За наших інформацією джерел, Міжнародний валютний фонд в рамках розгляду нової кредитної програми для України не висував вимог щодо оподаткування всіх міжнародних посилок та цифрових платформ (т.зв. “податок на OLX”). “У МВФ не висували до Україні вимог оподатковувати міжнародні посилки або продажі на маркетплейсах. Єдина вимога МВФ – зменшити дефіцит бюджету України. У цієї історії […]
Фінляндія висловила рішуче засудження нової хвилі дезінформації з боку Росії, яка стосується нібито використання територій Естонії, Латвії та Литви Україною для запуску безпілотників по російських цілях. Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен підкреслила, що ці звинувачення не мають підґрунтя і є частиною ширшої інформаційної кампанії, що веде Москва проти європейських держав.
Валтонен зазначила, що російські заяви, спрямовані проти країн Балтії, є систематичними і відповідають загальній стратегії дезінформаційних операцій, які супроводжують російську агресію в Україні. Фінляндія повністю підтримує країни, які піддаються інформаційним атакам, стверджуючи, що правда і свобода мають перемогти. У Гельсінкі акцентують на тому, що такі наративи спрямовані на посилення недовіри між союзниками та збільшення напруженості у Балтійському регіоні.
Протягом останніх днів низка європейських країн також висловила підтримку Балтії. Польща, зокрема, наголосила на чіткій позиції з огляду на міжнародне право: агресором є Росія, тоді як Україна і її партнери діють у межах самооборони. Бельгія назвала звинувачення Москви «чистою фантазією», підкресливши відсутність доказів.
Напруга в інформаційному просторі Балтійського регіону зросла після низки інцидентів, пов'язаних із безпілотниками. Російські офіційні особи почали поширювати версію про те, що країни Балтії нібито використовуються для організації українських атак на Росію. Ці твердження були спростовані як урядами відповідних держав, так і їхніми союзниками.
19 травня Російська Федерація заявила про плани України запускати безпілотники з Латвії, супроводжуючи це погрозами щодо Риги. Латвія назвала ці заяви провокаційними і безпідставними, вказуючи на ознаки інформаційного тиску. У відповідь Естонія і Латвія викликали російських дипломатів для протесту, підкреслюючи, що такі заяви лише загострюють ситуацію.
Крім того, президенти трьох держав Балтії провели координаційну бесіду, обговорюючи інциденти з безпілотниками та інформаційні атаки з боку Росії. У європейських столицях все частіше вказують на те, що інформаційний компонент є важливою частиною сучасної війни. Аналітики вважають, що Росія використовує дезінформацію для формування альтернативних наративів, які підривають єдність ЄС і НАТО та чинять тиск на країни, що підтримують Україну.
Фінляндія, яка нещодавно стала членом НАТО, підкреслює важливість колективного реагування на дезінформаційні кампанії. Влада країни зазначає, що дезінформація може мати серйозні наслідки для безпеки регіону, впливаючи на політичні рішення і міжнародні відносини. Таким чином, ситуація навколо російських заяв демонструє високий рівень інформаційної напруженості, що вимагає злагоджених дій європейських держав у боротьбі з дезінформацією та підтримки України під час війни.
