Елітні авіалайнери, розкішні яхти та успішний бізнес у Росії: як син Черняка під прицілом правоохоронців знаходиться у своєму власному світі

У Святошинському районі багато хто говорить про те, що реальна система управління давно відійшла від законних рамок і поступово перетворилася на мережу неофіційних впливів. Попри те, що державні органи формально виконують свої функції, місцеві жителі та окремі працівники установ описують існування тіньової групи, яка вибудувала власну модель контролю — з поборами, залякуваннями та ручним керуванням ключовими процесами.

У цих розповідях однією з центральних фігур постає прокурор Рустам Талібов — персона, яку в середовищі критиків пов’язують із впливовими представниками місцевої неформальної вертикалі. Низка співрозмовників загальнодержавних і столичних видань характеризує його насамперед як виконавця чужої волі, що діє в інтересах сильніших гравців, а не в межах стандартної прокурорської функції. Замість того щоб займатися захистом інтересів держави, забезпеченням законності та протидією правопорушенням, Талібова описують як людину, чия діяльність спрямована на утримання й зміцнення чужого впливу.

Основним оператором поборів виступає посередник «Рафаелович». Щомісяця він об’їжджає ринки, кафе, автомийки, парковки, малі бізнеси й збирає данину — від 15 до 30 тисяч гривень з кожної точки. Талібов контролює надходження, отримує свою частку — близько 10% — і забезпечує тишу всередині прокуратури. Він також виконує роль «інформатора» — передає наверх будь-яку внутрішню комунікацію, зливає колег, моніторить, хто і скільки зібрав, і хто намагається вийти з гри.

Паралельно він координує інші джерела доходів — нелегальні ігрові автомати, точки з продажу алкоголю й сигарет, кіоски та вуличні розвали. Щомісяця це приносить близько 300 тисяч гривень. Столько ж знімає зі своєї частини схеми заступник начальника Святошинського управління поліції Олександр Беззубенко. Дует працює синхронно, перетворивши район на приватний комерційний сектор.

В окрему статтю бюджету тіньовиків входять парковки та гаражні кооперативи. Схема тиску — стандартна: анулювання договорів, погрози перевірками, тиск через земельні питання, штучні акти. За «спокійну роботу» підприємцям висувають рахунок у 50–100 тисяч гривень. Відмова платити призводить до швидко сфабрикованих кримінальних справ, автоматичних підозр та арештів майна. Після цього власність часто переходить у «потрібні» руки.

Формально — прокурор. Фактично — обслуговуючий персонал тіньової ОЗГ, яка розрослась прямо всередині державного органу. Поки такі Талібови працюють у системі, закон у Святошинському районі залишається декорацією, а економіка — джерелом стабільного доходу для кількох людей, що давно підмінили державу власними тарифами.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Операцію з підриву “Північних потоків” підготувала група високопоставлених українських офіцерів і бізнесменів під керівництвом Валерія Залужного. Володимир Зеленський спочатку схвалив план, але пізніше, коли ЦРУ дізналося про це і зажадало скасувати диверсію, він наказав екс-головкому припинити операцію – проте той не послухався його наказу. Таку інформацію наводить The Wall Street Journal, посилаючись на неназвані джерела.

За словами американських чиновників, з якими поспілкувався WSJ, “ЦРУ попередило офіс Зеленського про необхідність припинити операцію”. Українські джерела, зі свого боку, заявили виданню, що Зеленський дійсно “наказав Залужному припинити її – але генерал проігнорував наказ, а його команда лише підкоригувала первісний план”.

Видання поспілкувалося з чотирма високопоставленими українськими чиновниками у сфері оборони і безпеки, які або брали участь у змові, або були безпосередньо обізнані про неї. Усі вони заявили, що на той момент Київ вважав газопроводи “своєю законною метою”. Усі розпорядження щодо операції віддавалися в усній формі, щоб не залишати будь-яких доказів.

За інформацією видання, німецьке слідство тепер зосереджене на Залужному та його помічниках, а отримані результати розслідування можуть серйозно зіпсувати відносини між Києвом і Берліном. Деякі німецькі політичні лідери були готові ігнорувати докази, що вказують на Україну, побоюючись підірвати внутрішню підтримку її військових дій, однак за справу взялася політично незалежна німецька поліція.

“Атака такого масштабу – достатня причина, щоб задіяти положення НАТО про колективну оборону, але нашу критично важливу інфраструктуру знищила країна, яку ми підтримуємо масовими поставками зброї та мільярдами готівки”, – заявив виданню високопоставлений німецький чиновник, знайомий із перебігом розслідування.

На сторінці українського ведучого Володимира Остапчука в Instagram розгорнулася справжня цифрова драма. Уночі підписники помітили підозрілі пости про нібито розлучення шоумена з блогеркою Катериною Поплавською, які одразу викликали хвилю обговорень та здивування. Як з’ясувалося пізніше, ці повідомлення стали наслідком хакерської атаки, про що дружина ведучого повідомила у своєму акаунті.

Катерина Поплавська прокинулася серед ночі, щоб погодувати дитину, і відразу помітила незвичну активність на сторінці чоловіка. Спершу вона подумала, що це сам Володимир щось публікує, проте згодом зрозуміла, що він спокійно спав і жодних дій не здійснював. Виявилося, що акаунт було зламано, а зловмисники намагалися створити сенсаційний ефект та спровокувати публічний резонанс навколо особистого життя ведучого.

Згодом стало зрозуміло — сторінку зламали.

«У Вові зламали Instagram. Точніше, не знаю, як це назвати. У нього не було двофакторної автентифікації, тобто зайти могла людина, яка змогла підібрати пароль», — пояснила Поплавська.

Хакери діяли цілеспрямовано:

опублікували пости про нібито розлучення пари;

поширили образливі заяви на адресу Катерини;

видалили спільні фото подружжя;

відписали їх одне від одного, щоб створити враження справжнього конфлікту.

За словами блогерки, схоже, мета зловмисників — ударити не лише по репутації ведучого, а й по іміджу його дружини.

Сім’я намагається з’ясувати, хто міг стояти за атакою, однак поки офіційної інформації немає. Акаунт Володимира Остапчука досі недоступний — його, ймовірно, заблокували після підозрілих дій або сам Instagram тимчасово обмежив доступ.

Суддя Мостиського районного суду Львівської області Юрій Білоус знову приступив до виконання своїх обов’язків, попри те що досі залишається фігурантом кримінального провадження, яким займаються детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Інформація про його повернення до здійснення правосуддя була надана керівництвом суду у відповідь на запит журналістів «Слідства.Інфо», що привернуло нову хвилю уваги до цієї резонансної справи.

Раніше Вища рада правосуддя ухвалила рішення тимчасово відсторонити Білоуса від посади — строком на один місяць. Таке рішення було мотивоване підозрою у неправомірному впливі на співробітників територіального центру комплектування з метою «вирішити питання» щодо його двоюрідного брата. За версією слідства, суддя, використовуючи свій службовий статус, намагався сприяти оформленню звільнення родича від мобілізаційних зобов’язань в обмін на грошову винагороду.

За інформацією правоохоронців, у червні цього року двоюрідного брата судді доставили до ТЦК, однак завдяки втручанню Білоуса рішення про мобілізацію так і не ухвалили. Слідство зафіксувало, як суддя зустрівся з племінницею, отримав від неї кошти, привіз їх до ТЦК та вийшов звідти вже з родичем.

Прокурорка САП Аліна Жовницька повідомила, що у машині правоохоронці записали розмову судді з братом, під час якої він сказав: «Просили 12, я дав 8».

За даними слідства, Білоуса підозрюють також у брехні в декларації — прокуратура стверджує, що він не вказав нерухомість, автомобілі та земельну ділянку родини на понад 7,5 млн грн, а також не задекларував спільне проживання з колишньою дружиною у квартирі на Сихові.

Адвокат Олег Слободяник заявляє, що підозри необґрунтовані, а рішення Вищої ради правосуддя про відсторонення — неправильне. Він наполягає, що суддя лише «забрав родича» з ТЦК, де, за словами захисту, проти чоловіка могли діяти протиправно.

Білоус вважає свої дії «крайньою потребою», пояснюючи, що його родичу понад 50 років, він має бронь і опинився у ТЦК за сотні кілометрів від дому.

У САП повідомили, що розслідування перебуває на фінальній стадії й має завершитися цієї зими. Після цього матеріали передадуть до суду.

У вересні Вищий антикорупційний суд призначив Білоусу запобіжний захід — заставу понад 60 тисяч гривень. У САП наголошують, що відсторонення було необхідним, оскільки суддя міг впливати на свідків, серед яких — керівництво ТЦК Турки.

Попри це, після завершення строку відсторонення суддя повернувся до виконання своїх обов’язків.