Середа, 23 Липня, 2025

Фіцо заявив, що чинитиме опір вступу України до НАТО стільки, скільки залишатиметься на посаді

Важливі новини

Південнокорейська делегація повертається з України після обговорення стратегічної співпраці у сфері безпеки

Ключові елементи військового обліку:

Делегація, що складається з високопоставлених чиновників розвідки і військових, відвідала Україну після того, як минулого тижня провела брифінг для представників НАТО в Брюсселі з приводу відправки військ Північної Кореї.

«Ми вживемо необхідних заходів у співпраці з міжнародним співтовариством, ґрунтуючись на доповідях групи», – сказав міністр оборони Південної Кореї Кім Ен Хен.

Він, мабуть, мав на увазі, що Сеул розглядає можливість відправки групи спостерігачів в Україну для моніторингу північнокорейських військ, розгорнутих на підтримку Росії.

Радник з національної безпеки Сін Вон Сік заявив, що таке відрядження було б необхідне Південній Кореї для розуміння сучасних військових дій.

Очікується, що в разі відправки група спостерігачів складатиметься з військових і співробітників розвідки і, можливо, візьме участь в аналізі бойової тактики Північної Кореї і допитах полонених військовослужбовців.

На тлі зростаючих побоювань щодо можливої участі північнокорейських військ у бойових діях проти України, Південна Корея пообіцяла вжити «поетапних заходів» у відповідь на рівень військового співробітництва між Росією і Північною Кореєю.

Підласа заявила, що зменшити оплату праці в антикорупційних органах неможливо, на відміну від вчителів і лікарів

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За словами Підласи, бюджет балансується в основному за рахунок соціальних витрат, оскільки інші джерела не дозволяють цього досягти. “Освіта та медицина — це наступні категорії за витратами, і кожен з цих бюджетів вдвічі менший, ніж видатки на соціалку”, — зазначила вона, підкреслюючи, що оптимізувати ці витрати буде складно.

Вагомі скорочення видатків торкнулися Пенсійного фонду, де вони зменшилися на 34 млрд грн. “Основний тягар скорочень лягає на Пенсійний фонд. Це точка напруги, і невідомо, чи залишиться це в остаточному варіанті бюджету”, — додала депутатка. Вона запевнила, що скорочення програм Мінсоцу не вплине на людей, які отримують допомогу.

Голова бюджетного комітету також зазначила, що в бюджеті на 2025 рік зросли витрати на міністерства. Проте, на її думку, не відбулося збільшення зарплат державних службовців, а лише видатків. “Очікується зростання витрат на оплату праці на 12,3%, але це повʼязано з грейдовою системою, яка має на меті уніфікацію зарплат у державних органах”, — пояснила вона.

Вагомим питанням залишається збереження кваліфікованих кадрів у державній службі. “Ми не хотіли б їх втрачати, але прийнято рішення про уніфікацію оплати праці”, — підкреслила Підласа.

Згідно з інформацією Мінфіну, середня заробітна плата в органах влади в серпні становила близько 55 тисяч гривень, але це число значно вплинуло на відпустки та виплату “відпускних”.

«А ви підіть і спробуйте зменшити оплату праці в антикорупційних органах – це неможливо, я вам чесно і відверто це скажу. Плюс, на середнє значення сильно вплинули відпустки і виплата «відпускних», весною, наприклад, середня зарплата була нижчою», – додала Роксолана Підласа.

Чому держава зволікає з ремонтом костелу Святого Миколая після обстрілу

Три місяці після російського обстрілу костел Святого Миколая у Києві залишається без вікон та критично необхідного ремонту. Будівля, що є пам’яткою архітектури національного значення, продовжує руйнуватися через зволікання з консерваційними роботами. 20 грудня 2024 року російська ракета пошкодила костел Святого Миколая, вибивши вікна та пошкодивши дах. Однак Міністерство культури досі не розпочало жодних термінових заходів […]

The post Чому держава зволікає з ремонтом костелу Святого Миколая після обстрілу first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Український уряд розглядає можливість впровадження військового збору для ФОПів: нові виклики та перспективи

Український уряд, перебуваючи в умовах воєнного стану і ставлячи перед собою завдання забезпечення достатнього фінансування державного бюджету, активно розглядає можливість впровадження військового збору для фізичних осіб-підприємців (ФОПів). Варто зауважити, що на сьогоднішній день військовий збір оплачується тільки зі заробітної плати працівників, і його розмір становить 1,5%. ФОПи ж, відповідно до чинного законодавства, звільнені від такого обов'язку, але це може змінитися з прийняттям нового законопроекту.

Україна нараховує понад 2 мільйони ФОПів, з яких за останні 12 місяців (з 1 лютого 2023 року по 1 лютого 2024 року) ще 315 тисяч нових зареєструвалися. Ця ситуація свідчить про значний приріст підприємницького середовища в країні. Варто також зазначити, що ФОПи сплачують зі свого доходу єдиний податок, єдиний внесок, податок на додану вартість (загальна система оподаткування), проте, в період воєнного стану і на 12 місяців після його закінчення, єдиний внесок сплачується добровільно за умови, що такий підприємець не отримує стажу за цей період.

Пропозиція про підвищення військового збору для фізичних осіб до 5% стане додатковим джерелом доходу для державного бюджету, спрямованого на потреби військових заходів. Втім, важливо врахувати, що запровадження військового збору для ФОПів є складною і невідкладною задачею, яка вимагає комплексного аналізу та узгодження з інтересами підприємницького середовища країни.

У висновках можна відзначити, що запровадження військового збору для фізичних осіб-підприємців українським урядом є обгрунтованим за умови посилення обороноздатності країни та забезпечення необхідних фінансових ресурсів для військових заходів. Однак така ініціатива потребує ретельного аналізу і урахування інтересів підприємницького середовища. Важливо збалансувати необхідність додаткових надходжень до бюджету з розвитком підприємництва та стимулюванням економічного зростання. Такий крок вимагає широкого обговорення і консенсусу серед учасників економічного процесу та законодавчої влади для максимальної ефективності його реалізації.

ЄС може відправити миротворців в Україну

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Ландсбергіс закликав Європу перестати діяти пасивно і бути готовою до активних кроків, які допоможуть вирішити конфлікт. Однак, на думку анонімного консервативного депутата ЄС, обговорення відправки миротворців можливе лише після завершення війни, оскільки європейські країни не хочуть допустити ескалації конфлікту.

Ідея відправки військових була також порушена президентом Франції Емманюелем Макроном у лютому 2024 року, але канцлер Німеччини Олаф Шольц її швидко відкинув. Він заявив, що НАТО і європейські країни не будуть відправляти свої сухопутні війська до України.

Західні країни стривожені повідомленнями про ймовірну участь північнокорейських військових у війні на боці Росії. Хоча міністр оборони США Ллойд Остін і генсек НАТО Марк Рютте відмовилися підтвердити ці чутки, Україна і Південна Корея повідомляють, що близько 12 000 північнокорейських солдатів вже можуть бути в Росії. Якщо ці дані підтвердяться, конфлікт вийде на новий рівень ескалації.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом’якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов’язків.

Видання пише, що Роберт Фіцо виступив проти міжнародних санкцій щодо Росії, з якими також не згоден Пекін.

Словацький керівник також фактично поклав на західні країни відповідальність за війну в Україні.

Фіцо сказав, що підтримує гуманітарну та економічну допомогу Україні і заявив про бажаність українського вступу до ЄС, але чинитиме опір членству України в НАТО, пояснивши, що це могло б призвести до «спалаху третьої світової війни».

Прем’єр сказав, що поки він буде словацьким прем’єр-міністром, то виступатиме проти прийняття України до Альянсу.

«Україна може бути частиною ЄС, але зовсім не може бути членом НАТО», – наголосив Роберт Фіцо.

Останні новини