Фільм “Антарктида” став джерелом майже 24 мільйонів гривень допомоги для оборони

На Харківщині викрито масштабну корупційну схему у сфері шкільного харчування та ремонту харчоблоків, яка завдає прямої шкоди дітям та державному бюджету. Поки українці жертвують кошти на підтримку армії та допомогу постраждалим від війни, окремі чиновники використовують ці ресурси для власного збагачення, перетворюючи соціальні та освітні програми на інструмент особистого збагачення.

За інформацією джерел, організаційний центр схеми розташований на рівні обласної та місцевої влади. Координацію процесу здійснює заступниця голови ХОВА Ковальська, яка опікується підготовкою та затвердженням тендерів. Через департамент освіти під керівництвом Безпалової відбувається формальне «узаконення» завищених кошторисів, що дозволяє компаніям-підрядникам отримувати надприбутки за рахунок державних коштів.

На кінцевій стадії схеми директори ліцеїв — Богимська, Нечвола та Індєнко — підписують акти виконаних робіт, легалізуючи розкрадання. Основним інструментом став ТОВ «ТТ 2006», яке отримало багатомільйонні договори на ремонт харчоблоків, при цьому реальних робіт фактично не проводиться.

Аналіз документів показує суттєве завищення вартості матеріалів: стеля «Грильято» коштує майже вдвічі дорожче за ринкову ціну, клей Ceresit CM 12 та бетон В15 також мають суттєво завищену ціну. Це свідчить про системний і продуманий механізм викачування коштів.

Схема працює як організована злочинна група: від політичного прикриття на рівні ХОВА до технічної легалізації департаменту освіти та підписів директорів шкіл. При цьому правоохоронні органи, які мали би контролювати ситуацію, фактично закривають на це очі. Війна використовується злочинцями не як трагедія, а як можливість для власного збагачення.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Попович зазначив, що збільшення кількості випадків СЗЧ зумовлено не лише окремими інцидентами, а й системними труднощами. За його словами, серед причин самовільного залишення частин є помилки командування, неадекватна підготовка і розподіл особового складу для виконання бойових завдань, а також відсутність належної мотивації у багатьох мобілізованих.

Попович наголосив, що в армію часто потрапляють люди, яких призвали без попередньої перевірки здоров’я чи рівня підготовки. Дехто з них має небажання служити, що може впливати на їхню здатність виконувати завдання. Часто мобілізовані відчувають недостатню підтримку з боку командування, що посилює їхню демотивацію.

“У широкому сенсі вони не хочуть служити. Їх просто знайшли на вулиці та мобілізували, не враховуючи особисті обставини чи фізичний стан. Як наслідок, брак мотивації призводить до того, що вони не бажають перебувати на передовій і шукають способів уникнути служби,” – підкреслив Попович.

Експерт зазначив, що системні проблеми, пов’язані з переведеннями та мобілізаційними процесами, створюють додаткові перешкоди для особового складу. Попович вважає, що без реформ на найвищому рівні, таких як спрощення процедур переведення та оптимізація мобілізаційних процесів, військові підрозділи змушені самостійно вирішувати ці проблеми.

“Відсутність належного контролю і комплексного підходу до мобілізації призводить до того, що бригади на місцях намагаються розв’язувати ці питання самостійно,” – додав Попович.

Вирішення проблеми СЗЧ в армії потребує змін у військовій системі та командуванні, включаючи:

На думку експертів, вирішення цих проблем має стати пріоритетом, щоб забезпечити ефективність військової служби та зменшити кількість випадків самовільного залишення частин.

У столиці Російської Федерації оголосили суворий вирок спортсменці Юлії Лемещенко, яку московський суд визнав винною за звинуваченнями в державній зраді та підготовці теракту. Жінку засудили до 19 років позбавлення волі, що стало одним із найгучніших вироків, винесених у межах сучасної репресивної практики російських силових структур. Формальні формулювання обвинувачення традиційно поєднують звичні для РФ тези про «підривну діяльність», «загрозу безпеці» та можливе співробітництво з іноземними структурами, хоча об’єктивність доказової бази й надалі викликає численні запитання.

За версією російського слідства, у жовтні 2024 року Лемещенко нібито здійснила підрив опор лінії електропередач у Санкт-Петербурзі, що подано як спробу дестабілізувати роботу критичної інфраструктури. Окрім цього, її звинуватили у «стеженні» за командиром авіабази у Воронежі, полковником Олексієм Лободою, якого російська пропаганда пов’язує з авіаударами по українських містах. Слідчі повідомили про зібрані «матеріали», однак самі докази традиційно залишилися недоступними для незалежних адвокатів і правозахисників, що є звичною практикою в подібних політично забарвлених провадженнях.

Під час судового процесу Лемещенко не заперечувала факт подій, проте не визнала провину та заявила, що не кається у своїх вчинках.

Відомо, що у 2014 році Юлія переїхала з Воронежа до Харкова. В Україні вона займалася паверліфтингом і у 2021 році стала чемпіонкою України в цьому виді спорту.

Судове рішення викликало резонанс серед спортивної спільноти та правозахисників, які вказують на політичний характер справи та жорсткі санкції проти громадян України на території РФ.