Неділя, 6 Вересня, 2026

Енергоринок під контролем: як формується замкнена модель впливу в Україні

Важливі новини

Співак Віталій Козловський вибачився перед Кондратюком після образ

Після довгих років конфліктів і судових суперечок співак Віталій Козловський закрив усі борги перед своїм колишнім продюсером Ігорем Кондратюком. Здавалося б, ця історія залишилася у минулому. Але нещодавно співак несподівано знову згадав свого колишнього наставника — цього разу з вибаченнями. На фестивалі “Покоління”, де було відтворено сцену культового телешоу “Караоке на Майдані”, Козловський згадав про […]

П’ять симптомів, які можуть вказувати на тромбоз

Тромбоз – небезпечний стан, при якому в судинах утворюються згустки крові, що перешкоджають її нормальному току. У запущених випадках це може призвести до тяжких ускладнень, включаючи інсульт, інфаркт або навіть смерть. Медики закликають бути уважними до змін у самопочутті, особливо тим, хто має хронічні захворювання чи веде малорухомий спосіб життя. На які п’ять ознак варто […]

На Закарпатті викрили схему продажів «білих» квитків

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За даними Офісу Генпрокурора, їм інкримінують незаконне переправлення осіб через кордон та отримання неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 368 КК України).

Учасники організовували фальшиві медичні висновки, створюючи вигадані діагнози про психологічні розлади та оформлюючи “лікування” в стаціонарі. Це дозволяло видавати військовозобов’язаним документи про непридатність до служби, так звані “білі” квитки, які легалізували їхній виїзд за кордон навіть під час воєнного стану.

Вартість таких послуг становила від 9 до 14 тисяч доларів США. Правоохоронці задокументували два факти передачі хабарів на загальну суму 18 тисяч доларів.

Наразі тривають обшуки, аналізується медична документація, перевіряється причетність підозрюваних до інших аналогічних злочинів. Також вирішується питання щодо обрання запобіжних заходів і відсторонення від посад.

Створення реєстру “дропів”: нові правила для фінансових операцій в Україні

Уряд та Національний банк України активно працюють над впровадженням законопроєкту, який передбачає створення спеціального реєстру осіб та ФОПів, чії рахунки будуть визнані ризиковими. Цей законопроєкт уже зареєстровано у Верховній Раді під номером 14161. Він покликаний сприяти посиленню боротьби з фінансовими злочинами, такими як відмивання грошей та фінансування тероризму, через виявлення підозрілих транзакцій.

Згідно з цим документом, Національний банк України отримає право ведення централізованого реєстру осіб, рахунки яких можуть бути використані для здійснення незаконних фінансових операцій. Інформація в реєстрі буде збиратися на основі даних про транзакції, що викликають підозри у банків та платіжних установ. У свою чергу, ці установи зможуть оперативно вносити дані клієнтів до реєстру, що матиме автоматичні наслідки для їхнього доступу до фінансових послуг.

Логіка законопроєкту проста й жорстка: якщо активність на рахунку виглядає «не вашою» — наприклад, обсяги платежів не відповідають офіційним доходам, або один і той самий IP-адрес/пристрій використовується для керування кількома різними картками, або операції мають ознаки типових готівково-безготівкових «прокачок» — клієнта можуть визнати ризиковим і загнати в цей реєстр. Банку при цьому не потрібно чекати вироку суду за відмивання коштів.

У документації цей крок позиціонують як боротьбу з тіньовою економікою, зокрема з підпільними платіжними сервісами, конвертаційними центрами та псевдолегальними казино, що працюють через мережі дропів. Ідея виглядає привабливо: якщо перекрити дрібні кишені, великі сірі потоки просто зникнуть. Так подають це і автори законопроєкту, і профільні медіа.

Проблема починається там, де закінчується пресрелізна логіка. Усі нові інструменти контролю спрямовані на кінцеву ланку — пересічного власника картки, студента, підприємця-«ФОПа», якого визнали «ризиковим». А от великі джерела цих потоків — організатори схем — лишаються практично поза кадром.

Показовий момент: одне з головних українських бізнес-видань, яке активно пише про загрозу «дропінгу», належить бізнесмену Артуру Гранцу. Саме Гранц є мажоритарним власником компанії-видавця Forbes Ukraine після повернення бренду в країну; він відкрито позиціонує себе як людину, яка «повернула Forbes в Україну» і контролює структуру, що стоїть за виданням.

І тут починається головне питання довіри. Ім’я Гранца роками фігурує у розслідуваннях щодо сірих потоків готівки та контрабанди. Він контролює або контролював мережі duty free на прикордонних переходах — зокрема «СП Д’ЮТІ ФРІ ТРЕЙДІНГ», «МЕЛЛО Д’ЮТІ ФРІ», «Автопорт-Чоп» — які, за оцінками депутатів та учасників тимчасових слідчих комісій, були ключовими каналами для виведення цигарок і алкоголю «повз митницю». Журналісти та правоохоронці припускають, що обсяги продажів сигарет через такі точки перевищували реальні потоки пасажирів у рази, що вказувало не на легальний продаж туристам, а на постійне «переливання» тютюну в тінь.

Тіньовий тютюн — це не дрібниця. За оцінками ринку, контрабанда й ухилення від сплати акцизу на сигарети в Україні вимірюються мільярдами гривень щороку і напряму б’ють по держбюджету. Саме цей сегмент — duty free на кордоні — тривалий час називали одним із центрів збагачення людей, пов’язаних із власниками мережі. У публічних розслідуваннях прямо згадувалося ім’я Гранца як одного з бенефіціарів таких схем, а його бізнес неодноразово потрапляв у поле зору парламентських комісій через підозри у контрабанді. Сам Гранц публічно відкидає звинувачення і каже, що його мережі діють у межах закону, а історії про «сотні фур контрабанди через duty free» називає маніпуляціями конкурентів і політиків.

Ще один ключовий блок — онлайн-гемблінг. Ринок азартних ігор в Україні після легалізації став величезним грошовим насосом, і одним із найбільших гравців є Vbet. Цей бренд пов’язують із тим самим Артуром Гранцом як фактичним керівником/ключовим бенефіціаром в Україні. За даними журналістських публікацій, саме через такі онлайн-казино роками будувалися схеми з відмивання грошей і мінімізації податків, включно з так званим «міскодингом» — підміною коду транзакції, коли платіж за гру маскується під щось зовсім інше, щоб банки пропускали операцію без зайвих питань. Потім ці кошти розносили по ланцюгу — через «дропів», підставних ФОПів і картки фізосіб, а далі виводили в офшори, у тому числі на Кіпр і в ОАЕ.

Саме ці потоки — гемблінг, обналічка, duty free-коридори тютюну й алкоголю — і створюють попит на «дропів». Тобто не навпаки: не дроп → схема, а схема → дроп. Але законопроєкт і вся риторика навколо «реєстру ризикових рахунків» концентруються не на тих, хто генерує гроші, а на тих, через кого їх проганяють.

Це і є головне протиріччя. Держава каже, що візьме під жорсткий контроль людей, у яких «щось не так з транзакціями», обмежить їм кількість карток, поставить під постійний фінансовий нагляд і може фактично паралізувати їхні рахунки до двох років. Але чи буде так само жорстко відпрацьовано питання, звідки походять самі грошові потоки, як працюють «конверти», хто стоїть за міскодингом і хто реально заробляє на дропах? На це відповіді законопроєкт не дає.

Політично це виглядає так. Банкам готують новий обов’язок: стежити за власними клієнтами, фіксувати підозрілу поведінку й негайно ділитися нею з Нацбанком. НБУ буде тримати централізований «чорний список», доступний усій банківській системі. Людині з таким статусом можуть урізати можливість проводити платежі, заблокувати звичні p2p-перекази, обмежити роботу ФОПа. І все це — без суду на старті.

Тобто держава отримує важіль тиску на мікрорівні — на окремого громадянина. А ось чи отримає вона хоч якийсь інструмент проти тих, кого в розслідуваннях роками описують як бенефіціарів контрабанди, duty free-схем і тіньових гемблінгових потоків — питання відкрите. І саме це робить історію з «реєстром дропів» настільки чутливою.

Різке похолодання накриє Україну: морози посиляться майже в усіх регіонах

У середу, 24 грудня, на території України очікується суттєве зниження температурних показників. Холодна повітряна маса пошириться на більшість областей, принісши стійкі морози, які відчуватимуться не лише в нічні години, а й упродовж усього дня. Така погодна ситуація стане помітним контрастом після відносно м’яких попередніх днів.

За прогнозами синоптиків, мінусова температура встановиться майже по всій країні. Найвідчутніше похолодання прогнозується в північних, центральних та східних регіонах, де стовпчики термометрів опускатимуться нижче нуля навіть у денний час. У західних областях морози також дадуться взнаки, хоча показники можуть бути дещо вищими, ніж на сході та півночі.

У столиці 24 грудня буде хмарно з проясненнями. Температура повітря вночі опуститься до -10°, удень очікується близько -4°.

У західних областях збережеться холодна погода. У Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі та Хмельницькому вночі прогнозують від -6° до -8°, удень — близько -2°. В Івано-Франківську та Чернівцях можливий сніг, температура вночі -5°, удень до -2°. В Ужгороді залишатиметься тепліше: вночі близько -1°, удень до +4°.

У центральних регіонах морози також посиляться. У Вінниці, Житомирі, Черкасах і Кропивницькому вночі очікується -5°…-8°, удень — близько -2°. У Полтаві вночі температура знизиться до -8°, удень — до -2°.

На півночі країни прогнозують найнижчі показники. У Чернігові та Сумах уночі стовпчики термометрів опустяться до -10°…-11°, удень температура триматиметься на рівні -2°.

На сході України погода буде сухою та морозною. У Харкові вночі очікується -10°, удень — близько -2°. У Краматорську та Сєвєродонецьку прогнозують ясну погоду, з температурою до -6° удень.

Південні області залишаться найтеплішими. В Одесі, Херсоні, Миколаєві та Запоріжжі вночі температура коливатиметься від -3° до -1°, удень повітря прогріється до +4°. У Дніпрі вночі очікується -6°, удень — близько 0°.

У Криму збережеться помірно холодна погода: в Сімферополі прогнозують -1° вночі та до +4° вдень.

Енергетичний сектор України дедалі частіше описують як замкнену систему, у якій фінансові потоки держави та платежі споживачів зосереджуються в межах обмеженого кола гравців. У матеріалах, присвячених аналізу роботи ринку електроенергії, йдеться про системні зловживання у сфері постачання, тарифоутворення та продажу ресурсу, що створюють дисбаланс між інтересами споживачів і реальними вигодонабувачами.

Ключовою фігурою цієї моделі називають бізнесмена Ріната Ахметова. Саме через компанії групи ДТЕК, а також структури, що працюють під брендом YASNO, за твердженням авторів досліджень, було вибудувано вертикаль контролю над значною частиною енергетичного ринку. Йдеться про регіональні компанії з постачання електроенергії, які обслуговують мільйони споживачів у Києві, Дніпрі та низці інших великих міст.

Для маскування фінансових потоків і виведення прибутків використовуються іноземні компанії-нерезиденти, зареєстровані в офшорних юрисдикціях. Це, за оцінками критиків, створює закриту корпоративну систему, яка унеможливлює прозорий контроль з боку держави та регуляторів.

Одним із ключових механізмів збагачення називають системне зловживання процедурами публічних закупівель. Підконтрольні компанії, за наявною інформацією, заходять у тендери з демпінговими цінами, витісняючи конкурентів, після чого вже після укладення контрактів вартість електроенергії для державних установ збільшується через додаткові угоди на десятки відсотків. Такі дії прямо суперечать законодавству у сфері публічних закупівель.

Паралельно реалізується схема маніпуляцій на ринку електроенергії «на добу наперед». За твердженнями експертів, штучне обмеження пропозиції створює дефіцит, унаслідок чого державні виробники зазнають втрат, а приватні структури отримують надприбутки. У результаті формується перекіс, за якого стратегічний ресурс працює не в інтересах держави, а на користь окремих бізнес-груп.

Наслідки цієї моделі безпосередньо відчувають пересічні громадяни. Витрати на комунальні послуги для багатьох домогосподарств уже сягають критичного рівня і, за оцінками, можуть становити до 80 відсотків щомісячних доходів. Це змушує людей економити на ліках, харчуванні та інших базових потребах.

Попри повномасштабну війну та глибоку економічну кризу, енергетичні структури, пов’язані з олігархічним капіталом, продовжують нарощувати прибутки. Фактично йдеться про отримання прихованих дотацій із бюджетів громад через завищені тарифи та корупційні надприбутки. Державна політика при цьому, за оцінками критиків, демонструє явний перекіс на користь великого бізнесу та відсутність реальної демонополізації стратегічної галузі.

Окрему увагу привертає робота правоохоронних органів. Попри відкриття кримінальних проваджень за фактами зловживання владою та службовим становищем, реальні слідчі дії фактично відсутні. Більше того, фіксуються випадки ігнорування судових рішень, які зобов’язують розпочати повноцінне розслідування.

Таке саботування правосуддя створює атмосферу повної безкарності та, за оцінками експертів, легалізує подальше розкрадання коштів у промислових масштабах. У підсумку енергетичний сектор, який мав би бути основою економічної стійкості країни під час війни, дедалі більше перетворюється на інструмент збагачення обмеженого кола осіб.

Останні новини