«Енергоатом» планує закупівлі на 3,25 мільярда гривень

До Верховної Ради України нещодавно було внесено законопроєкт №11332-2, який стосується важливого питання бронювання військовозобов'язаних. Ця законодавча ініціатива привернула значну увагу як серед парламентарів, так і в суспільстві загалом, оскільки торкається актуальної теми організації оборони країни та балансу між потребами збройних сил і цивільного сектору економіки.

Головні мети законопроєкту включають:

Законопроєкт передбачає скасування збору за бронювання військовозобов’язаних для суб’єктів господарювання в умовах воєнного стану, які сплачують Єдиний соціальний внесок більше еквіваленту п’яти мінімальних заробітних плат. Збір становитиме 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законопроєкт також визначає, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу на підприємствах, установах і організаціях, що мають штатну чисельність працівників від 10 осіб і сплачують Єдиний соціальний внесок більше еквіваленту п’яти мінімальних заробітних плат.

Прийняття законопроєкту сприятиме:

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Темпи наступу російських військ у Донецькій області зросли. Ворог зайняв низку населених пунктів, включаючи Катеринівку, Єлизаветівку та Іллінку, і підтвердив просування в районі Великої Новосілки. З початку вересня російські сили захопили понад 1100 квадратних кілометрів, що значно перевищує успіхи України за весь 2023 рік (387 квадратних кілометрів).

Захоплення Вугледара стало стратегічно важливим кроком для подальших операцій у західній частині Донецької області. Російські війська тепер намагаються оточити Велику Новосілку та блокувати українські підрозділи у напрямку Покровського й Курахового.

На лінії Куп’янськ–Сватове–Кремінна російські війська продовжують атакувати українські позиції. Хоча офіційного підтвердження успіхів ворога немає, мілблогери стверджують про захоплення кількох населених пунктів, включаючи Копанки та Першотравневе.

Бої точаться в багатьох населених пунктах, серед яких Кіндрашівка, Синьківка, Лозова та Глушківка.

На північному сході Харківської області росіяни вели наступальні дії поблизу Вовчанська та Тихого. Проте успіхів досягти не вдалося. Незалежних підтверджень української контратаки на Журавлівку (Бєлгородська область) також немає.

У Запорізькій області росіяни заявляють про просування біля Роботиного, Малої Токмачки та Білогір’я. Однак ISW не підтверджує ці повідомлення. Водночас на Херсонщині тривають позиційні бої, але без суттєвих змін на лінії фронту.

Російське командування продовжує шукати слабкі місця в українській обороні, але темпи наступу значно нижчі, ніж на початку повномасштабного вторгнення. Ймовірні сценарії подальших дій включають активізацію атак на Курахівському, Оріхівському та Гуляйпільському напрямках.