Фіктивне батьківство за $3 тис.: у Києві викрили схему втечі ухилянтів

Українці, що протягом тривалого періоду проживають за кордоном, отримали можливість зареєструватися на військовий облік без необхідності особистого візиту до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Згідно з повідомленням, що надійшло від Міністерства оборони України, цей крок спрямований на спрощення процедури військового обліку для співвітчизників, які перебувають за межами країни. Тепер українцям, що мешкають за кордоном, надано можливість здійснити цю формальність зручним для них способом, без необхідності витрачати час та зусилля на особистий візит до військової установи на території України. Такий крок сприятиме забезпеченню більшої доступності процедури та залученню українських громадян, які перебувають за кордоном, до важливих аспектів оборонної справи.

“Уряд підтримав проект постанови №560, розроблений Міністерством оборони України, для приведення у відповідність до статті 37 Закону України ‘Про військовий обов’язок і військову службу’ та врегулювання питань постановки на військовий облік призовників, військовозобов’язаних і резервістів, які перебувають за межами держави”, — йдеться у повідомленні.

Згідно з документом, чоловіки, які були зняті з військового обліку через виїзд за кордон, можуть стати на облік без особистої присутності у ТЦК.

Крім того, з переліку документів, що підтверджують право на відстрочку від призову для українців за кордоном, виключено вимогу подання висновку лікарсько-консультативної комісії про потребу в постійному догляді для осіб з інвалідністю ІІ групи. Це має спростити процедуру та уникнути зайвої бюрократії.

Уряд також надав ТЦК та СП право надсилати електронні звернення до поліції щодо порушників правил військового обліку.

“Нові правила набувають чинності з дня опублікування і спрямовані на те, щоб зробити систему військового обліку більш ефективною та доступною”, — додали у Міноборони.

Нагадаємо, що військовозобов’язані українські чоловіки без військово-облікових документів не зможуть отримати паспорт за кордоном. Відповідну постанову ухвалив Кабінет Міністрів України.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Конноллі вважає, що наразі основним пріоритетом є завершення війни та відновлення суверенітету України над її територіями. Він підкреслив, що НАТО, а також уряд США, мають чітку позицію щодо підтримки ідеї приєднання України до Альянсу. Однак, за його словами, перш ніж здійснити це приєднання, потрібно вирішити проблему окупації та присутності російських військ на території України.

Конгресмен зазначив, що важливо дочекатися завершення війни, щоб Україна могла приєднатися до НАТО в цілому, а не лише з частиною своїх територій. “Можливо, це не єдиний шлях, але ми сподіваємося на певний результат. Саме тому НАТО та уряд США виділяють великі ресурси для підтримки України,” – пояснив він.

Конноллі також звернув увагу на те, що президент США Джо Байден підтримує устремління України, включаючи її прагнення вступити до НАТО. Однак він підкреслив, що Байден навряд чи вдасться до конкретних дій без консультацій з іншими союзниками по НАТО.

На думку конгресмена, першим пріоритетом є завершення насильства, яке чинять росіяни на українських територіях. “Давайте не втрачати фокус на цій пріоритетній меті. Підтримка президента Зеленського та української армії, щоб виграти цю боротьбу, повинна залишатися у центрі уваги,” – підсумував він.

Наше джерело надає інформацію про надзвичайно критичну ситуацію у Збройних Силах України щодо втрат фпв і дронів розвідників на лінії фронту. Щодня втрачається понад дві сотні таких апаратів, а в періоди активних воєнних дій ця цифра зростає до понад 500 щоденно. Ця проблема посилюється ще й тим, що російські війська здатні атакувати склади з боєприпасами, де знаходяться також і фпв-дрони. Недостача як дронів, так і кваліфікованих операторів стає настільки великою, що вона загрожує ефективності розвідки. Додатковим чинником, що погіршує ситуацію, є ростуще використання російськими військами систем радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки, які спрямовані на знищення центрів управління та інфраструктури. Це змусило Україну розпочати розробку власної операційної системи з використанням шифрування, але перші етапи її розробки поки що досить експериментальні. Хоча західні партнери надають допомогу в цьому напрямку, важливо враховувати, що військові технології швидко розвиваються, і вирішальним фактором стає можливість оперативно реагувати на нові загрози та виклики. Лідерство в цій сфері вимагає постійного аналізу помилок, пошук інноваційних рішень та стратегічне планування. Монополія на використання дронів незабаром буде переломлена, і вирішальним питанням стане, хто зможе першим застосувати нові технології масово. Однак також важливо враховувати, що цей процес потребує значних фінансових витрат. Без необхідних інвестицій подальший прогрес у цій області буде неможливим.

У висновку важливо підкреслити наступне:

• Критична ситуація: Збройні Сили України стикаються з критичною нестачею дронів та операторів, що серйозно обмежує їх можливості у розвідці та контррозвідці.

• Необхідність реагування: Зростаюча активність російських військ у використанні радіоелектронної боротьби вимагає від України швидкого реагування та адаптації військової технології до нових умов.

• Зусилля у розвитку: Початок розробки власної операційної системи з використанням шифрування є першим кроком у вирішенні цієї проблеми, проте необхідно вдосконалювати цей процес та забезпечувати достатні ресурси для його успішного завершення.

• Важливість фінансування: Без значних фінансових витрат на військово-технічний сектор України буде складно досягти успіху в удосконаленні розвідувальних технологій та забезпеченні безпеки країни.

• Необхідність інновацій: Лідерство в цій сфері вимагає постійного пошуку інноваційних рішень та стратегічного планування, щоб забезпечити ефективність та конкурентоспроможність Збройних Сил України в умовах сучасної війни.

Українське правоохоронне відомство, а саме Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, вживають рішучих заходів у боротьбі з корупцією на всіх рівнях влади. Найсвіжіший приклад цього — подання до суду справи проти народного депутата України від фракції "За майбутнє", Сергія Лабазюка. Його звинувачення стосуються надання неправомірної вигоди колишньому віцепрем'єр-міністру Олександру Кубракову та голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафі Найєму.

Суть звинувачень полягає в тому, що у серпні 2023 року Лабазюк, як власник великого будівельного та аграрного бізнесу, використовуючи свій статус народного депутата, звернувся до вищого посадовця Міністерства відновлення з проханням надати його компанії підряди на відбудову інфраструктурних об'єктів на суму 1 мільярда гривень. У разі успішного отримання цих підрядів, він обіцяв "винагороду" у розмірі 3-5% від вартості кожного підряду. З метою досягнення домовленості щодо наступних кроків, народний депутат залучив директора своєї компанії.

Цей випадок є ілюстрацією наполегливої роботи правоохоронних органів виявлення та припинення корупційних схем, що порушують закон та підірвують довіру до державних інституцій. НАБУ та САП продовжують активно діяти в інтересах правопорядку та чесності, незалежно від статусу чи впливу осіб, залучених до корупційних правопорушень. Це також служить важливим сигналом для інших посадовців та представників влади про неприпустимість корупційних діянь та відповідальність за них перед законом.

Нагадаємо, що боротьба з корупцією є однією з ключових пріоритетних завдань для побудови сильної, прозорої та справедливої держави, яка здатна забезпечити добробут та розвиток своїм громадянам. У світлі цього, кожен випадок виявлення корупції та притягнення винних до відповідальності є кроком у напрямку будівництва правової держави, де немає місця для корупційних проявів та привілеїв.

Пізніше обвинувачені передали вищому посадовцю Державного агентства відновлення неправомірну вигоду у розмірі 150 тисяч доларів США. Передача хабаря відбулася на парковці одного зі столичних супермаркетів, а гроші були приховані в китайській шкатулці.

Лабазюк заперечував, що намагався підкупити чиновників, стверджуючи, що його провокували на хабар. Справа кваліфікується за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України, за що йому загрожує від п’яти до десяти років позбавлення волі.

28 листопада Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Лабазюку, проте заставу у сумі 40 мільйонів 260 тисяч гривень за нього внесли, і він вийшов з-під варти в той же день.

У НАБУ відзначили, що це уже другий народний депутат, якого звинувачують у наданні неправомірної вигоди у сфері відновлення.

У квітні 2024 року до суду направили обвинувальний акт із справою щодо іншого депутата.

Що відомо про Сергія Лабазюка

Депутат Верховної ради України трьох скликань (теперішнього дев’ятого скликання, восьмого та сьомого скликань). З 2012 року обирається до парламенту по одному і тому ж мажоритарному округу №188, до якого входить частина Хмельницького, колишні Хмельницький та Волочиський райони.

Один із народних депутатів, які голосували за диктаторські закони 16 січня 2014 року. 1 серпня 2014 року подав заяву з проханням вважати результат голосування як «не голосував». Згодом заявив, буцімто насправді він не голосував за ці закони.

Наразі у Верховній Раді є членом депутатської групи “За майбутнє” та членом Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики.

Народився у 1980 році у Волочиську Хмельницької області. Є засновником та на цей час почесним президентом ТОВ “Група компаній “Вітагро”, яка займається рослинництвом, садівництвом та тваринництвом.

Одружений. Дружина депутата Віолета Лабазюк наразі є головою Хмельницької обласної ради.

Фігурант антикорупційних розслідувань за фактом політичної корупції та тендерних махінацій.

В грудні 2020 року ветеран АТО Олексій Кравчук заявив про погрози його родині після того, як він опублікував відео, де Лабазюк ображав його побратимів.

Є інформація про причетність підприємства ТОВ «Інвестиційна компанія „Вітагро“» Лабазюка у прихованій приватизації державного підприємства «Завод „Маяк“».