Фірма дружини агробізнесмена Веревського стала лідером з викупу агроземель в Україні

В Україні з початку 2025 року спостерігається активне залучення трудових мігрантів для заповнення вакансій у різних секторах економіки. Це стало результатом високого попиту на робочу силу в умовах постійного розвитку ринку праці, відновлення економіки після війни та браку кадрів у низці галузей. За словами Дмитра Дегтяра, співзасновника HRD-club, іноземці займають основні посади різноробочих, а також працюють фахівцями з логістики, водіями та зварювальниками.

Однією з причин цього тренду є значний дефіцит робочих рук у деяких галузях, зокрема в будівництві, сільському господарстві, а також у сфері транспорту та інженерії. В Україні активно залучають іноземців для заповнення вакансій, де немає достатнього числа місцевих працівників. Найчастіше роботодавці запрошують громадян з Індії, Пакистану, Узбекистану, а також з інших країн Південної та Східної Азії, оскільки ці працівники готові виконувати важку фізичну працю і часто мають необхідні професійні навички.

“Нас очікує цей потік. Він не буде масовий, але він вже є”, — зазначив експерт.

Водночас бізнес стикається з труднощами, адже процес оформлення іноземних працівників є довготривалим і складним, займаючи в середньому близько шести місяців.

Нагадаємо, що навіть після відкриття кордонів для мігрантів до України їхати захочуть не всі. Також експерт пояснив, які країни найбільше хочуть залишити українські біженці.

У Звягельському територіальному центрі комплектування (ТЦК) Житомирської області сталася трагедія: помер 32-річний Сергій Ковальчук. Його наглою втратою збурено не лише родину та близьких, а й увесь регіон. Новина про його передчасне пішов з життя викликала хвилю обурення та невпевненості у суспільстві, а соціальні мережі нестримно розгортали обговорення його смерті.

Смерть Сергія Ковальчука, на жаль, не лише призвела до болюсних обтяжень для його рідних та друзів, але й стала своєрідним каталізатором для глибокого морального поневолення у громадськості. Шанований і поважаний, Сергій залишився пам'яттю не лише як сім'янин та друг, а й як активний учасник громадського життя. Він завжди прагнув надавати допомогу тим, хто цього потребував, і відзначався своїм безстрашним ставленням до життя.

Проте, зараз усі зітхають зі смутком, згадуючи яскраві моменти, пов'язані з Сергієм, але також сповнені роздумів про можливі причини трагічної події. Спекуляції та гіпотези навколо обставин смерті підстрибують, переважно, у зв'язку з його службою в армії та можливим впливом військових чиновників. Чи є в цьому ядро правди або це лише результат неперевірених домислів — питання, що залишається без відповіді.

Тим часом, рідні та друзі Сергія, понурі й ошелешені від його передчасного прощання, об'єднуються, щоб взяти його пам'ять і досвід у підтримку одне одного. Вони залишаються обійнятими болем, але віддані обіцянці, що ніколи не забудуть навіть найдрібніших подвигів Сергія та будуть тримати його дух живим серед них.

Сім’я 32-річного Сергія Ковальчука заявляє, що сина доставили з ТЦК у лікарню з переломом основи черепа.

У нього також була зламана щелепа, пробита грудина.

Лікарі підтверджують, що чоловіка з ТЦК доправили у вкрай важкому стані в комі з діагнозом «закрита черепно-мозкова травма, лінійний перелом тім’яної кістки, правобічна внутрішньочерепна гематома, вогнищевий забій головного мозку, дифузне забій головного мозку, перелом нижньої щелепи, пневмонія, спричинена аспірацією їжі або блювотними масами».

4 дні побитий був на апараті штучної вентиляції легенів. Помер, не приходячи до тями.

Офіційний діагноз – епілепсія.

Сусіди кажуть, що чоловік не був військовозобов’язаним, оскільки хворів на епілепсію, але до нього додому прийшли з повісткою і повезли в ТЦК.

Місцева мешканка заявляє, що це вже четвертий або п’ятий подібний випадок у місті.