Понеділок, 31 Серпня, 2026

Фейкові електронні листи від імені Кирила Буданова: Офіс Президента попереджає про нові кібератаки

Важливі новини

В Україні розробляють нову концепцію мобілізації та контрактної служби

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив про намір...

Які документи потрібно надати в ТЦК щоб стати на облік

Питання військового обліку є актуальним для багатьох сімей в Україні, особливо коли сини досягають призовного віку. Відповідно до чинного законодавства, громадяни України повинні стати на військовий облік з року досягнення 17-річного віку. Проте обсяг інформації, яку необхідно надати в територіальний центр комплектування (ТЦК), викликає чимало запитань. Згідно з роз’ясненням адвоката Юрія Айвазяна, опублікованого на порталі […]

The post Які документи потрібно надати в ТЦК щоб стати на облік first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

У Департаменті суспільних комунікацій КМДА пройшли обшуки правоохоронців

У Києві тривають обшуки у Департаменті суспільних комунікацій КМДА та підпорядкованих комунальних підприємствах. У мерії заявляють, що дії правоохоронців є інструментом тиску та спробою дискредитації. За офіційною заявою адміністрації, обшуки проводяться без попередніх запитів чи судових рішень на отримання документів. У департаменті зазначають, що працівники передають слідчим запитувані матеріали, які й так перебувають у відкритому […]

Справa щодо можливих збитків бюджету Києва: обставини, аргументи та наслідки

У центрі уваги правоохоронних органів опинилася діяльність директора Департаменту фінансів Київської міської державної адміністрації — Володимир Репік. Слідчі Національної поліції досліджують обставини здійснення місцевих запозичень у 2020–2021 роках та намагаються встановити, чи були допущені порушення під час організації випуску облігацій внутрішніх місцевих позик. За версією слідства, йдеться про можливу службову недбалість, яка могла призвести до значних фінансових втрат для столичного бюджету.

Предметом розслідування є сума у 581,1 млн гривень — саме стільки, за оцінками правоохоронців, місто сплатило інвесторам у вигляді відсотків за користування залученими коштами. Облігації внутрішніх місцевих позик традиційно використовуються органами місцевого самоврядування як інструмент залучення додаткового фінансування для реалізації інфраструктурних та соціальних програм. Проте в даному випадку виникли питання щодо доцільності умов запозичення, рівня відсоткових ставок та ефективності управління борговими зобов’язаннями.

За даними слідства, у 2020–2021 роках Департамент фінансів КМДА здійснив випуск облігацій серій «I», «J», «K», «L», «M», «N», «O» на загальну суму 2,59 млрд гривень. Дохідність перших чотирьох серій становила 11%, а наступних трьох — 5% маржі плюс облікова ставка Національного банку України.

Рішення про здійснення запозичень ухвалювала Київрада, зокрема рішенням №439/9518 від 3 вересня 2020 року було передбачено емісію облігацій на 1,49 млрд грн. У документах зазначалося, що директор фіндепартаменту має здійснювати всі необхідні дії, пов’язані із запозиченнями, включно з підписанням відповідних документів.

Правоохоронці вважають, що потреби у залученні коштів не було, адже бюджети Києва 2020 та 2021 років були профіцитними — близько 11 млрд грн щороку. За результатами судової економічної експертизи встановлено, що місто сплатило 581,1 млн грн відсотків за облігаціями.

У матеріалах слідства також зазначено, що останні серії облігацій нібито випускалися для покриття відсотків за попередніми, а директор департаменту не ініціював заходів щодо зменшення боргового навантаження чи перегляду умов запозичень.

26 січня Шевченківський райсуд Києва обрав Репіку запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 21:00 до 6:00 до 23 березня 2026 року. Йому також заборонено залишати Київську область без дозволу слідства, зобов’язано здати закордонний паспорт і з’являтися за викликом.

2 лютого суд відмовив у клопотанні про його відсторонення від посади. Захист наголошував, що всі документи вже вилучені, слідство триває майже чотири роки, а відсторонення може негативно вплинути на роботу міста в умовах воєнного стану. Репік підозру не визнає і наполягає, що рішення про запозичення ухвалювала Київрада як колегіальний орган.

Володимир Репік працює на держслужбі понад 30 років. До приходу в КМДА у 2010 році обіймав посади в Держказначействі, Мінфіні та Міністерстві ЖКГ. У різні роки його називали близьким до колишнього очільника КМДА Олександра Попова, а згодом — до першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника.

У період повномасштабної війни частина депутатів Київради критикувала фінансову політику міської влади, зокрема розподіл коштів між інфраструктурними проєктами та підтримкою армії.

У публічному просторі також згадуються компанії, пов’язані з родичем чиновника Андрієм Репіком, які виконували роботи на замовлення структур, підпорядкованих КМДА. Водночас прямих обвинувачень у межах цього кримінального провадження щодо таких компаній не висунуто.

Слідство у справі триває.

Київські правоохоронці затримали шахраїв, що «продавали» посаду в НААН України

У Києві правоохоронці затримали двох чоловіків, яких підозрюють у шахрайстві в особливо великих розмірах. За версією слідства, зловмисники пообіцяли знайомому організувати призначення «потрібної» особи на посаду керівника державного підприємства, підпорядкованого Національній академії аграрних наук України (НААН), за винагороду в 500 тисяч доларів США. Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора. Підозрювані переконували потерпілого, що мають […]

В Україні виявлено нову хвилю кібершахрайства, пов'язану з розсилкою підроблених електронних повідомлень, які нібито надходять від голови Головного управління розвідки Міноборони, Кирила Буданова. Офіс Президента України закликав громадян проявляти обережність, адже ці листи можуть бути частиною дезінформаційних кампаній проти нашої країни.

Як стало відомо, один із таких фейкових листів отримав Юрій Клюфас, президент Українського національного об’єднання Канади. У цьому повідомленні, яке було підписане Будановим, містилося прохання про медійну та інформаційну підтримку для повернення українців на батьківщину. Однак, експерти відзначили, що справжня електронна адреса не була використана: лист надійшов з комерційного домену proton.me, а підпис не відповідав оригінальному.

Офіс Президента підкреслив, що ці дії можуть свідчити про організовану кібератаку або інформаційну провокацію. Всі зібрані матеріали вже передані до правоохоронних органів для розслідування та встановлення осіб, причетних до цієї діяльності. В офіційному повідомленні також зазначається, що громадяни повинні уважно перевіряти відправників електронних листів і не довіряти незнайомим адресатам.

Кіберексперти підкреслюють, що подібні схеми часто використовуються у фішингу — шахрайському методі, при якому зловмисники видають себе за посадових осіб або організації. У таких повідомленнях можуть бути не лише маніпулятивні тексти, а й шкідливі посилання.

Особливо тривожним є той факт, що фейкові листи адаптуються до актуальних подій. У даному випадку вони стосуються повернення українців з-за кордону, що викликає чималий суспільний інтерес. Це підвищує вірогідність довіри до таких повідомлень.

Фахівці відзначають, що використання імені Кирила Буданова не є випадковим, адже він є публічною особою з високим рівнем довіри серед населення, роблячи його ім'я привабливим для зловмисників. Цей інцидент відбувається на фоні активізації інформаційних атак на Україну. За даними, лише за квітень зафіксовано понад 500 фейкових повідомлень, поширених російськими пропагандистами. Багато з них намагаються дискредитувати українську владу та міжнародних партнерів.

Експерти наголошують, що кібератаки та інформаційні кампанії все більше переплітаються. Зловмисники використовують електронну пошту, соціальні мережі та месенджери, що ускладнює виявлення їхньої діяльності. Громадянам рекомендується дотримуватись основних правил цифрової безпеки: уважно перевіряти адреси, не відкривати підозрілі вкладення та не переходити за сумнівними посиланнями. У разі отримання підозрілих листів варто звертатися до відповідних органів або кіберполіції.

Інцидент з фейковими листами від імені Буданова демонструє, як інформаційна війна виходить за межі медіапростору і впливає на сфери кібербезпеки. Українські державні органи закликають громадян бути пильними, адже навіть один неправдивий лист може стати частиною більшої інформаційної операції.

Останні новини