Вищий антикорупційний суд виніс важливе рішення у справі адвоката Олексія Панасенка

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Схема працювала завдяки лояльним високопосадовцям банку, які безпідставно збільшували кредитні ліміти для підконтрольних акціонеру компаній. Лише один з таких епізодів завдав банку збитків на суму понад 608 мільйонів гривень. Для маскування своїх дій учасники злочинної організації укладали додаткові угоди до основних кредитних договорів, збільшуючи ліміти без забезпечення банку ліквідними заставами.

Фігурантів справи звинувачують за статтями 255 та 191 Кримінального кодексу України, що передбачають участь у злочинній організації та розтрату чужого майна в особливо великих розмірах. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади до трьох років.

Наразі триває ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи, після чого її передадуть до суду. Варто зазначити, що в минулому році вже була порушена справа проти одного з колишніх заступників голови правління банку, якого підозрюють у виведенні понад 560 мільйонів гривень на користь власника.

Реставрація Бережанської ратуші, одного з історичних символів Тернопільщини, знову стала предметом критики через непрозорість витрат та питання щодо обґрунтованості кошторисів. Після того, як Державний історико-архітектурний заповідник у Бережанах уклав договір на коригування проєкту реставрації вартістю 12,35 мільйона гривень із компанією «Акант», виникли сумніви щодо необхідності таких витрат і порядку їхнього проведення. Закупівлю здійснили без конкуренції: участь у торгах узяв лише один підрядник, що автоматично ставить під питання справедливість ціни та відповідність ринковим умовам.

До цього роботи на об’єкті виконувала майстерня «Україна-Реставрація», яка вже отримала понад 22 мільйони гривень за виконані роботи. Проте після перевірки Держаудитслужби договір із попереднім виконавцем було розірвано. Причини розірвання стосувалися виявлених порушень, які поставили під сумнів якість виконання робіт та дотримання процедур. У результаті з’явилося питання: чи були ці роботи дійсно необхідні, чи частина коштів могла бути використана неефективно, а інколи й з порушенням законодавства.

Аналіз оновленої кошторисної документації показує суттєві відхилення від ринкових цін. Зокрема, круглі лісоматеріали хвойних порід у кошторисі закладені по 18 тисяч гривень за кубічний метр. Для порівняння, середні ринкові ціни та закупівлі інших бюджетних замовників фіксують вартість сосни на рівні близько 4,5 тисячі гривень за куб. При цьому в проєктній документації відсутні пояснення щодо будь-якої спеціальної обробки деревини, яка могла б обґрунтувати таку різницю.

Схожа ситуація спостерігається і з інертними матеріалами. Щебінь разом із доставкою коштує бюджету понад 2,3 тисячі гривень за кубічний метр, що приблизно вдвічі дорожче, ніж аналогічні закупівлі комунальних підприємств у регіоні для облаштування інфраструктурних та меморіальних об’єктів.

Питання викликають і тендерні вимоги, які, за оцінками експертів, суттєво звузили коло потенційних учасників. Замовник передбачив обов’язкову наявність досвіду робіт із класом наслідків СС3. Компанія «Акант» підтвердила цей досвід через субпідрядні договори саме з попереднім виконавцем реставрації, що вказує на можливу пов’язаність між структурами.

Крім того, у документації не було дотримано вимог щодо оприлюднення розрахунків у машинозчитувальному форматі — детальні кошториси опубліковані у PDF-файлах, що ускладнює громадський контроль. На тлі завищених цін на матеріали середня заробітна плата робітників у кошторисі виглядає заниженою, що може свідчити про формування додаткової непрозорої маржі.

Ситуація з реставрацією Бережанської ратуші вкотре піднімає питання про ефективність контролю за витрачанням коштів на об’єктах культурної спадщини та реальну конкуренцію у сфері реставраційних робіт.

У червні 2025 року в селищі Млинів, Рівненська область, стався інцидент, який привернув увагу громадськості та спричинив внутрішнє розслідування в рамках прокуратури. Начальник відділу Рівненської обласної прокуратури Роман Музичук потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, за результатами якої він відмовився від проходження перевірки на алкогольне сп’яніння. Цей крок став підставою для відкриття дисциплінарного провадження проти прокурора. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, розглянувши всі обставини, не ухвалила рішення про звільнення Музичука, обмежившись лише річною забороною на підвищення посади.

Комісія визнала дії Романа Музичука порушенням дисципліни, однак вирішила, що за умови щирого каяття та позитивної характеристики з боку колег, його покарання може бути пом’якшене. Цей випадок викликав різні реакції у правовій спільноті та серед громадськості, адже важливим аспектом стало рішення не звільняти прокурора, попри те, що його поведінка була неправомірною. Під час розслідування інциденту було встановлено, що Музичук під час повороту не надав перевагу іншому автомобілю, що рухався зустрічною смугою, що спричинило ДТП. Враховуючи цей факт, комісія, однак, вирішила, що санкція у вигляді заборони на підвищення є достатньою мірою покарання.

Втім, прокурор відмовився від огляду, заявивши, що «не довіряє приладу». Згодом він також не пройшов тест у лікарні, пояснивши це недовірою до місцевих медиків. Зі слів поліцейських, Музичук намагався уникнути перевірки, демонструючи службове посвідчення прокурора і пропонуючи «скласти протокол на сина».

На засіданні комісії Музичук визнав, що скоїв ДТП, але пояснив свій стан медичними процедурами: нібито того дня отримав укол від болю в спині, а спиртові тампони під пластиром могли створити запах алкоголю. Також, за його словами, після удару подушки безпеки він зазнав розсічення перенісся і запаморочення, що могло виглядати як ознаки сп’яніння.

Згодом він самостійно звернувся до Рівненського обласного центру психічного здоров’я, де ознак сп’яніння не виявили.

КДКП визнала факт дисциплінарного проступку, але врахувала, що Музичук працює в прокуратурі з 1999 року, раніше стягнень не мав, відшкодував збитки постраждалій і розкаявся.

«Беручи до уваги щире каяття, позитивну характеристику та добровільне відшкодування шкоди, комісія застосовує до прокурора дисциплінарне стягнення у вигляді заборони переведення на вищу посаду протягом одного року», — йдеться у рішенні.

Таким чином, прокурор, який відмовився проходити тест на алкоголь після ДТП, залишився на посаді.