Франція відправить Україні ракети Scalp та посилить ППО

«Вкрай жахливий день сьогодні в районі Новоіванівки: вступати в бій довелося артилеристам і дронщикам. Ворог за останній час стягнув чимало техніки і живої сили. Перші спроби хоч і досягли тактичного успіху біля Снагості, але з часом були повністю зупинені. До сьогоднішнього дня», – пише моніторинговий паблік.

Він повідомляє, що армія РФ зараз намагається закріпитися в районі Новоіванівки та Зеленого Шляху.

«Сформувалася дуже ненадійна тактична обстановка для суміжних підрозділів на північ», – ідеться в повідомленні.

«Ми на порозі чергової халепи», – пише DeepState, відзначаючи великі проблеми у взаємодії між різними українськими підрозділами.

Схожу інформацію опублікував лейтенант ЗСУ з позивним «Алекс».

За його словами, армія РФ мала «успіх сьогодні в Курській області, був акцентований удар механізованими підрозділами в напрямку Любимівка – Новоіванівка».

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“У суботу, 19 жовтня, близько 2:30 ранку система радіолокаційного спостереження румунської армії виявила невелику повітряну ціль у районі Чорного моря, приблизно в 45 км на схід від міста Сфанту-Георге, повіт Тулча”, – ідеться у повідомленні.

Вказано, що “виявлена ​​ціль рухалася за маршрутом до державного кордону Румунії”.

“Для моніторингу ситуації були послідовно підняті в повітря два літаки F-18 ВПС Іспанії з 57-ї авіабази Михаїла Когелнічану та два літаки F-16 ВПС Румунії з 86-ї авіабази Борча”, – повідомили у МО Румунії.

“Радіолокаційний сигнал вказав на перетин сухопутного кордону Румунії близько 4:00 ранку в районі Гура-Портіцей, на той час Національний військовий командний центр (ядро) повідомив Генеральну інспекцію з надзвичайних ситуацій про вжиття заходів щодо оповіщення населення у північній частині на схід від повіту Констанца”, – сказано у повідомленні.

“Радари повітряного спостереження безперервно стежили за маршрутом цілі, який розвивався в напрямку міста Коджалак повіту Констанца, максимальна глибина проникнення на територію країни становила 19 км. Винищувачі не встановили з ним візуального контакту в жодній точці шляху”, – вказали у МО Румунії.

Система спостереження, як повідомляється, втратила сигнал радара на південь від міста Коджалак близько 4:30 ранку.

За даними Міноборони Румунії, близько 5:10 надійшло повідомлення про припинення повітряної тривоги і винищувачі повернувся в пункти дислокації.

“З наявних наразі даних ймовірність існування зони впливу на національній території не вказана. Сили Міністерства національної оборони з сьогоднішнього ранку будуть проводити розвідку на території. Міністерство національної оборони в режимі реального часу інформувала про цю ситуацію союзницькі структури, перебуваючи з ними на постійному зв’язку”, – повідомили у Міноборони Румунії.

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери здобула вражаючу підтримку, набравши 25 тисяч голосів за ледь три дні. Це важливий сигнал українського суспільства щодо необхідності активної мобілізації кадрів у ключових сферах державного управління та правоохоронної системи.

Зокрема, ініціатор петиції висловив пропозицію надати перевагу прийому на роботу в державні, комунальні структури та правоохоронні органи особам, які демобілізувалися з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Це не лише стимулюватиме реінтеграцію військовослужбовців у мирне життя, але й забезпечить підвищення кваліфікації та професійну підготовку кадрів у сфері державного управління.

Цікаво, що попередня подібна ініціатива від народного депутата Дубінського зіткнулася зі значною відмінністю у часових рамках та рівні підтримки. Петиція №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, і то лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. Цікаво відзначити, що хоча ця петиція перебуває "на розгляді" президента Зеленського вже 4,5 місяці, її реалізація поки що залишається у сфері обговорення.

Дані порівняння свідчать про зміну в уявленнях громадян щодо необхідності мобілізації кадрів у сфері державного управління. Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, свідчачи про зростання свідомості та активності громадян у важливих питаннях державного будівництва.

Українська громада віддавна виявляє зацікавленість у покращенні діяльності державних установ та правоохоронних органів. Швидкість з якою набирається підтримка петиції про мобілізацію кадрів бюджетної сфери, а також порівняння з попередніми ініціативами, свідчать про зростання усвідомленості громадян щодо важливості залучення досвідчених фахівців до роботи в державних структурах. Надання переваги в прийомі на роботу військовим, які демобілізувалися, також відображає бажання сприяти їхній реінтеграції в цивільне життя та підтримувати їхню професійну адаптацію. Ці позитивні тенденції свідчать про активну громадянську позицію та готовність українців до змін у системі державного управління на благо країни.

Зовнішньополітичний аспект цієї ситуації відображається в стратегічних ходах Росії щодо відновлення контролю над втраченими територіями, а також в політичних амбіціях Пригожина та підготовці до міжнародних зустрічей Зеленського. Напруження в ситуації відображається на всіх рівнях: від зовнішньополітичного тиску до внутрішніх проблем організації оборони.

У порівнянні між Авдіївкою та Бахмутом, виявляється, що перша має значно вищу стратегічну важливість через своє місце розташування та історичні аспекти. Авдіївка слугувала ключовим пунктом в обороні та контролі за Донецьком, що робило її значно більш обороноздатною та важливою для України. У той же час, Бахмут, хоча втратився, став новим символом війни, вказуючи на зростання ставок у конфлікті.

Стратегічне значення Бахмута, незважаючи на його важливість у політичному контексті, виявляється меншим порівняно з Авдіївкою через його запасний характер до 2022 року.

У військовому плані, Росія продемонструвала вдосконалену тактику в обох битвах, але особливо в операції під Авдіївкою. Це ставить перед ЗСУ виклик адаптації до нових умов бою та необхідності у покращенні тактичних прийомів.

У цій ситуації, де порівнюються дві важливі військові операції, виявляється, що кожна має свої власні унікальні аспекти, які відображаються на політичному, стратегічному та тактичному рівнях.

У висновках можна зазначити, що обидві військові операції — під Авдіївкою та Бахмутом — відображають складність та напруженість військових дій в сучасному конфлікті на сході України. Авдіївка виявилася стратегічно важливішою за Бахмут через своє місце розташування та історичну важливість. Росія продемонструвала вдосконалену тактику в обох битвах, а ЗСУ стикаються з викликом адаптації до нових умов бою. У цій ситуації важливо врахувати індивідуальні аспекти кожної операції та пошук шляхів покращення тактичних прийомів військової діяльності.