Франція розгромила Україну у відборі до ЧС-2026: болюча поразка в Парижі

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Це дослідили журналісти видання NGL Media. Вони також повідомляють, що друкувати усі наклади підручників буде харківська ТОВ “ПЕТ”, виробничі потужності якої у 2022 році були пошкоджені російськими обстрілами. У закордонній квартирі засновника цієї друкарні жив утікач, колишній міністр освіти Дмитро Табачник.

Завищення вартості примірника

Усі ці підручники призначені для шкіл з мовами навчання національних меншин (польською, угорською, румунською), а також для учнів з особливими освітніми потребами.

Типовим прикладом є укладена 27 червня угода вартістю 5,4 млн грн на видання майже 12 тис. підручників “Здоров’я, безпека та добробут” для шестикласників з особливими освітніми потребами. За розрахунками цієї угоди один примірник коштує 455 грн, пишуть NGL Media.

Журналісти видання звернулись до ТОВ “ПЕТ” з проханням надрукувати подібну книжку з аналогічними показниками. І друкарня висловила готовність видрукувати 12 тис. примірників за 871,2 тис. грн. Це майже у п’ять разів дешевше, аніж закладені “Атлантом” 4,8 млн грн.

Якщо врахувати додаткові витрати, гонорар і рентабельність, закладені “Атлантом”, вартість одного підручника, оплаченого бюджетним коштом, могла б бути вчетверо дешевше. Тож, журналісти, провівші розрахунки усіх укладених угод і проконсультувавшись з експертами видавничої галузі порахували, що прибуток “Атланта” складатиме понад 10 млн. грн.

Директорка Видавництва “Атлант” Лєля Мінакова відмовилась від коментарів виданню, натомість директор Інституту модернізація змісту освіти” Євген Баженков у відповіді на запит NGL.media заявив, що його організація не впливає на вибір друкарні.

“Видавництва, у тому числі ТОВ “Видавництво Атлант”, самостійно визначають поліграфічне підприємство, яке спроможне виконати державне замовлення щодо друку підручника у визначений термін на умовах видавництв”, – стверджує він.

Змова на ринку і шлейф Дмитра Табачника

Видавництво “Атлант” засноване менше року тому у Києві. Проте його засновниками і власниками є троє бізнесменів, які давно є конкурентами одне одному і освоїли ринок навчальної літератури і держзамовлень – Віктор Круглов, Олег Фурман та Олег Костенко.

Віктор Круглов є власником видавничої групи “Основа” і видавництва “Ранок”. “Основа” щороку випускає понад 200 нових найменувань навчальних, довідкових і пізнавальних книжок, а “Ранок” є традиційним постачальником підручників для Міносвіти.

Наприклад, у 2021 році “Ранок” отримав на випуск підручників 121 млн грн, посівши перше місце за сукупною вартістю підрядів від Міносвіти. Друге місце (82 млн грн) у цьому рейтингу отримало видавництво “Генеза”, яким володіє Олег Фурман, а третє місце (81 млн грн) дісталося видавничому центру “Оріон” Олега Костенка. Ці три видавництва кілька років поспіль отримували більше половини всіх грошей, які уряд виділяє на видання шкільних підручників.

“Ранок” і “Генеза” продовжують лідирувати і у 2024 році, вже отримавши від Міносвіти понад 190 млн грн і 170 млн грн відповідно, а от третє місце з портфелем замовлень на 163 млн грн, отриманих лише за два місяці, посів “Атлант”.

Що ж до друкарні ТОВ “ПобутЕлектроТехніка” (такою є розшифрована абревіатура назви компанії “ПЕТ”), то на ринку вона існує понад 28 років, але до видавничої справи прийшло у 2011 році. Її власником є Михайло Шифрін. Рахункова палата виявила, що протягом 2010–2011 років усі видавництва, яким Міносвіти доручало видання підручників, замовляли поліграфічні послуги у ТОВ “ПЕТ”. Проте компанія не мала достатніх виробничих потужностей і і замовляла друк в реальних друкарнях, залишаючи собі 60–90% коштів, виділених на видання підручників.

У той час Міністерство освіти очолював Дмитро Табачник, який втік з України після перемоги Євромайдану. У 2015 році він “знайшовся” в ізраїльському місті Натанія. Виявилося, що він жив у розкішній квартирі разом з Михайлом Шифріним – незмінним власником ТОВ “ПЕТ”.

Михайло Шифрін є громадянином Ізраїлю. З початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну він постійно живе у цій країні.

Друкарня ТОВ “ПЕТ” розташована у харківському Будинку друку – комплексі споруд, де за часів СРСР були розташовані друкарні та редакції місцевих газет. Нині з державних тут лишилося одне підприємство ДАК “Укрвидавполіграфія”. Цей комплекс споруд серйозно постраждав від ракетної атаки росіян у липні 2022 року.

Міністр Освіти Оксен Лісовий має доволі влучне прізвисько “муляж освіти”. Нащадок поважного, патріотичного сімейства своїм відомим прізвищем має покривати оборудки своїх “працедавців” – Коломойського, Зеленського і Ко. Фото: facebook.com/NAZKgov

P.S. У Міністерстві освіти і науки України відреагували на корупційний скандал щодо закупівлі підручників за завищеними цінами.

МОН пообіцяло провести службове розслідування щодо Інституту модернізації змісту освіти, який уклав “дорогі” угоди з харківським видавництвом “Атлант” без тендерів.

“Так, ми отримали інформацію, що Інститут модернізації змісту освіти, який уповноважений організовувати експертизу і закупівлю підручників, уклав угоду на їхнє придбання за завищеною вартістю.

Міністерство освіти і науки України неухильно дотримується антикорупційних принципів, тому вдячні представникам медіа за те, що звернули увагу на можливі порушення. Обовʼязково повідомимо про результати службового розслідування”, – йдеться у заяві МОН.

16 жовтня — це день, що поєднує в собі різні важливі моменти для українців. В календарі він відзначений не тільки як професійне свято пекарів, шеф-кухарів та медиків, але й як важливий етап у народному календарі, що пов’язаний із підготовкою до зими. У цей день згадують традиційні осінні обряди, які допомагали людям зустріти холодну пору року, а також святкують одне з найбільш символічних свят — День хліба. Це свято підкреслює не лише цінність цього продукту, але й відзначає багаті культурні традиції, які існують в Україні.

День хліба — це чудова нагода нагадати про важливість цього простого, але незамінного продукту в нашому житті. В Україні хліб завжди був не лише їжею, але й важливим елементом культурної спадщини. Саме тому, 16 жовтня, в день його святкування, традиційно згадують рецепти, якими користувалися предки, а також підтримують локальних пекарів, які продовжують стародавні ремесла, адаптуючи їх до сучасних умов.

У церковному календарі за новим стилем цього дня вшановують святого Лонгина Сотника — римського вояка, який, за переказами, розкаявся й прийняв християнство. Віряни звертаються до нього з молитвами про зір і зцілення очей; у народі саме 16 жовтня вважали сприятливим для офтальмологічних процедур і лікування. За старим стилем у цей день згадують деяких інших святих — зокрема єпископа Дениса Ареопагіта та святого Рустика.

Світовий аспект календаря теж насичений: 16 жовтня відзначають Міжнародний день шефа, а також професійні дні алерголога й анестезіолога. Крім того, у цей час проходять заходи, приурочені до Дня продовольства, Дня здорового харчування, Дня словників і навіть Дня бездомних котів — список доволі різноманітний. Для побуту й громади це можливість вшанувати й закликати до відповідальності тих, хто працює заради здоров’я та їжі інших.

Народні прикмети й традиції 16 жовтня пов’язані з підготовкою до зими: прали й сушили одяг на сонці, лагодили інструменти, готували вулики для зимівлі. Була поширена думка, що сонячне світло у цей день має цілющу силу, тому корисно було вийти погрітися. Також існували прикмети: якщо випав перший сніг — зима не за горами; якщо граки чи ворони розпустили пір’я — на вас чекає похолодання; хороший врожай винограду обіцяв щедрий фруктовий рік наступного сезону.

Щодо заборон — народ радив не сидіти цілий день у хаті і не займатися дрібною працею, що сильно напружує зір. Замість цього краще проводити час активно: готувати господарські справи, сушити й прибирати, готувати запас дров і утепляти хатні приміщення.

16 жовтня — це день, в якому поєдналися піклування про землю й людей: від хлібної випічки до молитви за здорове око. Нехай цей день стане приводом не лише для святкувань, а й для простих дій — привітати тих, хто піклується про їжу та здоров’я, і перевірити, чи все готове до зими.