Прокуратура розслідує можливе незаконне збагачення мера Яремче

У четвертий рік війни кияни стали заручниками ілюзії безпеки у власних оселях. Попри те, що столиця України залишалася основним центром адміністративного та культурного життя, протягом цього періоду вона неодноразово ставала мішенню для ракетних ударів, артилерійських обстрілів та інших загроз, що залишали слід на кожному мешканці. Усе це створило парадоксальну ситуацію: навіть попри відносну стабільність, люди в столиці все більше почувалися невпевнено та під постійною небезпекою.

Ще до початку війни Київ був символом безпеки і процвітання, тим місцем, де можна було знайти притулок від усіх зовнішніх загроз. Однак із часом ця ілюзія почала руйнуватися. Кияни стали свідками ракетних ударів, які вражали цивільні об'єкти, житлові будинки, інфраструктуру. Протягом останніх років столиця пережила серію жорстоких атак, що змусило багатьох замислитися над питанням безпеки навіть у своїх домівках.

Корупційний аспект ситуації не менш вражає. За останні роки на ремонт і будівництво сховищ витрачено понад два з половиною мільярда гривень, однак більшість тендерів отримали фірми-одноденки з мінімальним статутним капіталом. Систематичні переплати на будматеріалах та закупівля непотрібного обладнання, як-от барабани та овочерізки за захмарними цінами, свідчать про глибоку корупцію на всіх рівнях.

Доступ до інформації про справжній стан укриттів обмежений: чотири з десяти районних адміністрацій відмовляються надавати дані, аргументуючи це службовою таємницею. Це створює ілюзію безпеки, яка розбивається під час першої серйозної атаки. Навіть масштабні тендери та кошти не рятують життя киян, якщо за організацією стоїть мережеве відмивання грошей і безкарність чиновників.

Трагедії останніх років, коли внаслідок ракетних ударів загинуло десятки людей, включно з дітьми, демонструють ціну цієї паперової безпеки. Система, у якій лояльність до керівників важить більше за життя дітей, не здатна забезпечити справжній захист. Без радикального очищення від корупції та реальних покарань для організаторів схем безпека Києва залишатиметься привілеєм для обраних.

Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон, яким подовжено термін дії особливих програм захисту для українських громадян, що виїхали до країни через війну. Відповідно до документа, чинність цих програм триватиме до 4 березня 2026 року. Після цієї дати тимчасовий захист, що діяв від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, буде скасовано.

Новий закон передбачає низку змін у правилах перебування українців на території Польщі. Зокрема, для отримання соціальної допомоги на дітей відтепер необхідно, щоб хоча б один із батьків мав офіційне працевлаштування в країні та сплачував податки. Додатковою умовою стало регулярне відвідування дитиною навчального закладу — школи чи дитячого садка.

Голова адміністрації польського президента Збігнєв Богуцький заявив, що нові обмеження також торкнуться доступу до безкоштовних медичних послуг та інших пільг для тих, хто не працює. За його словами, ці зміни покликані запобігти так званому «соціальному туризму» з України за рахунок польського бюджету. Після завершення дії особливого захисту в 2026 році українські громадяни будуть розглядатися на загальних умовах для іноземців, без додаткових преференцій. За словами Богуцького, новий закон — останній у межах чинної формули допомоги. Окрім вже підписаного закону, найближчим часом президент Польщі має представити у Сеймі два нові законопроєкти. Перший стосується зміни умов набуття польського громадянства: пропонується збільшити термін необхідного проживання у статусі біженця з двох до десяти років.

Другий законопроєкт стосується заборони публічної демонстрації символіки Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА), а також запровадження відповідальності за «спроби поширення неправдивої інформації про Волинську трагедію».

Аналітики вважають, що ці законодавчі ініціативи можуть вплинути як на внутрішнє становище українських біженців у Польщі, так і на міждержавні відносини між Києвом і Варшавою.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Видання зазначає, що у Німеччині в економіці і в суспільних настроях останнім часом відбуваються швидкі зрушення, які в 2025 році можуть побічно і навіть прямо позначитися на українських біженцях, які перебувають у країні.

“Це пов’язано із достроковими виборами, ситуацією в економіці ФРН та подіями у Сирії”, – йдеться у статті.

ЗМІ пояснює, що низка великих німецьких компаній нещодавно оголосила про масові звільнення, а, отже, проблема дефіциту кадрів втрачає свою недавню гостроту:

“Пріоритети влади можуть змінитися: на перший план вийде працевлаштування не українських біженців, а кваліфікованих працівників, які народилися або давно живуть у ФРН, які потрапили під скорочення”.

Також автори вказують, що після дострокових парламентських виборів, запланованих на 23 лютого, українців можуть позбавити Bürgergeld, базовою допомоги для безробітніх.

Крім того, видання звертає увагу на те, що серед мешканців Німеччини почала зростати кількість тих, хто вважає біженців загрозою власному добробуту. Зокрема, це стосується повернення сирійських біженців на батьківщину – відповідний дискурс розпочався наступного дня після повалення в Сирії режиму Башара Асада.

“Найбільші шанси на перемогу у дострокових парламентських виборах у Німеччині має блок правоцентристських та консервативних партій ХДС/ХСС. Якщо він прийде до влади, то швидше за все почне серйозно коригувати політику Німеччини, у тому числі у міграційних питаннях. І хоча блок твердо стоїть на боці України в її боротьбі проти російської агресії, він водночас рішуче виступає проти надання українським біженцям допомоги Bürgergeld, куди більш привілейованої, ніж звичайна допомога для претендентів”, – резюмує ЗМІ.

Польща готова прийняти нову хвилю українських біженців взимку. Про це заявив заступник міністра закордонних справ Польщі Вєслав Леснякевич.

За його словами, в Україні знищена критична інфраструктура, а люди часто позбавлені базових побутових зручностей.