Вівторок, 22 Липня, 2025

Ексзаступницю голови Держпродспоживслужби підозрюють у розтраті держмайна

Важливі новини

Податкова наклала рекордну кількість штрафів на ФОПів: що стоїть за цією тенденцією

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як повідомляє Опендатабот, у результаті фактичних перевірок накладено ще 8 983 штрафні санкції, що стало рекордним показником за останні п’ять років. Загалом, кількість рішень про накладання штрафів виросла, що свідчить про посилення контролю над обігом підакцизних товарів та дотриманням трудового законодавства серед підприємців.

При цьому середня сума штрафу у 2024 році зменшилась майже в 2,5 рази порівняно з 2021 роком, досягнувши рівня 14 700 гривень. Це вказує на те, що хоча перевірки стали більш регулярними, державні органи стали обережнішими у нарахуванні санкцій.

Для порівняння, у 2020-2021 роках у середньому ухвалювалося близько 5800 рішень на рік, а загальна сума штрафів досягала 210 мільйонів гривень. Минулого року кількість рішень залишалася стабільною, однак сума штрафів зменшилася в 1,5 рази.

Камеральні перевірки, що проводяться податковою службою, ґрунтуються на даних, зазначених у податкових деклараціях, і спрямовані на виявлення помилок у звітності, завищення або заниження податків. Такий підхід дозволяє фахівцям виявляти порушення ще на етапі подачі документів, не здійснюючи фізичної перевірки підприємця.

Варто зазначити, що найбільша кількість камеральних перевірок за останні п’ять років була проведена в 2020 році – 33 882 перевірки. Однак у 2021 році їхня кількість зменшилася майже вдвічі, але сума штрафів зросла на 1,6 рази, досягнувши 14,57 млн грн.

Загалом, у 2023 році податкова служба зафіксувала найбільшу суму узгоджених штрафів за результатами камеральних перевірок, яка склала 21,96 млн грн – на 1,5 рази більше, ніж у 2021 році.

У Кам’янці-Подільському затримано двох підозрюваних у підриві кур’єра біля ТЦК

Служба безпеки України (СБУ) повідомила про затримання двох підозрюваних у підриві кур’єра з вибухівкою біля ТЦК у Кам’янці-Подільському. Злочин стався 5 лютого 2024 року, і в результаті вибуху загинув кур’єр, а 8 співробітників територіального центру комплектування (ТЦК) отримали поранення. Підозрюваними виявилися місцевий наркозалежний та 17-річний студент міського коледжу, які шукали легкий заробіток через популярний месенджер […]

The post У Кам’янці-Подільському затримано двох підозрюваних у підриві кур’єра біля ТЦК first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Сонячний максимум може бути лише початком: вчені виявили новий 100-річний цикл

Нове дослідження науковців свідчить, що сплеск сонячної активності, який спостерігається в поточному сонячному циклі, може бути лише початком набагато більш масштабного явища. Виявилося, що цей сплеск може бути пов’язаний із столітнім циклом Гляйсберга, який поволі набирає обертів. Якщо висновки вчених підтвердяться, людству слід очікувати ще більше сонячних спалахів у найближчі десятиліття. Протягом сонячного циклу, який […]

Тищенко оголосили підозру, під час обшуків виявили значну кількість готівки у доларах і євро

Ситуація у Дніпрі продовжує загострюватися через скандальний випадок, пов’язаний з народним депутатом Олегом Тищенком. Правоохоронні органи висунули йому підозру в зв'язку з незаконним позбавленням волі колишнього військовослужбовця Збройних Сил України.

Ця справа викликала значний резонанс у суспільстві та засобах масової інформації. За попередніми даними, депутат, використовуючи своє службове становище, незаконно затримав колишнього військовослужбовця, що стало підставою для розслідування з боку правоохоронців.

Громадськість активно обговорює цей інцидент, висловлюючи своє обурення та недовіру до представників влади. Багато хто вважає, що подібні дії є неприпустимими для осіб, які займають високі державні посади. Також звучать заклики до ретельного та неупередженого розслідування, щоб винні були притягнуті до відповідальності.

На даний момент офіційні особи утримуються від коментарів щодо подробиць справи, посилаючись на таємницю слідства. Водночас деякі правозахисники та активісти наголошують на необхідності забезпечення прозорості процесу, аби уникнути маніпуляцій та неправомірного тиску на учасників розслідування.

Цей випадок став ще одним випробуванням для української правової системи та суспільства в цілому, підкресливши важливість дотримання законності та прав людини. Подальший розвиток подій покаже, чи зможе правосуддя діяти об'єктивно та незалежно в цій резонансній справі.

20 червня 2024 у Дніпрі група осіб за вказівкою народного депутата України протиправно позбавила волі потерпілого – колишнього військовослужбовця ЗСУ. Його утримували протягом певного часу та завдали тілесні ушкодження. Слідство встановило, що це було зроблено за попередньою змовою групою осіб та із застосуванням фізичної сили та спецзасобів.

Депутату повідомлено про підозру за фактом незаконного позбавлення волі потерпілого (ч. 2 ст. 146 КК України).

Під час обшуків у Тищенка знайшли чимало готівки у доларах та євро (див. фото)

Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора.

Нагадаємо, що 20 червня Тищенко приїхав до Дніпра з групою осіб у військовій формі та здійснив рейд по “офісах”, які здебільшого організовані криміналом та функціонують під кришуванням високопосадовців української влади.

Того ж дня у мережу потрапило відео, де видно бійку між охоронцями нардепа і цивільною особою – ним виявився колишній військовий підрозділу Kraken

Партія “Слуга народу” розглядає можливість складання мандату нардепом Тищенком після скандалу у Дніпрі.

Нове стратегічне підприємство в Україні: ключ до національного розвитку

Кабінет міністрів оголосив про призначення державного підприємства "Ізотоп" з Києва стратегічним об'єктом для економіки та безпеки держави, повідомив голова Фонду держмайна Віталій Коваль. Це важливе рішення відкриває перед підприємством широкі перспективи для розвитку та спонукає до розширення його діяльності, як стверджують представники Фонду держмайна. Державне підприємство "Ізотоп" вважається провідним постачальником радіоізотопної продукції та джерел іонізуючого випромінювання для медичних та енергетичних установ в Україні. Крім того, воно займається утилізацією джерел іонізуючого випромінювання. Завдяки своєму досвіду та кваліфікованому персоналу, підприємство є важливим активом для країни. Наступним етапом у його розвитку буде розширення спектру діяльності, зокрема планується виробництво радіофармпрепаратів. Фонд держмайна розпочав процес надання "Ізотопу" статусу стратегічного підприємства ще у січні 2024 року. "Новий статус призведе до зростання прибутку "Ізотопу", створення нових робочих місць та більшого надходження коштів до бюджету", — підкреслив Коваль. Державне підприємство "Ізотоп" було засновано у 1962 році і наразі співпрацює з компаніями з США, Канади та інших країн. Крім того, воно має досвід співпраці з урядом Німеччини у рамках програми захисту ядерних матеріалів. У липні 2023 року діяльність підприємства перевіряла місія МАГАТЕ з підтримки та допомоги у питаннях безпеки джерел іонізуючого випромінювання в Україні.

У результаті призначення державного підприємства "Ізотоп" стратегічним об'єктом для економіки та безпеки держави в Україні відкриваються широкі перспективи для його розвитку. Це рішення сприятиме зростанню прибутку підприємства, створенню нових робочих місць та збільшенню надходжень до державного бюджету. ДП "Ізотоп" вже є провідним постачальником радіоізотопної продукції та джерел іонізуючого випромінювання для медичних та енергетичних установ в Україні, а також займається утилізацією джерел іонізуючого випромінювання. Плани розширення діяльності на виробництво радіофармпрепаратів відображають стратегічні напрямки його подальшого розвитку. Важливою є також співпраця з міжнародними партнерами та використання досвіду управління ядерними матеріалами для підтримки безпеки джерел іонізуючого випромінювання в Україні.

Колишня заступниця голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко опинилася у центрі кримінального провадження — її підозрюють у службовій недбалості, яка призвела до втрати державного майна на понад мільйон гривень.

За даними правоохоронців, у серпні 2023 року, тимчасово обіймаючи посаду керівниці служби, Шевченко підписала документи, які дозволили внести до переліку об’єктів приватизації два приміщення у Київській області. Ці об’єкти на той момент фактично використовувалися підрозділом ветеринарної медицини.

Втім, за законодавством, така нерухомість не підлягала приватизації. Як з’ясувало слідство, підпис Шевченко відкрив дорогу до незаконного відчуження будівель, які були критично важливими для роботи державної структури. У підсумку ветпідрозділ був змушений переїхати в орендоване приміщення, що спричинило додаткові витрати з бюджету.

За попередніми оцінками, держава втратила понад мільйон гривень, а Шевченко тепер фігурує в справі за частиною 2 статті 367 КК України — службова недбалість, що призвела до тяжких наслідків. Їй загрожує до п’яти років обмеження або позбавлення волі.

Поки тривають слідчі дії, неофіційно в оточенні колишньої посадовиці зазначають, що вона нібито «не була в курсі реального функціонального використання об’єктів». Водночас у правоохоронців є сумніви щодо випадковості таких дій.

Останні новини