Одна з найяскравіших зірок українського танцювального світу, хореографиня і телеведуча Олена Шоптенко несподівано відкрилася перед публікою, розповівши про особисте. Як з’ясувалося, вона вже давно не у шлюбі з підприємцем Олексієм Івановим, батьком її сина. Причому розійшлись вони ще до повномасштабного вторгнення, а офіційно оформили розлучення вже під час війни. «Ми розійшлися ще до війни, а […]
На тлі загострення загроз з боку Росії, Норвегія офіційно стала учасником французької програми ядерного стримування. Угода була підписана президентом Франції Еммануелем Макроном та прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре.
Ця домовленість має на меті поглиблення військової координації між Парижем та Осло, а також інтеграцію Норвегії в систему французького ядерного стримування, яку Макрон просуває як основний елемент нової архітектури безпеки в Європі. Прем'єр Стьоре зазначив, що таке рішення стало результатом значного загострення безпекової ситуації в регіоні, що викликано війною Росії проти України та активним нарощуванням військових можливостей РФ.
Угода передбачає створення "оперативної та скоординованої відповіді" на потенційні загрози безпеці Норвегії та Європи в цілому. Важливо підкреслити, що документ не містить положень про постійне розміщення французької ядерної зброї на території Норвегії у мирний час. Проте, нова угода значно розширює співпрацю між країнами, включаючи спільне планування оборони, військові навчання, інтеграцію командних структур, а також можливість попереднього розміщення французької військової техніки на норвезькій території.
Французькі "стратегічні військово-повітряні сили" можуть тимчасово дислокуватися в Норвегії, що, на думку Макрона, дозволяє розосередити сили в Європі та ускладнити планування можливих атак з боку противника. За словами президента Франції, це підвищує ефективність стримування та безпеку всього європейського простору.
Приєднання Норвегії до програми означає, що у разі серйозної агресії проти цієї країни, Франція може вважати це загрозою для власної безпеки і відповідно реагувати, включаючи ядерні можливості. Норвегія має важливе стратегічне значення для НАТО, оскільки межує з Росією в Арктиці. Після початку війни в Україні Осло значно підвищило оборонні витрати та активізувало військову співпрацю з союзниками.
Особливу стурбованість норвезької влади викликає активність Росії у північних регіонах, де Москва нарощує військову інфраструктуру та модернізує свій флот. Франція, після виходу Великої Британії з ЄС, залишилася єдиною ядерною державою Європейського Союзу, її арсенал налічує близько 290 боєголовок, що ставить Францію на четверте місце у світі після Росії, США та Китаю.
У березні 2026 року Макрон представив концепцію європейського ядерного стримування, яка передбачає використання французького ядерного потенціалу для посилення безпеки європейських країн. Він наголосив на необхідності, щоб Європа була готова забезпечувати власну безпеку самостійно.
Останніми місяцями Париж активно працює над розширенням цієї програми, до якої вже долучилися Бельгія, Данія, Німеччина, Греція, Нідерланди, Польща, Швеція та Велика Британія. Аналітики вважають, що розширення французької "ядерної парасольки" є відповіддю не лише на агресію Росії, але й на побоювання європейських союзників щодо можливого зменшення військової присутності США в регіоні.
Французька влада також оголосила про намір збільшити ядерний арсенал і засекретити деяку інформацію про його масштаби, що пояснюється потребою адаптуватися до нових безпекових викликів. У відповідь Росія критикує дані плани, вважаючи їх провокаційними і такими, що лише підвищують напруженість у регіоні.
Тем не менш, європейські країни, особливо в Північній та Східній Європі, активно посилюють свою оборонну співпрацю після початку війни в Україні, визнаючи Росію основною загрозою своїй безпеці. Норвегія, збільшуючи військові бюджети та розширюючи присутність НАТО, тепер стає частиною нової системи європейського ядерного стримування, що може стати одним з найзначніших зрушень у безпеці Європи за останні десятиліття.
