Фігурант корупційної справи 2017 року знову під слідством через «дронові закупівлі»

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

«До наступного року похмура реальність конфлікту може призвести до сценарію, в якому Росія значною мірою доб’ється свого. Сили Києва відчайдушно намагаються утримати лінію на сході країни, але втрачають позиції в деяких районах. Бачення абсолютної перемоги згасають. Підтримка Заходу також слабшає», – пояснює він.

За словами Тарура, «перспектива того, що Україна погодиться на компроміс із Росією – поступка територією в обмін на деякі західні гарантії безпеки – стає дедалі реалістичнішою».

«Це призведе до нещасливого миру, який роками терзатиме європейську політику. Трамп, схоже, виступає за таку угоду. Його радники відкрито говорять про необхідність віддати пріоритет стратегічним активам США проти Китаю», – пише оглядач.

Виявлення нечесності заступника директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), Гізо Углави, стає невід’ємною складовою боротьби проти корупції в країні. Голова "Центру протидії корупції", Віталій Шабунін, у своїй останній заяві, підкреслив, що цей випадок наочно демонструє недоліки у системі відбору та перевірки персоналу, проведених саме Центром під час конкурсних процедур. Це свідчить про неефективність заходів, які мають на меті забезпечення чесності та компетентності кандидатів на ключові посади в органах боротьби з корупцією.

Підтвердження нечесності одного з високопосадовців НАБУ є сигналом для серйозного перегляду процедур відбору та перевірки кандидатів. Це також вимагає посилення контролю та внесення відповідних змін у роботу Центру протидії корупції з метою забезпечення абсолютної прозорості та об'єктивності у відборі кадрів. Необхідно вжити кардинальних заходів для зміцнення довіри громадськості до процесу відбору та роботи антикорупційних органів загалом.

Це стало очевидним через той факт, що саме Віталій Шабунін очолював раду громадського контролю при НАБУ в період формування першого складу бюро. Його колегами в цій раді у 2015–2016 роках були його співробітники з ЦПК, Дар’я Каленюк, а також Денис Бігус і нинішній член Вищої ради правосуддя Роман Маселко.

Згаданий Гізо Углава був призначений першим заступником директора НАБУ у квітні 2015 року на підставі розпорядження від керівника бюро Артема Ситника.

Створення НАБУ було однією з вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ), а громадський контроль за відбором доброчесних та незалежних працівників був доручений антикорупційним активістам під керівництвом Віталія Шабуніна. Однак за оцінками експертів, більшість досягнень, які він приписував собі, фактично виявилися непродуктивними.

Нагадаємо, що цей скандал пов’язаний з витоком інформації, до якого, за даними експертів, причетні самі антикорупціонери, зокрема Віталій Шабунін і Денис Бігус, які в своїх “розслідуваннях” користувалися витоками інформації з НАБУ.

На даний момент стосовно Віталія Шабуніна відкрито кілька кримінальних проваджень. Зокрема, недавно суд зобов’язав Державне бюро розслідувань (ДБР) зареєструвати кримінальне провадження за ознаками злочинів, передбачених статтями Кримінального кодексу України.

Йдеться, зокрема, про те, що Віталій Шабунін, який наразі працює бойовим медиком, переміщується по Києву на автомобілі Nissan Pathfinder, який був ввезений в Україну без митного оформлення як гуманітарна допомога для армії.

Раніше ДБР порушило проти Віталія Шабуніна два кримінальні провадження — за фактом підробки документів від Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та ухилення від мобілізації.

Також варто відзначити, що від військової служби ухиляються й інші громадські активісти, серед яких журналісти, активісти та члени громадських організацій.

Глава МЗС Дмитро Кулеба підкреслив, що для України є надзвичайно важливим проведення "активних переговорів" щодо отримання двох батарей ЗРС Patriot і однієї SAMP/T. Водночас, за інформацією Financial Times, європейські столиці відкидають вимоги Києва щодо відправлення своїх систем ППО до України. Згідно з джерелами знайомими з ситуацією, Київ звертається до країн, зокрема Польщі, Румунії та Іспанії, з проханням передати системи Patriot, однак це ускладнюється. "Їм потрібно всього сім. Але це складно", – зазначив один із джерел. Європейські країни стверджують, що не планують постачати системи ППО до України, мотивуючи це необхідністю збереження власного оборонного потенціалу. Німеччина, незважаючи на те, що передала Україні дві системи Patriot, відмовляється надавати додаткову допомогу. "Наразі ми не зможемо запропонувати більше систем", – повідомив Бундесвер у понеділок. Президент Польщі Дуда також виключив можливість поставок систем Patriot, натомість вказавши на можливість передачі більшої кількості своїх ракет радянського виробництва. "У Польщі ми тільки розпочинаємо будівництво системи протиракетної оборони 'Петріот', тому ця система ще не готова, і нам нічого жертвувати, навіть якби ми цього захотіли", – пояснив Дуда.

Висновки до цієї статті демонструють складність переговорного процесу України у зусиллях отримати системи протиповітряної оборони Patriot від країн Європи. Європейські країни відмовляються відповідати на вимоги Києва, аргументуючи це необхідністю збереження власного оборонного потенціалу. Незважаючи на це, Україна продовжує активно шукати можливості для отримання необхідного обладнання. Відомо, що німецька сторона вже передала деякі системи, проте подальша допомога є невизначеною. Проте, українські урядовці залишаються настійними у своїх зусиллях та продовжують переговори, намагаючись знайти шляхи до отримання необхідного обладнання для підвищення обороноздатності країни.