Електромобілі в Україні: нові виклики через китайські експортні обмеження

Державна податкова служба активізувала моніторинг фінансових операцій громадян, які отримують кошти через цифрові платформи, електронні гаманці та інші небанківські сервіси. Такий підхід став відповіддю на зростання обсягів онлайн-платежів і збільшення кількості осіб, котрі фактично здійснюють підприємницьку діяльність без офіційної реєстрації. За даними податкового відомства, протягом поточного року платникам було направлено понад шість тисяч запитів із вимогою надати інформацію про походження коштів та підтвердити законність їх отримання.

Результати перевірок стали відчутними: майже дві тисячі громадян, зіткнувшись із необхідністю пояснити свої фінансові операції, зареєструвалися як фізичні особи-підприємці. Частина запитів стосувалася регулярних онлайн-надходжень, що за частотою та сумами нагадували системну комерційну діяльність. Саме такі транзакції податкова служба нині відстежує найретельніше, адже необліковані доходи створюють ризики як для бюджету, так і для самих отримувачів.

У фокусі податкової — громадяни, які регулярно отримують значні перекази або здійснюють велику кількість транзакцій. За інформацією ДПС, у вересні одна громадянка отримала понад 60 онлайн-переказів на суму більш як 280 тисяч гривень. У жовтні інша особа — понад 700 переказів на майже 300 тисяч гривень. Такі обсяги операцій податкова розцінює як можливу господарську діяльність, що потребує реєстрації та сплати податків.

У службі наголошують, що головна мета контролю — виявлення прихованих доходів і стимулювання громадян легалізувати свою діяльність. Податківці окремо відзначають, що ключовим критерієм для оцінки є систематичність операцій, а не лише їх розмір.

Фахівці ДПС закликають громадян реєструвати підприємницьку діяльність і вчасно подавати декларації, щоб уникнути штрафів та судових рішень. Вони підкреслюють, що зростання онлайн-торгівлі та дистанційних послуг робить прозорість фінансових операцій важливою складовою податкової культури в Україні.

Шахраї постійно вдосконалюють свої методи виманювання грошей, вдаючись до нових способів обману, а також не забуваючи про старі, добре відомі схеми. Вони намагаються скористатися різними вразливими ситуаціями, де довіра громадян може бути піддана випробуванню. Один із найбільш поширених методів — дзвінки з вимогою сплатити неіснуючий штраф. При цьому шахраї можуть видавати себе за працівників державних органів або правоохоронних структур, вводячи в оману своїх жертв.

Ще одна популярна схема — відправка посилок з товаром за завищеною ціною або пропозиція "виграшу", який необхідно спочатку викупити. Люди отримують повідомлення про те, що вони виграли приз чи грошовий бонус, але для отримання виграшу вимагається сплатити певну суму наперед. Це класична пастка, яка призводить до втрати грошей без жодного реального виграшу.

Шахраї телефонують і представляються співробітниками державних органів, повідомляючи про нібито замовлені, але не отримані ліки. Вони погрожують штрафом чи судом, вимагають компенсувати «збитки» і стверджують, що гроші можуть автоматично списати з пенсії чи зарплати.

Інший метод — надсилання посилок із «виграшем». Через прозорий пакет жертві демонструють пачку грошей (зазвичай сувенірних банкнот), а отримувач, намагаючись отримати виграш, оплачує доставку і втрачає кошти.

Також шахраї надсилають посилки з дешевими товарами, які люди не замовляли. Потерпілі сплачують за них у кілька разів дорожче за реальну вартість, вважаючи, що це їхнє замовлення.

Фахівці радять не оплачувати посилки, які не замовляли, не довіряти дзвінкам про штрафи та суди без перевірки через офіційні джерела, а перед оплатою будь-якого «виграшу» переконатися, що це не обман.

Дотримання цих простих правил допомагає уникнути фінансових втрат та зберегти власні гроші у безпеці.

Лютий 2023 року залишив глибокий слід в історії боротьби з корупцією в Україні. Державне бюро розслідувань розкрило багатомільйонні угоди голови Податкової служби Києва, Оксани Датій. У цьому складному коктейлі корупційних схем виявилися й імена, які довгий час лишалися відомими лише зарядженим особам розслідування – Сергій Вязмікін та Ігор Абрамович. Їхні імена стали синонімом загадковості в контексті розслідувань "Батальйону Монако", що ставали все більш відомими в світлі подій.

Не випадково Сергія Вязмікіна та Ігора Абрамовича помітили на Сен-Жан-Кап Ферра. Журналісти встановили, що колишній заступник начальника департаменту захисту економіки Національної поліції та екс-депутат від ОПЗЖ – це давні друзі. Цей факт не міг не привернути увагу правоохоронних органів, і ГБР розпочало розслідування щодо законності перетину кордону учасників "батальйону Монако". Проте пройшло вже рік, і не було жодних новин з цього питання.

Одним із запитань, яким цікавилася громадськість, було, як Сергій Вязмікін та Ігор Абрамович могли дозволити собі відпочинок у Монако. Відповідь на це питання стала зрозумілою після затримання та обшуку в Оксани Датій. За даними, у неї були знайдені записки, в яких вона виражала бажання отримати мільйони доларів, шуби та розкішні подорожі. Як тоді виявилося, за цими схемами стояли Вязьмікін, Купранець та Абрамович. Вони організовували масштабні схеми блокування податкових накладних і вимагали величезні суми за їх розблокування.

Поглянемо трохи на минуле Вязьмікіна та Купранця. Купранець, як відомий «борець» з економічною злочинністю, розпочав свою кар'єру ще за часів Януковича, ведучи темні справи з сутенерами і повіями. Пізніше він перейшов до контролю над контрабандою алкоголю та тютюну через Одеську митницю, де освоїв схеми відкатів, відкриваючи кримінальні справи та закриваючи їх після отримання хабарів. У підприємницьких колах він відомий як «рєшал», до кого можна звернутися за вирішенням проблем у бізнесі. З часом Купранець зробив кар'єру до посади заступника екс-міністра Авакова.

Сергій Вязмікін був довіреною особою Купранця. Він займався "боротьбою" з валютними мінялами, а пізніше відомий був у гральному бізнесі, працюючи на посаді в.о. начальника департаменту захисту економіки Національної поліції у 2016 році. Під керівництвом Авакова він займав посаду начальника департаменту стратегічних розслідувань при МВС, маючи великі можливості в "розслідуванні" інших осіб за відповідну винагороду.

За даними ЗМІ, під час своєї роботи в МВС, Купранець був настільки близький з Сергієм Вязмікіним, що той став для нього начальником. Разом працюючи у відомому серед колег "Департаменті кошмару бізнесу", вони встигли налагодити непогану базу підприємств, з яких продовжують отримувати свої "вигоди". З 2019 року до їхнього угруповання приєднався ще один особливий член – колишній депутат від проросійської ОПЗЖ Ігор Абрамович. Він раніше займав посаду у Податковому комітеті Верховної Ради, куди його запросив голова комітету та близький товариш Данило Гетьманцев. Після скандалу з Батальйоном Монако, Абрамович став вигороджувати героя статті. У той час, коли Вязмікін з Абрамовичем насолоджувалися відпочинком на Лазурному узбережжі, слідчі з Нацполіції – Руслан Марчук та Євген Коваль, які були виключені з МВС після відставки Авакова, вирішували питання щодо збору коштів із виробників.

Не дивлячись на відкритість деяких фактів, їхня бізнес-імперія залишається ретельно замаскованою від зайвих очей. Вязмікін, Купранець та їхні партнери використовують різноманітні юридичні хитрощі, у тому числі оформлення компаній на родичів, щоб приховати свої фінансові операції.

Сергій Анатолійович Вязьмікін зазначений як керівник АТ "Закритий недиверсифікований корпоративний венчурний інвестиційний фонд Фарт капітал". Наразі бенефіціаром цього фонду є Сетак Марія Олександрівна, теща Сергія Вязьмікіна. Михайло Григорович Купранець – батько Ігоря Купранця, але його причетність до фонду також викликає питання.

Слідчі мають вивчити цю складну мережу корупції, яка проникає різні сфери влади та бізнесу. Однак це може бути важким завданням, особливо коли мова йде про особистості з високими зв'язками та впливом. Тимчасова слідча комісія з корупції у ДПС розглядала це питання на засіданні, де журналіст Юрій Бутусов детально пояснив, які незаконні схеми використовують податківці для своєї вигоди.

Згідно з висловлюванням Бутусова, блокування податкових накладних стало основним інструментом, який дозволяє податківцям отримувати незаконні вигоди. Ця практика призводить до того, що робота багатьох підприємств ускладнюється, а розблокувати їх можливо лише через сплату хабара. Цікаво зауважити, що більше половини всіх зареєстрованих компаній, які піддаються перевірці, стикаються з такою проблемою.

Ще однією темою, яка викликала обурення, була діяльність департаменту акцизів, який, на думку Бутусова, працював на користь корупційних схем. У цьому контексті імена Вязмікіна, Абрамовича та колишнього начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігоря Купранця набули особливого звучання.

Тим часом, поки українці спільними зусиллями готуються до перемоги над російською агресією, Вязмікін посилює свої "позиції" на Лазурному узбережжі Франції. Походжений із Нової Каховки, він займається збором хабарів від підприємств, що оподатковуються акцизами в Україні.

Під час ранкових пробіжок Ніццою разом зі своїм партнером, харківським бізнесменом Ігорем Абрамовичем, вони обговорюють нові методи отримання "доходу". Абрамович є лідером у списку "батальйону Монако".

Як зазначають Бутусов та інші експерти, перед початком війни Вязмікін і Купранець обіцяли людям із опозиції великі гроші у доларах. Ці кошти планували зібрати із поборів підакцизних підприємств. Для реалізації цієї схеми вони "орендували" податкову службу та активно співпрацювали з посадовими особами, які виписували порушення виробникам.

Весь цей складний механізм корупції, включаючи особистість Сергія Вязмікіна, який стоїть за "батальйоном Монако", знаходиться під серйозним контролем громадськості та правоохоронних органів. Їхні зв'язки та дії в галузі оподаткування та економічної безпеки України викликають серйозні сумніви. А ще, виявляється, дружина Вязмікіна, Оксана Олександрівна, у минулому була громадянкою Російської Федерації, яке ставило під сумнів їхню лояльність до України.

Нагадаємо, що у 2016 році Росія тривалий час окупувала Крим та частину Донбасу, завдавши важкий удар українському суверенітету та територіальній цілісності. В цей же період Сергій Вязмікін, відомий за свою роботу у сфері економічної безпеки, отримав посаду заступника начальника голови Департаменту захисту економіки Національної поліції України. Це було значимим кроком для нього у кар'єрному зростанні, особливо в умовах складностей та викликів, пов'язаних з російською агресією.

Не зважаючи на його службові досягнення, варто звернути увагу на той факт, що дружина Вязмікіна володіє російським паспортом. Ця обставина може викликати певні питання щодо його відданості та лояльності до України, особливо в контексті російської агресії та анексії Криму. У таких обставинах важливо ретельно розглянути його зв'язки та дії з точки зору національної безпеки та інтересів держави.

Указ Президента України про нагородження Сергія Вязмікіна орденом Данила Галицького свідчить про визнання його внеску у забезпечення економічної безпеки країни. Однак цей факт не може ігнорувати питання, пов'язані з його особистими зв'язками та родинними обставинами, особливо з урахуванням геополітичної ситуації та загрози з боку Росії.

У такі складні часи, коли Україна стоїть на боротьбі за свою незалежність та територіальну цілісність, важливо забезпечити, щоб кожен посадовець проявляв вірність і відданість державі та її інтересам над усе.

У висновку можна сказати, що стаття розкриває складну ситуацію, пов'язану з особистими та службовими зв'язками Сергія Вязмікіна, який обіймав посаду у Національній поліції в умовах російської агресії. Варто звернути увагу на той факт, що дружина Вязмікіна має російське громадянство, що може створювати певні сумніви у відданості до української держави. Нагородження Вязмікіна орденом свідчить про його вагому роль у забезпеченні економічної безпеки країни, проте необхідно уважно враховувати всі аспекти його особистих та службових зв'язків у контексті національної безпеки України. У такі складні часи, важливо, щоб кожен посадовець мав непохитну відданість та лояльність до держави, а його дії були спрямовані на захист інтересів України.