Державна податкова служба застерігає українців від нової хвилі шахрайських листів, які масово надходять нібито з офіційних адрес ДПС. Насправді ж ці повідомлення є частиною фішингової атаки — вони містять шкідливі файли, відкриття яких може дати зловмисникам повний віддалений доступ до комп’ютера. Про це повідомив голова ДПС Руслан Кравченко. За його словами, податкова вже отримала десятки […]
У комунальному підприємстві «Київтеплоенерго» детально пояснили механізм формування рахунків за опалення і роз’яснили, як на обсяги нарахувань впливають тимчасові перебої з електропостачанням. Головним критерієм визначення спожитого тепла залишається температура зовнішнього повітря. Це означає, що навіть у разі вимушених відключень електроенергії загальні показники теплопостачання майже не змінюються, адже нарахування базуються на температурних показниках, а не на тривалості роботи опалювальної системи.
Для квартир із встановленими будинковими лічильниками тепла діє принцип оплати за фактичне споживання. Мешканці сплачують лише за ті гігакалорії, які зафіксовані приладами обліку, що забезпечує точність нарахувань і виключає будь-які «середні» або умовні розрахунки. У разі відключень електроенергії система продовжує відслідковувати тепло, і оплата формується на основі реального обсягу наданих послуг.
У будинках без лічильників нарахування здійснюються з урахуванням фактичних періодів подачі тепла та відсутності електроенергії. Водночас у «Київтеплоенерго» зазначають, що самі по собі відключення світла суттєво не зменшують загальні обсяги споживання тепла. Пояснюється це фізикою процесу: під час чотиригодинної відсутності електроенергії батареї та вода у внутрішньобудинковій системі охолоджуються, температура теплоносія знижується майже вдвічі. Після відновлення електропостачання будинок починає інтенсивно «добирати» тепло, щоб повернути систему до початкових параметрів. Через це економія або відсутня, або є мінімальною.
Для будинків, де технічно неможливо встановити лічильники тепла, вартість опалення розраховується на основі теплового навантаження з урахуванням фактичної кількості годин постачання теплової енергії та середньомісячної температури зовнішнього повітря. В умовах аварійних відключень електроенергії при нарахуваннях враховуються власні дані підприємства про перерви в роботі теплоджерел, інформація від управителів будинків та дані оператора електромереж.
Окремо в «Київтеплоенерго» пояснили ситуацію з будинками, що мають незалежну систему опалення з теплообмінником, де централізований теплоносій не змішується з внутрішньобудинковим. У таких будівлях плата за тепло нараховується на основі даних оператора системи розподілу електроенергії. У столиці таких об’єктів близько п’ятдесяти. Мешканці або управителі цих будинків можуть ініціювати коригування нарахувань, подавши звернення з підтвердними даними щодо кількості годин відсутності електроенергії та схеми теплопостачання.
У підприємстві нагадують, що нарахування за опалення здійснюються за єдиною для всієї країни методикою розподілу обсягів спожитих комунальних послуг. При цьому тарифи на опалення для населення залишаються на рівні минулого року.
Роз’яснення прозвучали на тлі складної ситуації в енергетиці. Минулого тижня українська енергосистема зазнала одного з найсерйозніших навантажень із часів масштабного блекауту 2022 року. Після комбінованих атак по енергетичній інфраструктурі на фоні морозів система працювала на межі можливостей. Уряд уже спрямовує додаткові кошти на мобільну генерацію для регіонів із критичною потребою та очікує на посилення міжнародної підтримки для відновлення енергосистеми.
