Електротранспорт в Україні: рекордне зростання автопарку з нульовими викидами у 2025 році

Інформація, надана Генеральним штабом Збройних сил України, свідчить про високу ефективність військових операцій, проведених з використанням передових українських ракетних систем "Нептун". Успішне ураження важливих об'єктів інфраструктури в Краснодарському краї Російської Федерації є доказом готовності та ефективності національних збройних сил. Зокрема, піддалися атакам поромна переправа та нафтовий термінал порту "Кавказ". Ці об'єкти, які є ключовими для інфраструктури та економіки регіону, були цілеспрямовано поразжені, що створює серйозні перешкоди для противника та підтверджує високий рівень військово-технічного потенціалу України.

Цей порт розташований з російського боку на вході в Керченську протоку з Азовського моря.

Також дрони вразили нафтотермінал у Краснодарському краї, повідомляє ДШУ.

Російська влада раніше повідомляла про удар безпілотників по нафтобазі в Темрюкському районі Краснодарського краю.

Приліт по «Кавказу» і черговому порому в РФ не підтверджувався.

Водночас міноборони РФ повідомляло про атаку протикорабельних ракет, яку, за версією росіян, вдалося відбити.

Нагадаємо, вчора Генштаб України заявив про удар по порому через Керченську протоку американськими ракетами ATACMS.

У комунальному підприємстві «Київтеплоенерго» детально пояснили механізм формування рахунків за опалення і роз’яснили, як на обсяги нарахувань впливають тимчасові перебої з електропостачанням. Головним критерієм визначення спожитого тепла залишається температура зовнішнього повітря. Це означає, що навіть у разі вимушених відключень електроенергії загальні показники теплопостачання майже не змінюються, адже нарахування базуються на температурних показниках, а не на тривалості роботи опалювальної системи.

Для квартир із встановленими будинковими лічильниками тепла діє принцип оплати за фактичне споживання. Мешканці сплачують лише за ті гігакалорії, які зафіксовані приладами обліку, що забезпечує точність нарахувань і виключає будь-які «середні» або умовні розрахунки. У разі відключень електроенергії система продовжує відслідковувати тепло, і оплата формується на основі реального обсягу наданих послуг.

У будинках без лічильників нарахування здійснюються з урахуванням фактичних періодів подачі тепла та відсутності електроенергії. Водночас у «Київтеплоенерго» зазначають, що самі по собі відключення світла суттєво не зменшують загальні обсяги споживання тепла. Пояснюється це фізикою процесу: під час чотиригодинної відсутності електроенергії батареї та вода у внутрішньобудинковій системі охолоджуються, температура теплоносія знижується майже вдвічі. Після відновлення електропостачання будинок починає інтенсивно «добирати» тепло, щоб повернути систему до початкових параметрів. Через це економія або відсутня, або є мінімальною.

Для будинків, де технічно неможливо встановити лічильники тепла, вартість опалення розраховується на основі теплового навантаження з урахуванням фактичної кількості годин постачання теплової енергії та середньомісячної температури зовнішнього повітря. В умовах аварійних відключень електроенергії при нарахуваннях враховуються власні дані підприємства про перерви в роботі теплоджерел, інформація від управителів будинків та дані оператора електромереж.

Окремо в «Київтеплоенерго» пояснили ситуацію з будинками, що мають незалежну систему опалення з теплообмінником, де централізований теплоносій не змішується з внутрішньобудинковим. У таких будівлях плата за тепло нараховується на основі даних оператора системи розподілу електроенергії. У столиці таких об’єктів близько п’ятдесяти. Мешканці або управителі цих будинків можуть ініціювати коригування нарахувань, подавши звернення з підтвердними даними щодо кількості годин відсутності електроенергії та схеми теплопостачання.

У підприємстві нагадують, що нарахування за опалення здійснюються за єдиною для всієї країни методикою розподілу обсягів спожитих комунальних послуг. При цьому тарифи на опалення для населення залишаються на рівні минулого року.

Роз’яснення прозвучали на тлі складної ситуації в енергетиці. Минулого тижня українська енергосистема зазнала одного з найсерйозніших навантажень із часів масштабного блекауту 2022 року. Після комбінованих атак по енергетичній інфраструктурі на фоні морозів система працювала на межі можливостей. Уряд уже спрямовує додаткові кошти на мобільну генерацію для регіонів із критичною потребою та очікує на посилення міжнародної підтримки для відновлення енергосистеми.

Упродовж тривалого часу на Харківщині існує стійка система постачання пального для комунальних потреб, у центрі якої опинилися колишній заступник голови Харківської ОДА Олександр Скакун та його брат Юрій. Їхні імена нерідко згадуються у зв’язку з мережею фірм, через які, за даними поінформованих джерел, реалізуються паливні схеми, вибудувані так, щоб забезпечувати гарантований прибуток обмеженому колу учасників. Ключова роль у цій конструкції нібито належить ТОВ «Брент Ойл», що фігурує як стабільний постачальник пального для комунальних підприємств регіону – попри претензії до якості продукції та непрозорість контрактів.

За зовнішньою коректністю публічних закупівель приховано багаторічний механізм, який працює за відпрацьованим сценарієм. На тендери виходять компанії, пов’язані між собою через спільних засновників, менеджерів або посередників, створюючи ілюзію реальної конкуренції. Коли пропозиції подаються від структур, що насправді контролюються одним центром впливу, результат торгів стає передбачуваним. У підсумку перемагає саме та компанія, якій і відводиться вирішальна роль у загальному ланцюгу постачання.

Важливу роль у цій схемі відіграє ціла низка афілійованих структур, пов’язаних із групою «Брент Ойл». У різних тендерах з’являються то «Брент-Інвест», то «Гарантор», то «Брент Ойл-98», то «Нафтохімснаб» та інші юридичні особи. Вони постійно змінюються, перетікають одна в одну, але фактичні вигодонабувачі, за оцінками джерел, залишаються тими самими. Контроль над комунальними та дорожніми закупівлями забезпечує стабільний потік бюджетних грошей, а наявність політичного й силового впливу в регіоні створює для цієї мережі своєрідний «захисний купол».

Саме вплив Скакуна на силові структури Харківщини, про який говорять наші співрозмовники, часто називають ключовим поясненням відсутності реальних наслідків для організаторів схем. Податкові й правоохоронні органи роками отримують сигнали про можливі зловживання, однак далі формальних перевірок або «похованих» проваджень справа зазвичай не йде. У результаті, за неофіційними оцінками, через подібні конструкції щороку виводяться сотні мільйонів гривень.

Паралельно з історією «Брент Ойл» існує ще один гучний паливний кейс – діяльність Мереф’янського нафтопереробного заводу, який пов’язують із бізнесменом Костянтином Валеуліним. Завод, за інформацією джерел, спеціалізується на виробництві низькоякісного дизельного палива, яке поступово «відбілюється» через складні ланцюжки посередників. На папері воно перетворюється на цілком легальний продукт, але фактично залишається «бодяженим» пальним, що не відповідає задекларованим стандартам.

Супровід цієї діяльності забезпечують схеми з обналу та «скруток» ПДВ. Юридичні особи з ознаками фіктивності, серед яких фігурують «Бітоксід», «Свей», той же «Гарантор» та інші компанії, використовуються для оформлення удаваних поставок, створення штучного податкового кредиту й виведення коштів у готівку. За роки існування таких схем через Мереф’янський НПЗ, за оцінками ринку, пройшли десятки мільйонів гривень «чорної» готівки.

Обидві історії – і «Брент Ойл», і Мереф’янський НПЗ – мають одну й ту саму логіку: впливові групи отримують доступ до тендерів та бюджетних коштів, будують навколо себе мережу афілійованих фірм, переводять державні гроші в готівку, а податкові органи й силові структури або закривають очі, або демонструють лише імітацію боротьби. Медійні розслідування, скандали, публічні заяви час від часу виносять ці схеми на поверхню, але без політичної волі та скоординованих дій правоохоронної системи ризики для учасників таких оборудок залишаються мінімальними порівняно з отриманими прибутками.

На цьому тлі паливний ринок перетворюється на одну з найстійкіших тіньових «годівниць», де перетинаються інтереси місцевих еліт, бізнесових груп і окремих представників силових органів. Питання лише в тому, чи буде готова держава нарешті розірвати цей замкнений цикл, у якому будуть змінюватися назви фірм, але не механіка заробляння на неякісному паливі та бюджетних тендерах.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) запросила Україну стати частиною Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях. Це важливий крок, який дає можливість нашій країні увійти до складу Робочої групи, що займається наглядом за виконанням цієї угоди. Таке запрошення стало результатом ухвалення законопроєкту №11443, який був підготовлений Комітетом Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності і підтриманий парламентом.

Запровадження нового законодавства в рамках закону 4111-IX дозволяє внести зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, що створює належну правову базу для ефективної боротьби з корупцією на міжнародному рівні. Це є важливим кроком до інтеграції України в міжнародні стандарти правової системи та зміцнення її позицій на глобальній арені.

За словами Іонушаса, це результат злагодженої роботи, до якої були залучені Прем’єр-міністр, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Міністерство юстиції, Міністерство економіки та Офіс Президента.

Партнери ОЕСР відзначили значний прогрес України у створенні ефективної антикорупційної інфраструктури та впровадженні прозорих механізмів у державному управлінні. Україна, у свою чергу, готова й надалі вдосконалювати законодавство відповідно до міжнародних стандартів доброчесності та вимог Конвенції ОЕСР.

Запрошення до Конвенції відкриває для України нові можливості для співпраці у сфері боротьби з корупцією та підвищує міжнародну довіру до українського бізнесу й державних інституцій.