Неділя, 19 Квітня, 2026

Вуглецевий податок ЄС знищить український експорт

Важливі новини

Мер Кличко лідирує в опитуваннях попри скандали навколо його команди

Соціологічні опитування, проведені напередодні можливих виборів у Києві, демонструють дивовижний парадокс: чинний мер Віталій Кличко впевнено очолює рейтинг із 40% підтримки, тоді як рівень довіри до його команди — мізерний. На другому місці в рейтингу кандидатів у мери — Сергій Притула із 15,9%, третім іде Максим Жорін із 8,9%. Решта кандидатів не дотягують і до […]

Що буде з організмом, якщо їсти банани чи виноград увечері

Фрукти вважаються одним із найкорисніших продуктів, але навіть вони можуть завдати шкоди організму, якщо вживати їх у невдалий час. Лікарі наголошують: вечірні перекуси фруктами не завжди безпечні та можуть мати неприємні наслідки. Печія та проблеми зі шлунком При чутливому шлунку та схильності до печії ввечері краще утриматися від кислих фруктів. Вони стимулюють вироблення шлункової кислоти, […]

Екс-глава німецької розвідки стверджує, що Зеленський і Дуда могли домовитися про диверсію на “Північних потоках”

Цей проект є надзвичайно важливим для киян, особливо для мешканців густонаселеного району Виноградар. Розширення метрополітену не лише покращить мобільність громадян, але й сприятиме розвантаженню наземного транспорту, що позитивно вплине на екологічну ситуацію в місті.

Август Ганнінг вважає, що Україна і Польща мали відповідні можливості для диверсії. “Можна бути впевненим, що польські спецслужби були підключені, і не тільки служби, але я думаю, це була домовленість між вищим керівництвом України і Польщі… Я думаю, це була домовленість між президентами Зеленським і Дудою провести цю атаку”, – заявив Ганнінг.

За його словами, це “очевидно”, що Польща не видала підозрюваних Німеччині, хоча, за його інформацією, були “розмови” про це між ФРН і польською владою.

За його словами, Польща була “широко залучена” в підрив “потоків”.

Нагадаємо, раніше Wall Street Journal звинуватила в організації диверсії екс-головкома ЗСУ Залужного. Видання повідомляло, що Зеленський був у курсі, але після втручання ЦРУ наказав скасувати операцію, але головком її все одно провів. Сам Залужний свою причетність спростовує.

Учора німецькі ЗМІ повідомили, що підозрюваними у справі про вибухи є троє українських громадян, одного з яких оголосили в розшук.

До того, як його оголосили в розшук, він перебував у Польщі, але потім виїхав звідти.

Штрафи і суди. Що очікує українців після 16 липня?

Проте багато громадян стикаються з певними труднощами під час цього процесу. Серед основних проблем — технічні збої в електронних системах, довгі черги у відповідних установах та недостатня поінформованість про необхідні документи та процедури.

Згідно з новим законодавством, всі військовозобов’язані повинні оновити свої дані в зазначений термін. Штрафи за порушення можуть становити від 17 000 до 25 500 гривень. Також повістки, надіслані після 16 липня, вважатимуться врученими, навіть якщо особа відсутня. Це означає, що ті, хто проігнорує виклик до ТЦК, можуть бути оголошені в розшук.

Військовий адвокат Віталій Савко зазначив, що якщо виникають труднощі з оновленням даних, можна звернутися до суду. Для цього необхідно зібрати докази про невдалі спроби актуалізації. Достатньо зафіксувати одну спробу, наприклад, через проблеми з додатком “Резерв+” або з чергами в установах.

Савко наводить приклади: якщо особа намагається скористатися додатком, але він не працює, потрібно зробити скриншоти чи запис екрана. Також можна зняти відео про спроби потрапити до ЦНАПу чи ТЦК. Це може стати підставою для оскарження штрафу.

Але звернення до суду не гарантує успіху, і в разі програшу особа має 15 днів для сплати штрафу, інакше справа може перейти до виконавчого провадження. Незважаючи на це, Савко вважає, що наявність доказів може сприяти скасуванню штрафів.

Також він припускає, що вимога про актуалізацію даних може бути частково пов’язана з потребою поповнити бюджет через штрафи, оскільки утримання військовослужбовців обходиться державі недешево.

За інформацією представника Міністерства оборони Марка Андрусяка, станом на 14 липня близько 3 мільйонів громадян оновили свої дані. Однак з 17 липня очікується збільшення кількості викликів до ТЦК для тих, хто не встиг вчасно актуалізувати інформацію. Це може призвести до зростання спорів щодо оскарження штрафів.

Дощі, грози та спека до +39°: прогноз погоди на 12 липня

12 липня в Україні очікується різка контрастність у погоді — від свіжості до знемоги від спеки. За даними синоптиків, частину країни накриють дощі з грозами, іншу — спекотне сонце без жодної краплі опадів. Найкомфортніші умови прогнозують у західних областях. Тут температура повітря коливатиметься в межах +22°…+24°, можливі дощі з грозами. Подібна ситуація очікується й на […]

У нещодавньому інтерв’ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Після блокування морських портів внаслідок війни основним торговим партнером України став ЄС. Проте введення CBAM створить додаткові бар’єри для українських експортерів. Очікується, що під дію цього екологічного податку потрапить 15-17% українського експорту до ЄС. У 2023 році український експорт товарів, що підпадають під CBAM, становив $3,6 млрд, з яких 93% припадало на продукцію чорної металургії.

Аналітики GMK Center попереджають, що втрати через CBAM будуть зростати. У 2026 році, першому році повного запровадження податку, втрати експорту можуть сягнути $202 млн, а до 2030 року цей показник може досягти $1,4 млрд.

Втрати української економіки можуть бути ще більшими через міжгалузеві зв’язки. Наприклад, у 2026 році втрати ВВП можуть скласти до $790 млн, а у 2030 році — до $4,9 млрд. Це свідчить про те, що негативний вплив CBAM не обмежиться лише сектором експорту, а торкнеться й інших галузей економіки.

Експорт до ЄС є життєво важливим для українських компаній: за перші шість місяців 2024 року українські підприємства експортували до ЄС 56,2% своїх товарів. Тому введення CBAM погіршить економічну ситуацію в Україні. Це, у свою чергу, суперечить стратегічним інтересам ЄС, який підтримує Україну, оскільки збереження торгівельних відносин дозволить Україні інтегруватися в європейську економіку та підтримати фінансові можливості державного бюджету.

Асоціація “Укрцемент” вже заявила, що сплата екологічного мита CBAM на загальних умовах призведе до втрати конкурентоздатності українських виробників. Тому уряду слід ініціювати переговори про приєднання до CBAM на декларативних умовах, що дозволить подавати звітність без сплати мита, посилаючись на війну як на форс-мажорну обставину відповідно до європейського законодавства.

Як зазначає видання Politico, Європа допомагає Україні фінансово, але одночасно вводить вуглецеве мито CBAM, яке може призвести до втрати €1,4 млрд щороку. Уникнути цих збитків можна шляхом проведення переговорів з ЄС, оскільки закон про CBAM передбачає можливість отримання пільг у випадку форс-мажорних обставин. З огляду на поточну ситуацію в Україні, є всі підстави просити в ЄС відстрочку у цьому питанні.

Останні новини