Фіктивне лікування на мільйони: у лікарнях оформляли неіснуючих пацієнтів

8 січня 2026 року Агентство з розшуку та менеджменту активів України продало 460 гектарів земельних ділянок на полонині Боржава в Закарпатській області за 89,5 мільйона гривень. Земля була поділена на три окремі лоти, і для кожного з них були проведені окремі торги. Торги відбувалися за процедурою так званого голландського аукціону, що передбачає поступове зниження стартової ціни до того моменту, поки перший учасник не погодиться на покупку.

Цей формат аукціону зазвичай використовується для того, щоб заохотити учасників до швидкої реакції та вирішення питання про купівлю на вигідних умовах. Однак у даному випадку кожен із трьох аукціонів зібрав лише одного учасника, що фактично дозволило кожному з них придбати ділянки за мінімально можливими цінами. Таким чином, усі три лоти були викуплені за значно нижчими ставками, ніж можна було очікувати на ринку землі в Закарпатті.

Так, Андрій Вінграновський придбав ділянку площею 26,7 гектара за 5,4 мільйона гривень при стартовій ціні 10,4 мільйона, а також лот у 199,1 гектара за 39,1 мільйона гривень замість початкових 75,2 мільйона. Ще 234,77 гектара за 45 мільйонів гривень при стартовій ціні 88,2 мільйона викупив Ігор Власюк.

У підсумку середня ціна однієї сотки землі в Карпатах склала близько двох тисяч гривень. Для порівняння, ще в листопаді 2024 року АРМА публічно заявляло, що очікує отримати від продажу цих земель понад один мільярд гривень.

Згідно з даними сервісу Opendatabot, Андрій Вінграновський є власником компанії «Омбрі Інвестмент», яка входить до корпоративної групи родини Льовочкіних. Він також є чоловіком Юлії Льовочкіної. Ігор Власюк, який придбав найбільший лот, є засновником ТОВ «Боржава Есет», кінцевим бенефіціаром якого також є Вінграновський.

Раніше, у серпні 2025 року, журналісти Bihus.Info повідомляли, що Сергій Льовочкін планує будівництво великого гірськолижного курорту «Боржава» саме на цій території. Продаж землі через АРМА фактично відкрив шлях для реалізації цього проєкту.

Таким чином, сотні гектарів карпатської полонини, яку екологи роками намагалися захистити від забудови, перейшли до структур, пов’язаних із впливовою політично-бізнесовою групою, за цінами, які у десятки разів нижчі від раніше озвучених державою очікувань.

Військові аналітики відзначають, що ці населені пункти мають стратегічне значення для контролю над прилеглими територіями. Українські захисники демонструють стійкість та професіоналізм, стримуючи натиск противника.

За інформацією пабліка, росіяни продовжують насичувати живою силою приватну і багатоквартирну забудову в цих населених пунктах.

Deep State припускає, що найближчим часом армія РФ зосередить основні сили для захоплення териконів шахти імені Артема і шахти «Північна», а надалі вже спробує зайти в місто, а контроль над відвалами дасть значну перевагу.

«По самому Торецьку б’є ворожа артилерія і КАБи. Завдання зрозуміле – завдати максимальних пошкоджень забудові, щоб полегшити штурмові дії. Початок битви за Торецьк є питанням найближчого часу. На жаль, поки немає успішного рецепта, як протистояти такій кількості піхоти без втрат позицій», – пише паблік.

Deep State також попереджає, що після окупації Залізного росіяни можуть спробувати вдарити в тил українському угрупованню в Нью-Йорку.

«Це не тільки погіршить умови для оборони селища, а й поставить під загрозу сили, що оточують на схід», – пише паблік.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Операція в Курську, на думку командування, може створити великі проблеми для подальших військових дій в інших регіонах, зокрема на сході України, де ситуація залишається критичною.

Як зазначають джерела, генерал Сирський виявляє стурбованість з приводу можливих втрат. Однак він не має достатнього впливу на президента Володимира Зеленського і змушений виконувати будь-які рішення, які приймаються на вищому рівні.

Президент Зеленський, згідно з інформацією, може бачити стратегічну важливість утримання позицій у Курській області, зокрема в контексті майбутніх переговорів із Дональдом Трампом. Таке рішення може бути частиною більш широкої стратегії, спрямованої на зміцнення позицій України в переговорах, що мають розпочатися найближчим часом.

Ця ситуація викликає занепокоєння серед командування ЗСУ, яке вважає, що утримання фронту на кількох напрямках одночасно може стати надмірним навантаженням для військ, особливо з огляду на постійні бойові дії на Донбасі.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За даними газети, мобілізаційна кампанія стикається з труднощами у виконанні планів. «Ціль у 200 тисяч може бути все більш необхідною, але її також стає все важче досягти», – йдеться в матеріалі. Один з представників Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) в Одесі зазначив, що регіон суттєво відстає від поставлених цілей: «Ми не мобілізуємо навіть 20 відсотків від того, що потрібно. Одеська область одна з найгірших у списку».

Для підтримки мобілізації, українські військові частини отримали нові інструменти, які дозволяють мобілізувати резервістів та військовозобов’язаних, що добровільно бажають служити. Це стало можливим завдяки змінам, внесеним Кабінетом міністрів до порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації. Зокрема, командири військових частин тепер мають право надавати направлення для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), що дозволяє визначити придатність мобілізованих до служби.

У жовтні цього року Міноборони також планує запустити новий сервіс у застосунку «Резерв+», який значно спростить процес рекрутингу. Завдяки цьому оновленню з’являться актуальні вакансії у військових частинах, що дозволить майбутнім новобранцям швидше знайти місце своєї служби.