Федоров роз’яснив питання незаконної постановки жінок на військовий облік

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

За словами Лєсового, курс гривні до долара залишатиметься стабільним, попри прогнозовану інфляцію на рівні 10% за підсумками 2024 року. Очікується, що офіційний курс долара 1 грудня перебуватиме в межах 41,5-41,6 грн/дол., що означає потенційне зростання на 1% у порівнянні з початком листопада.

На міжбанківському ринку коливання курсів, за прогнозами, залишатимуться у межах 41,2-41,7 грн/дол. та 43,5-45 грн/євро. Готівковий ринок демонструватиме подібну динаміку з курсами в діапазоні 41,2-41,8 грн/дол. і 45-47,5 грн/євро.

Щоденні зміни курсів на міжбанку очікуються в межах 0,05-0,15 грн, у банках — до 0,1-0,2 грн, а в обмінниках — до 0,3 грн. Тижневе відхилення може скласти не більше 1-1,5% від початкового курсу.

Кривонос наголосив на важливості реалістичної оцінки можливостей нової техніки, застерігаючи від надмірних очікувань. Він підкреслив, що жоден окремий вид озброєння не може бути панацеєю і закликав до комплексного підходу у військовій стратегії.

Він нагадує, що проти будь-яких західних поставок “росіяни досить швидко знаходили певну протидію”.

“Росіяни ефективно, цілеспрямовано працювали в напрямку опрацювання відповідей. Винахід тактики протидії цим літакам, активне використання нових комплексів РЕБ – на жаль, Росія у сфері РЕБ найкраща у світі вже тривалий час. Ситуація (після прибуття F-16 – Ред.) стане значно кращою, але не подумайте, що ми вже до початку вересня дійдемо до Севастополя”, – сказав Кривонос.

Він засумнівався в тому, що Україна зможе обслужити велику кількість таких літаків (Зеленський позавчора говорив, що їх потрібно щонайменше 128). За його словами, на кожен літак потрібно мінімум два пілоти, а краще 3-4.

“Тепер рахуйте, 120 помножимо на два, 240 пілотів. Добре якщо англійською мовою. І це з урахуванням того, що ми зазнали досить серйозних втрат у пілотах за останні два роки війни”, – каже екс-генерал. Крім того, за його словами, “нам потрібні авіаційні інженери і техніки, які будуть обслуговувати величезну кількість цих літаків”.

На його думку, також “усі українські дороги, всі автостради мають бути підготовлені за системою, як це, наприклад, існує в тій же Швеції, де всі дороги підготовлені. Шведські автошляхи – це суцільний шведський аеродром. І досить складно виявити, потрапити, тому що на кожній ділянці в 50 км є майданчики для очікування, майданчики для приземлення”.

Він закликав “зробити українські дороги як аеродром”.

Українська співачка Наталія Могилевська привітала своїх підписників зі святом Водохреща та поділилася атмосферним святковим відео, яке одразу викликало активну реакцію в соцмережах. Артистка продемонструвала традиційне купання у крижаній воді, підкресливши свою прихильність до давніх різдвяно-йорданських звичаїв.

На оприлюднених кадрах видно, як Могилевська босоніж іде до басейну просто неба. На ній лише білий рушник, а довкола — сніг, зимовий пейзаж і спокійна святкова атмосфера. Перед самим зануренням співачка виглядає зосередженою та водночас натхненною, а після купання ділиться емоціями, зізнаючись, що відчуття від холодної води є надзвичайними.

Слова зірки стали не лише привітанням, а й закликом до духовного очищення та сили. Підписники активно коментують відео, дякують за натхнення та діляться власними традиціями. Для багатьох купання на Водохреща – символ сили, віри та оновлення.

Могилевська показала, що для неї це не просто обряд, а спосіб зарядитися енергією та відчути оновлення. Її реакція – щира, енергійна і святкова – надихає підписників підтримувати традиції.

Питання повної децентралізації системи теплопостачання столиці знову опинилося в центрі суспільної дискусії. Втім, фахівці галузі наголошують: для такого мегаполіса, як Київ, подібний сценарій є не лише вкрай складним, а й економічно необґрунтованим. Ідея відмови від великих теплоелектроцентралей на користь мережі малих котелень або альтернативних джерел тепла виглядає привабливою лише на перший погляд, але не витримує професійного аналізу.

Народний депутат України, колишній міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко неодноразово звертав увагу на те, що теплоелектроцентралі є базовим елементом енергетичної безпеки столиці. Вони забезпечують теплом і гарячою водою значну частину міста, працюючи у режимі комбінованого виробництва теплової та електричної енергії. Саме ця особливість робить їх ефективнішими за розрізнені котельні, які не здатні досягти аналогічних показників продуктивності.

Кучеренко наголосив, що функція держави полягає не у поширенні ідей про повну відмову від централізованих систем, а в захисті стратегічних об’єктів. За його словами, йдеться про захист вокзалів, залізниці, мостів, гідротехнічних споруд та теплоелектроцентралей, які є основою життєзабезпечення великих міст.

Коментар депутата прозвучав на тлі руйнування Дарницької теплоелектростанції, відомої як ТЕЦ-4. Цей об’єкт забезпечував теплом близько 12 відсотків житлового фонду Києва. Після останнього масованого удару, під час якого по станції було випущено п’ять балістичних ракет, значна частина лівобережної частини столиці залишилася без опалення.

За словами Кучеренка, ракети цілеспрямовано влучили саме в теплову частину станції, що зробило неможливим постачання теплоносія. Він підкреслив, що швидке відновлення таких об’єктів у воєнних умовах є вкрай складним завданням.

Депутат також різко розкритикував ідеї масової децентралізації теплопостачання. За його оцінкою, замінити київські теплоелектроцентралі неможливо через відсутність відповідних майданчиків, а також через технологічні й екологічні обмеження. Він зазначив, що дискусії про повну відмову від ТЕЦ точаться вже десятиліттями, однак так і не перейшли у практичну площину.

Водночас Кучеренко уточнив, що не виступає проти поміркованої децентралізації, але наголосив, що вона не може стати заміною централізованому теплопостачанню мегаполісу. На його думку, в умовах війни значно ефективніше інвестувати ресурси у посилення протиповітряної оборони та захист існуючих енергетичних об’єктів, ніж у реалізацію ілюзорних альтернатив, які неможливо швидко втілити.