Електронна довідка про пенсію: як отримати офіційний документ онлайн без відвідування ПФУ

Одеський припортовий завод, один з найбільших і стратегічно важливих об'єктів промислової інфраструктури України, став об'єктом палких обговорень та критичних зауважень на тлі проголошеної великої приватизації. У зв'язку з оголошенням Фондом державного майна про продаж активів цього підприємства через електронний аукціон, виникають серйозні питання щодо прозорості процесу та можливих порушень у підготовці до його проведення. Висловлюються побоювання щодо можливості маніпуляцій із результатами аукціону та того, що у нього може бути «узгоджений» переможець.

До приватизаційного лоту включено понад 99,5% акцій Одеського припортового заводу, а також пакет нерухомості, що складається з 45 одиниць, загальна площа яких перевищує 285 тис. кв. м. Це включає виробничі комплекси, логістичні потужності та інші об'єкти, що відіграють важливу роль у забезпеченні економічної діяльності країни, зокрема у хімічній промисловості та виробництві добрив.

Проте в низці дописів і заяв громадських активістів ідея «великої приватизації» подається як фасадна — і, мовляв, реальний розподіл активу вже відбувся в кулуарах. Зокрема, у повідомленнях фігурує назва компанії «Кернел Холдинг S.A.», яку пов’язують із бізнесменом Андрієм Веревським: нібито компанія вже внесла гарантійний внесок у розмірі 50 млн грн, через що сам аукціон розглядають багатьма як формальність із відомим наперед переможцем. Ці твердження подаються як позиція авторів публікацій і потребують підтвердження від сторін.

У публічних заявах активістів і експертів лунає ще одна критична претензія: відсутність актуальної державної екологічної оцінки стану заводу та прилеглих територій. Зауважують, що згідно з вимогами для приватизації стратегічних об’єктів та об’єктів з потенційним впливом на довкілля, має бути проведена відповідна екологічна експертиза або оцінка — й використання застарілих висновків може ставити під сумнів законність подальших рішень. Якщо ці оцінки відсутні або не відповідають чинним вимогам, це може стати підставою для оскарження результатів аукціону в судовому порядку, наголошують правники, опитані в публікаціях.

Критики приватизації також побоюються, що у разі передачі контрольного пакета «непрозорим» структурам буде створено ризики для національної безпеки та енергетичної незалежності: ОПЗ має важливі логістичні й виробничі функції, які можуть впливати на роботу критичної інфраструктури регіону. У світі подібні ризики зазвичай ретельно оцінюються компетентними органами під час продажу стратегічних активів, але у відкритих повідомленнях громадськості критикують швидкість і непрозорість поточної процедури.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами Волошина, щодня росіяни проводять по півтора десятка штурмів у напрямку Великої Новосілки: таким чином вони намагаються відрізати логістику для українських військових, які тримають позиції в районі Курахового.

«Тобто ворог продовжує не тільки обстріли, а й штурми. Вони проходять невеликими групами піхоти від 5 до 10 осіб, але для доставки і підтримки дій застосовуються ББМ. На решті напрямків, Гуляйпільському та Оріхівському, ворог готується до штурму – поповнює боєзапас та інженерну розвідку, а також намагається провести розвідку боєм», – додав Волошин.

На вихідних російські Z-пабліки також писали про тактичні наступи російських військ навколо Оріхова.

Український депутат Верховної Ради, Дмитро Разумков, підкреслив, що новий законопроект про мобілізацію наразі залишається напівдоробленим, містить чимало невирішених аспектів. За його словами, остаточний варіант документа очікується найближчими днями, а комітет намірує довести його до логічного завершення до 10 квітня та представити для розгляду у парламенті. "Комітет відданий процесу вдосконалення законопроекту, додаванням та коригуванням його положень. Ще не всі пропозиції враховані, але наразі відсутні системні зміни або затягування у процесі", — заявив Разумков. Згідно його огляду, у законі залишаються неконституційні пункти, зокрема, щодо блокування рахунків, яке депутати пропонували як захід проти ухиленців від військової служби. "Навіть за січень 2024 року з рахунків громадян було виведено 27,4 мільярда гривень. Це призводить до більшої шкоди для України, ніж на початку російської агресії", — підкреслив Разумков. Він також відзначив, що поправка, що передбачала блокування консульських послуг для громадян, що перебувають за кордоном, призвела до того, що багато з них оновили свої паспорти на 10 років, уникаючи можливості блокування послуг. За словами Разумкова, це може призвести до втрати контакту з цією категорією громадян, які намагатимуться максимально уникнути взаємодії з українськими органами влади. Наразі комітет активно готує порівняльну таблицю для другого читання законопроекту. Голова Верховної Ради, Руслан Стефанчук, висловив сподівання, що на наступному засіданні закон буде внесено до залу для голосування.

Українські депутати продовжують працювати над законопроектом щодо мобілізації, але залишаються невирішені питання щодо його змісту. Зокрема, деякі положення викликають суперечки щодо їх конституційності, такі як блокування рахунків громадян. Депутати також обговорюють можливість блокування консульських послуг для громадян, що перебувають за кордоном, але це може викликати негативні наслідки, такі як втрата контакту з українськими органами влади. Незважаючи на це, комітет планує завершити роботу над законопроектом та представити його для голосування у Верховній Раді найближчим часом.