Фіцо звинуватив Зеленського у спробі підкупу за допомогою російських активів

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Величко наголосив, що для енергетиків це означає необхідність вжиття суттєвіших заходів для балансування енергосистеми. Серед таких заходів — аварійна допомога від операторів суміжних країн. Однак перед тим, як звертатися за зовнішньою допомогою, необхідно максимально використовувати власні ресурси.

«У разі, якщо НЕК «Укренерго» не вдасться витримати баланс енергосистеми, буде застосовано графіки відключень», — додав Величко.

Таким чином, українці повинні бути готові до можливих перебоїв в електропостачанні, якщо енергетики не зможуть забезпечити належний баланс в умовах зниження температури.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Захід пообіцяв Україні близько 80 літаків F-16 – проте багато хто забуває, що поставки будуть розтягнуті на кілька років, а на сьогоднішній день Київ отримав лише 10 винищувачів. “Треба бути реалістами. З огляду на кількість обіцяних літаків і терміни їх поставок, ці дії ніяк не змінять баланс сил, який так і залишиться на користь Росії”, – таку думку висловив французький генерал Жером Пеллістранді в інтерв’ю La Dépêche.

Так, за його словами, коли Бельгія закінчить постачати Києву свою частину винищувачів – а це, згідно з договором, буде 2028 року – “уже може бути занадто пізно”. Зброя і техніка необхідні українцям просто зараз, а не тоді, коли США і Європа повністю проведуть заміну своїх F-16 на F-35 і зможуть віддати Україні свої старі літаки.

Відповідаючи на запитання про те, чи стане поєднання F-16 і обіцяних французьких Mirage-2000 для України поворотним моментом, генерал заявив, що “говорити про таке поки що дуже рано”. На постачання і навчання пілотів знадобиться занадто багато часу, якого в українських солдатів, ймовірно, не так багато, зазначає Пеллістранді.

У більшості країн світу ми можемо спостерігати зростання популярності дронів-убивць. Ця нова форма зброї, яка вперше була розроблена в Україні, відкриває перед військовими можливість проведення масштабних і високоточних операцій, що змінює парадигму ведення війни. Не дивно, що в обкладинці та заголовку ми бачимо гармату-ракету, символізуючи силу і вразливість нової зброї. Проте варто зазначити, що в Україні також розвивається інша галузь безпілотних літальних апаратів, таких як БПЛА і FPV-дрони, які відрізняються своєю більш практичною та функціональною спрямованістю. Такі саморобні дрони, які мають вигляд звичайних моделей на стяжках, навіть викликають сміх та сарказм.

Варто зазначити, що концепція безпілотних літальних апаратів має свої корені в минулому. Нікола Тесла, великий винахідник і електроінженер, вже наприкінці XIX століття запатентував радіокеровану модель корабля, підкресливши, що вона може мати велике значення у воєнний час, звертаючи увагу на потенційну руйнівність такої технології. Перший літаючий ударний безпілотник був створений Чарльзом Кеттерінгом у США ще у 1910 році. Цей літак, замаскований як звичайний літальний апарат, мав на борту вибухівку і годинниковий механізм, що автоматично активувався і спрацьовував, коли апарат перебував над ціллю. Незважаючи на те, що США прийняли вироблені 45 екземплярів на озброєння, вони так і не були використані у жодній воєнній операції.

У висновку можна зазначити, що розвиток безпілотних літальних апаратів, зокрема дронів-убивць, є актуальним явищем у сучасному військовому світі. Важливо враховувати не лише технологічні досягнення, а й потенційні наслідки використання такої зброї. Україна, яка є піонером у цій галузі, має можливість вплинути на подальший розвиток цієї технології та визначити її етичні та правові рамки в контексті міжнародного співробітництва. Також важливо враховувати історичний контекст розвитку безпілотних літальних апаратів і зробити висновки з минулих досвідів, щоб уникнути можливих негативних наслідків використання цієї технології у майбутньому.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Згідно з даними, 47% респондентів висловили підтримку ідеї уряду національної єдності, тоді як 37% були нейтральними, а лише 10% – проти.

Що стосується кандидатів на посаду очільника такого уряду, то найбільшу підтримку отримав Петро Порошенко, якого назвали 20% опитаних. На другому місці знаходиться прем’єр-міністр Денис Шмигаль із 13% підтримки. Далі йдуть Юлія Тимошенко (7%), Юрій Бойко (5%) та Олександра Устінова (4%).

Антон Грушецький, виконавчий директор КМІС, підкреслив, що в Україні зберігається сильний запит на єдність серед політичних сил, незалежно від їхнього ідеологічного напряму.

Опитування проводилося серед дорослих громадян України, які проживають на підконтрольних уряду територіях. Вибірка не включала мешканців тимчасово окупованих територій (окрім внутрішньо переміщених осіб) та осіб, які залишили країну після 24 лютого 2022 року.