Електроенергія подорожчає: скільки доведеться платити за світло в травні

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Також призначено Олександра Семенця заступником Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України. Він братиме участь у розробці екологічних політик, що є особливо важливим у контексті зусиль щодо збереження довкілля.

Ще одне важливе кадрове рішення стосується Сергія Білецького, якого призначили державним секретарем Міністерства розвитку громад та територій України. Його основним завданням буде координувати роботу міністерства в напрямку розвитку регіонів та територіальних громад.

Водночас Кабінет міністрів звільнив Станіслава Гайдера з посади заступника міністра оборони та Людмилу Дараган із посади державного секретаря Міністерства оборони. Ці зміни можуть вказувати на нові підходи в управлінні оборонною галуззю країни.

Крім того, президент Володимир Зеленський оновив склад Ставки Верховного головнокомандувача, про що йдеться в указі №678/2024, опублікованому на сайті офісу президента. Оновлення Ставки може бути частиною стратегічних рішень у контексті триваючої війни.

Ці кадрові ротації в уряді свідчать про прагнення підвищити ефективність роботи ключових міністерств та адаптувати їх до нових викликів, які стоять перед країною.

Збройні сили України перебувають у напруженій ситуації, спробуючи стримати натиск ворожої авіації, яка безжально обстрілює Харків та його околиці. Однак, їхні можливості обмежені через відсутність дозволу на використання сучасних систем протиповітряної оборони у повітряному просторі Росії, над якою проводяться атаки.

Російські літаки, уникаючи будь-яких моральних та етичних обмежень, непримиренно обстрілюють цей регіон, застосовуючи навіть планерні бомби та ракетні удари, з метою ослаблення оборонної позиції України та примусування цивільного населення до евакуації. Експерти з Institute for the Study of War (ISW) підкреслюють, що Росія використовує свій повітряний простір як базу для атак на Харків та його область, оскільки держави Заходу не надають дозволу на використання своїх систем протиповітряної оборони для захисту від атак від країни-агресора.

Відомо, що ефективне використання систем протиповітряної оборони в районі Харкова допомогло б Україні утримувати ворожу авіацію від атак. Однак, це можливо лише за умови отримання дозволу від західних партнерів на використання зенітних ракетних комплексів у повітряному просторі Росії.

Останнім часом, Росія інтенсивно атакує Харківську область, навіть здійснюючи контрнаступ. Президент України Володимир Зеленський заявив, що в разі отримання двох зенітних ракетних комплексів Patriot для розгортання в районі Харкова, українські сили зможуть ефективно протистояти атакам та захистити місто від потенційної загрози. Однак, це лише можливо при умові спільної дії та підтримки від міжнародних союзників.

У висновку слід зазначити, що ситуація з обстрілами Харкова є дуже серйозною та вимагає негайних заходів для захисту мирного населення та територіальної цілісності України. Збройні сили України виявили велику відвагу та готовність до відстоювання своєї країни, але їхні можливості обмежені через відсутність дозволу на використання сучасних систем протиповітряної оборони у повітряному просторі Росії.

Для успішного протистояння атакам та захисту міста Харкова необхідне спільне зусилля та підтримка від міжнародних союзників. Зокрема, отримання дозволу на використання зенітних ракетних комплексів у повітряному просторі Росії може значно збільшити ефективність захисту. Також важливо врахувати необхідність подальшого міжнародного тиску на Росію для припинення агресії та відновлення мирного діалогу.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

МОЗ акцентує увагу на тому, що більшість збудників сезонних респіраторних хвороб є вірусними, а антибіотики ефективні лише проти бактерій. Випадки, коли антибіотики необхідні, стосуються бактеріальних інфекцій, і їх призначення має бути обґрунтованим та базуватися на результатах обстеження. Використання антибактеріальних препаратів без потреби призводить до збільшення антимікробної резистентності, коли інфекції стають нечутливими до стандартних ліків.

Антимікробна резистентність є серйозною загрозою сучасній медицині, оскільки призводить до ситуацій, коли інфекції важко лікувати. Проблема є глобальною, проте для України, яка знаходиться у складному економічному та медичному стані через війну, надмірне використання антибіотиків ще більше ускладнює ситуацію.

МОЗ закликає українців не приймати антибіотики без призначення лікаря. Рішення про використання антибіотиків має базуватися на клінічному обстеженні та результатах лабораторних аналізів, що підтверджують бактеріальну природу інфекції. Самостійне лікування антибіотиками без підтвердження бактеріальної інфекції є помилкою, яка лише погіршує здоров’я і сприяє поширенню антимікробної резистентності.

За результатами досліджень у США з 2016 до 2018 року, від 43% до 56% пацієнтів отримували антибіотики при бактеріальних інфекціях, а від 7% до 66% — при вірусних захворюваннях, що є неприпустимим. Цей досвід показує, що така практика не є унікальною для України, однак її наслідки потребують серйозної уваги, адже нераціональне використання антибіотиків створює глобальну проблему.