Елітні маєтки посеред природного парку: прокуратура вимагає демонтаж

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

У серпні 2024 року врожай зернових зібрано менший, що зумовлено передусім початком збору ярих культур, у яких через несприятливі погодні умови у період вегетації та дозрівання сформувалася нижча урожайність

Станом на 29 серпня 2024 року врожай зернових та зернобобових культур склав 28,7 млн тонн, що трохи менше порівняно з 29,2 млн тонн на ту ж дату попереднього року.

Урожайність становила 42,2 ц/га проти 43,9 ц/га в минулому році, а площа обмолоту збільшилася до 6,8 млн га порівняно з 6,6 млн га відповідно.

Варто зазначити, що врожай станом на серпень 2024 року зменшився на 1,6% у порівнянні з минулим роком, хоча кількість засіяних територій цьогоріч збільшилась на 3%.

Українські аграрії засіяли 2,8 млн га озимих культур, з них 1,8 млн га – зернові. Лідери по сівбі озимих зернових – Волинь, Полтавщина, Кіровоградщина та Тернопільщина.

Слово 2025 року в Україні, за версією укладачів словника сучасної української мови та сленгу «Мислово», стало слово «переговори». Це слово не лише стало популярним у повсякденному вжитку, а й значно вплинуло на мовні тенденції, що спостерігаються у країні. «Переговори» фігурували в пошукових запитах, новинах та соціальних мережах, що свідчить про важливість цього терміну в контексті поточних подій.

Це явище не випадкове. В умовах глобальних та внутрішніх викликів, у часи політичних і економічних змін, саме слово «переговори» стало символом пошуків мирних рішень, діалогу та компромісів. Воно відображає актуальну потребу у взаєморозумінні між різними сторонами, особливо коли мова йде про міжнародні відносини та внутрішню стабільність країни.

Фахівці зазначають, що інформаційним поштовхом до цього стала заява президента США Дональда Трампа, який пообіцяв завершити війну в Україні протягом доби. Саме на тлі цих заяв і дипломатичних контактів слово «переговори» стало домінантним у публічному просторі.

Окрім головного слова року, словник «Мислово» також виділив низку інших понять, які сформували мовну картину 2025 року. Серед них — «Мідас» як назва антикорупційної операції НАБУ і САП, «картонки» як узагальнене позначення масових протестів проти антикорупційних інституцій, «кілл-зона» як фронтовий термін для зони ураження, а також «інфільтрація» — тактика проникнення малих піхотних груп, яку активно застосовували російські війська.

До переліку також увійшли абревіатура НРК — наземні роботизовані комплекси, що використовуються для евакуації поранених і в бойових діях, а також слова «справедливість», «виснаження» і «брехня», які відображають суспільний запит на чесність, справедливий мир і реалії війни на виснаження.

Окремо укладачі відзначили мемний вислів боксера Олександра Усика don’t push the horses, який водночас став і приводом для мовних дискусій.

Антивиразом 2025 року стала фраза «прийду за кожним», яку публічно озвучив генеральний прокурор Руслан Кравченко. У «Мислово» пояснили, що це формулювання викликало сильну негативну реакцію, оскільки асоціюється з репресивними практиками та символізує кризу довіри до правоохоронної системи.

Паралельно Google Україна оприлюднила перелік найпопулярніших запитів українців у 2025 році. До нього увійшли «графік відключення світла», «Холостяк 2025», «Гра в кальмара 2», «Лабубу», «Усик Дюбуа», «Венздей 2 сезон», «Ущелина», «Гангстерленд», «Євробачення 2025» та «НАБУ».

Окупаційні сили Російської Федерації (ЗС РФ) нанесли напад на телевізійну телевежу в місті Харків. За даними Організації відновлення Армії (ОВА), в результаті цього нападу немає жертв, однак внаслідок атаки в місті спостерігаються перебої з телевізійним сигналом. Про це повідомив у Telegram голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов у понеділок, 22 квітня. У мережі опублікували момент удару по телевежі, внаслідок чого її верхня частина зруйнована. Синєгубов також повідомив, що співробітники перебували в укритті під час тривоги та ніхто не постраждав.

"На цю хвилину є перебої із сигналом цифрового телебачення. Тому вчергове звертаємось до громадян: довіряйте лише офіційним джерелам інформації", — наголосив начальник Харківської ОВА.

Міський голова Харкова Ігор Терехов у Telegram о 16:37 повідомляв, що у місті "дуже гучно". Пізніше очільник Харкова додав, що окупанти цілили по інфраструктурному об'єкту. "Інформація щодо постраждалих та руйнувань уточнюється", — написав Терехов.

Повітряна тривога в Харківській області тривала з 14:55 до 17:26. У цей час Повітряні Сили ЗСУ повідомляли про загрозу застосування окупантами балістичного озброєння і можливе застосування ЗС авіаційних засобів.

Нагадаємо, 27 березня СБУ затримала двох агентів ФСБ, які готували ракетні удари по об'єктах телекомунікацій у трьох регіонах. Зокрема, один із підозрюваних збирав інформацію про технічний стан Київської телевежі після її обстрілу у березні 2022 року.

Загалом, із вищезгаданої інформації можна зробити декілька висновків. По-перше, окупаційні сили Російської Федерації продовжують активні дії на території України, атакуючи важливу інфраструктуру, зокрема телевежі, що має потенційно негативний вплив на комунікаційну ситуацію в країні. По-друге, важливою є реакція влади та місцевих органів на ці напади, зокрема, забезпечення безпеки персоналу та вжиття заходів для відновлення роботи телевізійних мереж. Нарешті, ці події ще раз підкреслюють необхідність посилення заходів безпеки та розвідки для запобігання подібним нападам у майбутньому.