Ексзаступницю голови Держпродспоживслужби підозрюють у розтраті держмайна

Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації 4 грудня уклав договір із приватним підприємством «Модена» на завершення будівництва лікувально-реабілітаційного корпусу для ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб у смт Клевань. Вартість контракту становить 158,19 млн грн, а термін виконання робіт встановлено у рекордні 26 днів — до кінця грудня. Проєкт передбачає завершення корпусу для Комунального підприємства «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» на вулиці Деражненській, 39, будівництво якого розпочалося ще у 2023 році.

За інформацією Департаменту, швидке зведення об’єкта забезпечить ветеранам війни та переселенцям доступ до сучасних медичних та реабілітаційних послуг уже на початку наступного року. Новий корпус буде обладнаний сучасним лікувальним обладнанням, кімнатами для фізичної терапії, зоной відновлення та іншими необхідними приміщеннями для комплексної реабілітації.

Загалом із ПП «Модена» на цьому об’єкті укладено вже чотири договори на суму 1,33 млрд грн. У 2023 році компанія отримала 434,65 млн грн, у 2024 році — 300,88 млн грн, на 2025 рік заплановано ще 437,18 млн грн, а нинішній договір становить 158,19 млн грн. За даними порталу Spending, станом на сьогодні за виконані роботи вже сплачено 913,75 млн грн.

Фінансування будівництва здійснюється коштом програми Ukraine Facility. Коригування проєктної документації виконувало ТОВ «Топ Гіп», а позитивний експертний висновок надало ТОВ «Проексп».

Водночас аналіз кошторису викликав запитання у аналітиків та експертів. Зокрема, електронні замки для шаф Mifare, DESfire Standart закупили по 12 076 грн за одиницю, хоча на ринку доступні аналоги, дешевші у 7–9 разів. Сендвіч-панелі невідомого виробника закладені по 6 480 грн за квадратний метр, тоді як продукція українських виробників коштує від 999 до 2 015 грн. Алюмінієві композитні панелі класу горючості НГ врахували по 7 507 грн за квадратний метр, попри те що імпортні аналоги продаються за 1 377–2 338 грн.

Окрему увагу привертає медичне обладнання. Наркозно-дихальний апарат для кабінету МРТ придбали за 3,48 млн грн, хоча аналогічне обладнання бельгійського виробництва коштує близько 2,29 млн грн. Лише за цими позиціями орієнтовна переплата може сягати 12 млн грн.

Також у кошторисі середню зарплату робітника визначили на рівні 23 900 грн. Водночас середня заробітна плата у будівельній галузі Рівного, за ринковими оцінками, становить близько 28 000 грн, а оптимальний рівень сягає 40 000 грн. Експерти зазначають, що така різниця може створювати ризики виплати зарплат у тіні за рахунок маржі, закладеної у завищені ціни на матеріали.

Тендер відбувся без конкуренції. Для участі у закупівлі вимагалося мати щонайменше 40 працівників та досвід виконання аналогічних договорів протягом останніх трьох років.

Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА очолює Андрій Ярусевич, уповноваженою особою з публічних закупівель є Вікторія Ковтунович, а головою Рівненської ОДА — Олександр Коваль. ПП «Модена» зареєстроване в селі Олександрія Рівненської області, власником і керівником компанії є Олександр Кучерук.

За даними публічних закупівель, з 2017 року «Модена» отримала державних підрядів на суму 2,22 млрд грн, причому найбільші контракти компанія укладала саме з нинішнім замовником.

Українське суспільство виявило вражаючий приклад активізму та відповідальності, демонструючи велику підтримку петиції до президента, що стосується мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери. За тривалість лише трьох днів петиція набрала вражаючу кількість — 25 тисяч голосів. Це свідчить про загальний інтерес та рішучість громадян у покращенні роботи в державному секторі.

Ще одним важливим аспектом ініціативи є пропозиція щодо надання пріоритетного права прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим із Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Це підкреслює важливість забезпечення адекватного соціального захисту для ветеранів, а також сприяє їхньому швидкому і ефективному відновленню в цивільному житті.

Цікаво, що попередня петиція нардепа Дубінського під №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, причому з використанням підтримки великих телеграм-каналів. Тривалий період збору голосів порівняно з нинішньою петицією є індикатором зростаючої активності громадян у питаннях державного управління та соціальної справедливості.

Важливо зазначити, що петиція нардепа Дубінського ще й досі знаходиться "на розгляді" президента вже 4,5 місяці. Це свідчить про складнощі та тягучість процесів у прийнятті рішень у владному апараті. Проте, порівняно з попереднім досвідом, сучасні петиції, навіть з урахуванням необхідності авторизації, здатні набирати голоси в надзвичайно короткі терміни, відображаючи активність та вплив громадянського суспільства на процеси влади.

Українське суспільство продовжує демонструвати свою готовність до активного участі у формуванні політики та забезпеченні ефективного функціонування державних інститутів.

Українське суспільство продемонструвало вражаючу активність та відповідальність, підтримавши петицію щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери. За короткий термін всього лише трьох днів вдалося зібрати вражаючу кількість — 25 тисяч голосів. Це свідчить про загальний інтерес суспільства до покращення діяльності у державному секторі.

Пропозиція щодо надання пріоритетного права на працевлаштування демобілізованим військовослужбовцям після війни є кроком до забезпечення адекватного соціального захисту для ветеранів та сприяє їхньому швидкому інтегруванню у цивільне життя.

Порівняно з минулим, коли подібні ініціативи потребували тривалого часу для збору голосів та розгляду, сьогоднішні петиції відображають зростаючу активність та вплив громадянського суспільства на процеси влади.

Українське суспільство продовжує демонструвати свою готовність до активного участі у формуванні політики та забезпеченні ефективного функціонування державних інститутів, що є важливим кроком у зміцненні демократичних засад у країні.

Постійне зміцнення контролю за нелегальним гральним сектором є нагальною метою для Національного банку України (НБУ), який продовжує приймати рішучі заходи. З метою ефективного протидії цьому явищу та забезпечення фінансової стабільності країни, НБУ встановлює нові обмеження на операції з переказу грошей з картки на картку.

Нові регулятивні заходи передбачають удосконалену систему перевірки та контролю за кожним переказом коштів, спрямовану на виявлення та блокування нелегальних операцій у гральній сфері. З моменту введення цих обмежень, будуть активно застосовуватися передові технології аналізу та моніторингу фінансових трансакцій, що дозволять ефективно виявляти та припиняти незаконні дії.

Відповідно до цих заходів, будуть ретельно перевірятися всі перекази коштів з метою виявлення будь-яких підозрілих та неправомірних операцій, пов'язаних з гральним бізнесом. НБУ віддає перевагу запобіжним заходам та вчасному реагуванню на будь-які спроби незаконного використання фінансових ресурсів через гральні платформи.

Ці кроки є важливою складовою стратегії Національного банку України у зміцненні законності та боротьбі зі зловживаннями у фінансовій сфері. НБУ прагне забезпечити найвищий рівень фінансової стабільності та довіри серед громадян та бізнесу країни, сприяючи таким чином загальному процвітанню та розвитку України.

«Розглядаємо можливість впровадити рамки для вихідних P2P-переказів із рахунків фізосіб у 100 000 грн на місяць і обмежити кількість таких переказів 30 протягом місяця», – заявив Олійник.

Вхідні транзакції обмежувати не будуть.

При цьому банки зможуть «у ручному режимі» збільшувати ліміти за наявності «підстав і підтверджень».

Нововведення планують впровадити, за словами Олійника, протягом місяця.

Також у НБУ припустили створення в майбутньому реєстру карток, які використовувалися для незаконної діяльності.