Франція відправить Україні ракети Scalp та посилить ППО

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) підтвердило факт виникнення надзвичайної ситуації на Южно-Українській атомній електростанції (АЕС). Ця подія привернула значну увагу як в Україні, так і за її межами, викликавши дискусії серед експертів енергетичної галузі та представників відповідальних організацій.

«Минулого тижня група МАГАТЕ на Южно-Українській АЕС повідомила, що її блок № 2 було тимчасово зупинено після спрацьовування електричних захистів через проблему з трансформатором у відкритому розподільчому пристрої 330 кВ, розташованому за межами майданчика АЕС.

Унаслідок короткого замикання сталося пошкодження керамічного ізолятора, що спричинило витік мастила, яке загорілося через електричну дугу. Після відновлення електричного зв’язку реактор було перезапущено, і він почав подавати електроенергію в мережу приблизно за 17 годин, досягнувши повної потужності трохи більше, ніж за 24 години після зупинки», – йдеться у звіті міжнародної організації.

Нагадаємо, вже після спростування «Енергоатому» на АЕС змінили гендиректора.

До кінця червня поточного року завдання для українського уряду та Верховної Ради надзвичайно важливі та напружені. Вони повинні втілити в життя дев'ять ключових пунктів за планом, який передбачає отримання Україною суми в розмірі €50 мільярдів упродовж наступних чотирьох років. На даний момент, уряду вже вдалося виконати значну частину зобов'язань, але залишаються ще важливі завдання, які чекають свого вирішення.

До червня поточного року Кабінет Міністрів має виконати дев'ять пунктів за планом Ukraine Facility, який був затверджений урядом 18 березня. Наразі понад половина цих завдань вже виконана, і три з них навіть завершено достроково. Наприкінці лютого, парламент прийняв закон про корпоративне управління державними компаніями, Міністерство Фінансів затвердило план цифровізації митниці, а в січні уряд підтримав Стратегію термомодернізації будівель.

Проте, серед невиконаних завдань є і такі, як реформа Бюро економічної безпеки (БЕБ), підготовка бюджетної декларації, затвердження стратегії з протимінної діяльності, національного плану з енергетики та клімату, а також плану заходів щодо реалізації реформи управління державними інвестиціями. Ці завдання вкрай важливі, оскільки виконання їхніх термінів забезпечить отримання €4 мільярдів із запланованих €16 мільярдів, які Уряд має отримати до кінця цього року.

Наприкінці червня 2024 року Верховна Рада планує ухвалити закон про перезавантаження БЕБ. У лютому, Верховна Рада відхилила урядову версію законопроєкту про БЕБ через недоліки у питаннях переатестації співробітників та відбору директора бюро. Наразі уряд повинен заново внести законопроєкт до Верховної Ради, що можливо станеться в середині квітня.

Щодо бюджетної декларації, Міністерство Фінансів повинно її підготувати до 15 травня на наступні три роки. Також, уряд уже затвердив у березні відновлення середньострокового планування на місцевому рівні, але для його остаточного затвердження необхідно підтримка парламенту. Якщо все буде завершено до липня, то середньострокове планування на місцевому рівні розпочнеться ще цього року.

Важливим аспектом є також реформа управління державними компаніями, яка вже успішно виконана. Закон про цю реформу був ухвалений у лютому 2024 року. До кінця червня також планується узгодження національного плану з енергетики та клімату, який буде відповідати міжнародним стандартам та цілям.

Стратегія протимінної діяльності до 2033 року відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки нації та збереженні життя громадян. Після розгляду Національним органом з протимінної діяльності 12 лютого 2024 року, стратегія тепер очікує схвалення від Ради національної безпеки і оборони (РНБО) та підписання президентом. Одним із важливих аспектів цієї стратегії є програма компенсації розмінування територій для аграріїв та фермерів, яка має бути запущена Міністерством економіки до кінця квітня. Ця програма передбачає компенсацію частини витрат на розмінування, яка складає 80%, за умови подання заявки через Державний аграрний реєстр та проходження необхідних процедур.

У сфері цифровізації Державної митної служби, Міністерство фінансів вже затвердило план, спрямований на модернізацію та впровадження нових інструментів до 2028 року. До кінця другого кварталу 2024 року планується завершення розробки автоматизованої системи митного оформлення "Центр" та оновленої національної системи гарантій (GMS-UA), яка забезпечить ефективне управління гарантіями товарів у режимі спільного транзиту. Також в цей період запрацює система рішень (CDS), спрямована на автоматизацію обробки рішень митних органів, а також система боротьби з підробкою і піратством (COPIS), яка стане централізованою платформою для інформації про правовласників та історії їхніх заявок.

Паралельно йде робота з Міністерством інфраструктури щодо надання переваг підприємствам, які використовують цифрові сервіси, таким як комп’ютеризована транзитна система (NCTS). Це сприятиме підвищенню ефективності та зручності для учасників митного процесу та сприятиме розвитку міжнародної торгівлі України.

Цифровізація митниці не лише сприяє мінімізації людського впливу, а й має значний антикорупційний ефект, поліпшуючи обмін інформацією між підприємствами та митними органами суміжних країн. Це важливий крок у забезпеченні прозорості та ефективності митного контролю, що сприяє розвитку торгівлі та зміцненню довіри до системи.

Дорожна карта реформування управління державними інвестиціями, затверджена з дедлайном до червня 2024 року, передбачає два етапи: перехідний період (2024-2025 роки) та повноцінна імплементація (2026-2028 роки). На першому етапі ключові завдання включають запровадження стратегічного планування публічних інвестицій, законодавче унормування, оновлення методологічної бази та створення ІТ-архітектури. Міністерство фінансів вже отримало низку інвестиційних проєктів на наступні роки, які проходять етап скринінгу та пріоритизації перед розглядом у Стратегічній інвестиційній раді.

Стратегія термомодернізації будівель, затверджена урядом на початку 2024 року, стала одним із важливих кроків вперед у виконанні Угоди про асоціацію з ЄС. Її пріоритетами є прискорення темпів термомодернізації громадських будівель, постійне фінансування, цифровізація процесів та створення ринкових умов для залучення людського потенціалу в цю сферу. Виконання стратегії спрямоване на зменшення споживання енергії в громадських та житлових будівлях на 15% до 2030 року, на 30% до 2040 року та на 40% до 2050 року, що важливо для досягнення енергоефективності та скорочення викидів парникових газів.

У результаті аналізу вищезгаданої інформації стає очевидним, що впровадження цифрових технологій в митниці має значний потенціал для забезпечення прозорості, ефективності та антикорупційного контролю. Дорожна карта реформування управління державними інвестиціями та стратегія термомодернізації будівель є кроками у напрямку модернізації та підвищення стандартів управління та енергоефективності. Виконання цих стратегій відіграє важливу роль у досягненні цілей розвитку країни, зокрема у забезпеченні сталого економічного зростання та зниженні впливу на довкілля.

Український командувач Об’єднаних сил Збройних Сил, генерал-лейтенант Юрій Содоль, сьогодні виступив перед Верховною Радою зі стурбованою та надзвичайно важливою заявою, що стосується недостатньої кількості військового складу в армії. Він відзначив, що ця проблема стає найгострішою та ключовою для забезпечення обороноздатності України. Згідно з виступом генерала Содоля, управління оперативно-стратегічним угрупованням "Хортиця", яке він очолює, зазнає значних труднощів через дефіцит особового складу, що серйозно обмежує їх можливості на фронті. Висловлюючи своє обурення, він вказав на те, що відділення, які зазвичай мають 8-10 осіб, зараз часто складаються лише з 2-4 бійців, що приводить до суттєвого зниження ефективності оборони, особливо у контексті появи нових загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Генерал Содоль особливо підкреслив, що на плечі механізованих та піхотних підрозділів лежить основне навантаження, із недостатньою кількістю бійців у військових підрозділах стає дуже важко забезпечити ефективну оборону на всьому фронті. Генерал закликав народних депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для армії та гарантувати ефективну оборону країни.

У виступі перед Верховною Радою командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України, генерал-лейтенант Юрій Содоль, виклав надзвичайно тривожну ситуацію, що стосується недостатньої кількості особового складу в армії. Він акцентував увагу на тому, що ця проблема виходить на перший план в контексті забезпечення обороноздатності країни. Зазначено, що дефіцит військових у підрозділах значно ускладнює ведення ефективно

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Для того, щоб скористатися функцією, необхідно авторизуватися в додатку “Резерв+” та надіслати запит на відстрочку. Система автоматично перевірить, чи є у користувача підстави для надання відстрочки, а після позитивного рішення статус відстрочки буде відображений в електронному військовому документі.

Наразі відстрочку можуть оформити:

Умєров також зазначив, що розробка цієї функції здійснювалася за участі Академії електронного управління в межах проєкту DT4UA, який підтримується Європейським Союзом та Офісом ефективного регулювання BRDO.

Нагадаємо, що відкриття бета-тестування цієї функції розпочалося 4 листопада.