійців та збільшити ефективність оборони країни.

Метеорологічне літо в Україні добігає свого завершення, і вже найближчим часом очікується поступове зниження середньодобових температур. Проте вдень ще зберігатиметься відносно тепла погода, яку синоптики вже називають періодом бабиного літа. За словами метеоролога Наталії Голені, після перших хвиль осіннього похолодання в країні може встановитися суха, ясна і сонячна погода, що традиційно вважається проявом цього природного явища.

Фахівчиня пояснила, що чітких метеорологічних критеріїв для визначення бабиного літа не існує. Зазвичай його вважають нетривалим відрізком часу на межі літа й осені, коли після зниження температури раптово повертається кілька днів теплої погоди. В Україні цей період може тривати від кількох днів до двох тижнів, однак точні терміни залежать від погодних умов у конкретному році.

За словами Голені, якщо середньодобова температура опускається нижче +15 градусів, то метеорологічне літо вважається завершеним. Якщо ж після цього тримається суха, ясна і тепла погода — це і є бабине літо. Втім, коли воно остаточно завершиться, поки спрогнозувати складно. Синоптик зазначає, що наступного тижня очікується помірне похолодання: нічні температури опускатимуться до заморозків, а вдень буде +10…+15, місцями до +17 градусів. Такий температурний режим є типовим для перехідного осіннього періоду. Своєю чергою, синоптикиня Наталія Птуха попередила про ймовірні перші заморозки на ґрунті й подекуди навіть у повітрі. За її словами, вторгнення арктичного повітря з північних регіонів спричинить нічні температури до -3 градусів. У північних областях можливе зниження температури повітря до нуля.

Проте денна температура залишатиметься стабільною. У найближчі дні прогнозується +12…+19 градусів, на півдні та в Закарпатті — до +19. Разом з цим в Україні очікуються помірні опади, без тривалих дощів.

Метеорологи не виключають, що бабине літо ще може повернутися після короткочасного похолодання. Традиційно в Україні такий період найчастіше настає вже у жовтні, коли після перших осінніх заморозків встановлюється кілька днів сухої, сонячної та теплої погоди.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Однак, крім аспекту, пов’язаного з війною, повернення до влади Трампа може серйозно вплинути і на внутрішньополітичну ситуацію в Україні.

Зокрема й на долю Зеленського.

У політичних колах з цього питання існує дві прямо протилежні точки зору.

За однією з них, Трамп ненавидить Зеленського, а тому відносини між ними будуть дуже погані, аж до примусу президента України до відставки.

Друга точка зору свідчить, що у Зеленського дуже непоганий контакт з обраним президентом США, а тому проблем великих на Банковій не очікують. Навпаки – розраховують скористатися приходом Трампа, щоб обнулити вплив пов’язаних з американським посольством і Демпартією грантових активістів, громадських діячів, медіа та політиків. Ця група час від часу псує життя Офісу президента, вимагаючи якихось реформ і звинувачуючи в недостатній боротьбі з корупцією, постійно апелюючи при цьому до західних структур.

В ОП вважають, що за Трампа ця група втратить підтримку американського держапарату. Також там розраховують, що новий президент змінить посла США в Києві Бріджит Брінк, яка цими активістами опікується, чим дратує Банкову до такої міри, що Зеленський навіть ставив перед Блінкеном питання про її відкликання. Блінкен відповів відмовою, але за Трампа в ОП з’являється шанс домогтися свого.

Щоправда, джерела припускають, що проблеми у Зеленського і у Єрмака можуть початися, якщо вони відкинуть затверджений Трампом план завершення війни. Однак імовірність цього джерела оцінюють як мінімальну.

«Якщо Трамп і Держдеп затвердять план зупинки війни по лінії фронту з мораторієм на вступ України до НАТО і на це буде згоден Путін, то ймовірність того, що Зеленський піде у відмову близька до нуля. Не в тому становищі зараз країна, щоб відмовити своєму головному партнеру, без підтримки якого продовжувати війну буде практично неможливо. Інше питання, що «яструби» в республіканській партії можуть переконати Трампа відмовитися від планів зупинки війни в Україні та продовжувати її фінансувати, але це окрема історія. У будь-якому разі Зеленський рухатиметься в межах стратегії Вашингтона» , – каже джерело.

Окремий аспект – церковне питання. Напередодні виборів низка чільних представників команди Трампа, включно з кандидатом у віце-президенти Венсом, засуджували ухвалений Верховною Радою закон, який відкриває дорогу до заборони УПЦ. І, за даними джерела, не виключено, що цю тему у Трампа тепер знову порушать, спонукаючи українську владу скоригувати свою церковну політику.

У той же час, будь-які зміни в політиці Вашингтона щодо Києва можливі тільки в одному випадку – якщо Трамп зможе взяти під свій контроль Держдеп і держапарат, чого йому не вдалося у свій перший термін, коли зовнішній курс США, зокрема і щодо України, продовжувала визначати, по суті, колишня команда, пов’язана з Демпартією. А тому ніяких особливих змін у цьому курсі не було. Як буде цього разу – побачимо після 20 січня, коли Трамп повернеться в Білий дім.

Ну а поки що, не чекаючи інавгурації нового президента, до Вашингтона потягнулися «ходоки» і від української влади, і від різних груп впливу, які намагаються встановити контакт із командою Трампа, лобіюючи свої питання.