Елітні маєтки посеред природного парку: прокуратура вимагає демонтаж

Державний департамент Сполучених Штатів Америки висловив свою критику стосовно української влади у зв'язку з порушенням принципів свободи слова під час проведення телемарафону. Під час цього заходу, який транслювався на обраних владою телеканалах, українські ЗМІ з початку війни спільно освітлювали події в країні, тоді як інші канали були відключені від ефірного мовлення. Ця ситуація з телемарафоном стала об’єктом уваги у звіті Держдепартаменту США, присвяченому ситуації з правами людини в Україні за 2023 рік. У документі наголошується, що українські закони "гарантують свободу слова та ЗМІ", але "влада не завжди дотримується цих прав". Зокрема, після введення в Україні воєнного стану влада ввела додаткові обмеження на роботу ЗМІ, стверджує Держдепартамент. Наприклад, в звіті зазначається, що загальнонаціональний телемарафон став платформою, на якій телеканали чергово представляли війну з погляду уряду, і забезпечив безпрецедентний рівень контролю над телевізійними новинами у прайм-тайм.

Автори документа вказують, що весною 2022 року деякі ЗМІ втратили контракти на телевізійне мовлення та відчували тиск з боку Офісу президента України. Крім того, журналісти-розслідувачі, які критикували владу, іноді потрапляли під негативні кампанії у соціальних мережах, а інколи такі кампанії організовували дружні до влади канали. Звіт також зауважує, що на свободу ЗМІ впливали і інші практики, включаючи самоцензуру. Автори зазначають випадки, коли влада переслідувала журналістів, а також згадують повідомлення про погрози урядовців працівникам ЗМІ.

У звіті також зазначається, що урядові чиновники іноді відмовляли журналістам у акредитації або доступі до прифронтових районів, мотивуючи це питаннями національної безпеки. Проте, за винятком деяких випадків, жителі районів, які перебувають під контролем українського уряду, мали можливість публічно і приватно висловлювати критику уряду і обговорювати громадські питання без страху переслідування з боку влади. Невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року розпочався телемарафон “Єдині новини”. У цьому марафоні об’єдналися державний канал “Рада”, Суспільне мовлення та великі комерційні канали – ICTV/СТБ, 1+1, Інтер та “Україна 24” (пізніше їх замінив канал-новачок “Ми-Україна”). Канали розподілили між собою ефірний час, розбивши його на шестигодинні слоти.

Висновки, які зробив голова Незалежної медійної ради та медіаексперт Отар Довженко, розкривають різнобічні аспекти функціонування телемарафону на початку російського вторгнення. Початково марафон відповідав на актуальні потреби суспільства та телеканалів, забезпечуючи доступ до достовірної інформації та оперативне спростування російської дезінформації. Крім того, він стимулював співпрацю телеканалів та сприяв розподілу навантаження між ними.

Проте з часом фокус марафону змінився. Після стабілізації ситуації в країні та зменшення кількості дезінформації, марафон став інструментом влади для контролю над наймасовішим медіумом – телебаченням. Ідею припинення телемарафону та повернення ринку ЗМІ до звичайного режиму пропонував Отар Довженко в квітні 2024 року. Однак не всі канали були задоволені участю у марафоні. Трієм каналів, що вважалися опозиційними до діючої влади, було заборонено брати участь у марафоні та виключено з цифрового мовлення.

Ця ситуація викликала серйозні обурення серед експертів та громадських активістів, які побоювалися, що довготривала ексклюзивність телемарафону може спричинити втрату інтересу глядачів до телебачення та негативно відобразити демократичні стандарти України у світі. Також виразили занепокоєння з боку Євросоюзу щодо медіаполітики в Україні, підтверджуючи це посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен ще у вересні 2022 року.

Звіт Держдепартаменту Сполучених Штатів Америки не обмежувався лише аналізом свободи слова в Україні, а також звертав увагу на широкий спектр інших прав людини в країні. Зазначалося, що хоча Конституція та цивільний кодекс гарантують громадянам право на свободу внутрішнього пересування та виїзд за кордон, уряд встановив обмеження під час воєнного стану, заборонивши чоловікам віком від 18 до 60 років залишати країну. Також звіт вказував на випадки зловживання правоохоронними органами, неефективність судової системи та загальну вразливість перед політичним тиском та корупцією.

Розділ звіту, приурочений корупції в уряді, висвітлює проблему існуючої кримінальної відповідальності за корупційні дії, проте також підкреслює неефективність та безкарність багатьох чиновників. Це відображає сутність проблеми, з якою стикається суспільство, коли закони існують, але їхнє виконання не гарантується на практиці.

У звіті також звертається увага на дотримання прав жінок, дітей, представників етнічних та соціальних меншин, а також на права працівників. Це важливий аспект, оскільки рівноправ'я та захист прав кожного члена суспільства є важливим показником розвиненості і справедливості держави.

Необхідною є ефективна боротьба з корупцією та забезпечення прав людини на всіх рівнях. Це стане вагомим кроком у зміцненні демократії, підвищенні довіри до влади та створенні справедливого та рівноправного суспільства.

У висновках до вищезгаданої статті можна зазначити, що звіт відображає складну ситуацію з правами людини в Україні, включаючи свободу слова, боротьбу з корупцією та захист прав меньшин. Незважаючи на певні законодавчі гарантії, існують серйозні проблеми щодо їхнього виконання та забезпечення на практиці. Безкарність чиновників, неефективність судової системи та обмеження прав деяких груп населення залишаються актуальними проблемами.

Для покращення ситуації потрібна системна реформа, яка враховуватиме рекомендації звіту та забезпечить ефективну боротьбу з корупцією, зміцнення захисту прав людини та забезпечення рівних можливостей для всіх громадян. Тільки таким чином Україна зможе зміцнити своє демократичне спрямування та підвищити довіру громадян до влади.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Міністерство охорони здоров’я спільно з правоохоронними органами проведе перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) щодо встановлення інвалідності 1695 чиновникам із понад 30 державних органів.

До перевірки залучено дані СБУ, ДБР та офісу Генпрокурора. Серед посадовців, справи яких переглянуть:

32% – працівники податкової служби; 26% – працівники прокуратури; 17% – працівники митної служби; 25% – співробітники інших держорганів.

Перевірки триватимуть два місяці. У разі необґрунтованих рішень МСЕК їх буде переглянуто.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За його словами, вже встановлено особи 2 підозрюваних у підриві «Північних потоків». Роммель назвав це «успіхом, на який на початку не розраховували».

За його словами, одне з поточних питань розслідування – можливе управління з боку держструктур операцією з підриву трубопроводів.

Нагадаємо, за версією німецького слідства, газопроводи підірвала група українців, яка діяла за командою тодішнього головкому ЗСУ Валерія Залужного.

Водночас інформація про те, чи був до цього причетний президент Зеленський, надходить суперечлива. Одні ЗМІ пишуть, що він схвалив операцію. Інші, що навіть не знав про неї. Треті, що знав, але не схвалив.

Україна будь-яку причетність до підриву газопроводів заперечує.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Зокрема, увагу привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК.

З початку 2022 року судді ОАСК, які не брали участі в судовому процесі, отримали понад 99 мільйонів гривень. Це викликало обурення, адже паралельно з цим районні та Господарський суди Києва витратили більше 76 мільйонів гривень на оплату праці суддів, які також не працювали під час війни.

Офіційна інформація з ОАСК свідчить, що, незважаючи на ліквідацію, в суді залишилося 47 суддів, які протягом 2,5 років отримали близько 95 мільйонів гривень. Ці суми включають зарплату для суддів, які формально не мають повноважень, але продовжують бути у штаті суду.

Після набуття чинності закону 15 грудня 2022 року, всі справи були передані до нового Київського міського окружного адміністративного суду, а ОАСК припинив свою діяльність. Тим не менш, судді продовжували отримувати заробітну плату, хоча й не виконували свої обов’язки. Наприклад, голова суду Павло Вовк, не розглядаючи жодної справи в 2023 році, заробив близько 1,9 мільйона гривень, порівняно з 2 мільйонами гривень у 2022 році, коли суд ще функціонував.

У Україні наразі існує більше 480 суддів, які фактично не виконують своїх обов’язків, проте продовжують отримувати заробітну плату. Кожен з них обходиться бюджету в середньому в понад 1,2 мільйона гривень на рік. Це викликано різними причинами, включаючи закінчення терміну повноважень, реорганізацію суду, відсторонення за правопорушення, мобілізацію до армії, затримки з прийняттям присяги або проходженням суддівської підготовки.

Також, важливо зазначити, що причини неактивності суддів можуть бути пов’язані із затримками в адміністративних процесах або особистими обставинами, такими як декретна відпустка, хоча остання причина рідко призводить до значних витрат на утримання суддів.