Французький автогігант допоможе Україні виготовляти дрони для ЗСУ

Соціальні мережі часто стають майданчиком, де члени відомих родин діляться подробицями свого життя. Нещодавно увагу громадськості привернув допис Ольги Гринкевич, доньки відомого львівського підприємця.

Російські війська активно просуваються до міста Покровська на Донбасі. Цей наступ став можливим у зв’язку з тим, що Україна, як і раніше, стикається з нестачею солдатів, а політична нестабільність у Сполучених Штатах породжує теорії про те, що Київ незабаром буде змушений вести переговори про здачу територій.

Чергові поставки американської зброї в травні допомогли Україні відбити російський наступ на Харківську область. Це зруйнувало надії Москви оточити друге за величиною місто України. Після цього російське командування переключило свою увагу на Донецьку область, яка, можливо, є головним пріоритетом Путіна.

Александр, 30-річний командир батальйону 47-ї бригади, що воює під Очеретиним, каже, що українським військам доводиться нелегко, і що мета Путіна стає дедалі більш досяжною для Росії.

«Це розумна стратегія: ви намагаєтеся сконцентрувати сили противника на одному напрямку, а потім відволікаєте їх на іншому», – сказав Олександр, який відомий під позивним “Геній”.

Він пояснив: «Їхня перша мета – знищити нас. Друга – відтіснити нас назад, щоб вони [російська армія] могли отримати більше важелів впливу на мирних переговорах і домогтися від нас більших поступок. Вони майже досягли точки, з якої зможуть захопити Донецьку область».

Армія Путіна наразі наступає у трьох напрямках: з Часового Яру, розташованого на захід від міста Бахмут, яке було захоплене Росією навесні 2023 року; невеликого промислового міста Торецьк; і селища Очеретине, яке було захоплене Росією навесні 2023 року. У травні російські війська просунулися на північний захід від Авдіївки, яку вони взяли в лютому.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Прогнозовано, що скоріш за все в серпні ми будемо спостерігати зростання й таке ж зростання буде продовжуватися до вересня включно. У вересні почнеться так званий епідемічний сезон ГРВІ та грипу. Зазвичай ми поступово вже підходимо до того, що у вересні та жовтні ми почнемо бачити перші прояви циркуляції інших респіраторних вірусів. Інші респіраторні віруси вони достатньо обмежують циркуляцію COVID-19, тому що ніколи не буває такого, щоб циркулювало 3 або 4-5 різних респіраторних вірусів

Підбиваючи підсумок він зазначив, що скоріш за все впродовж серпня-вересня в Україні буде зареєстрований підйом захворюваності.

Також за прогнозами він не повинен перевищувати показники міжепідемічного періоду, тобто не повинно призводити до введення протиепідемічних заходів

Він також розповів, що в Україні за останній місяць трохи більше як 2,5 тис. людей вакцинувалися від COVID-19 й зауважив, що це найнижчі показники в літні місяці й від початку року.

Кожного року спостерігаємо, що в березні-травні, навіть ще і в червні, підтримується рівень вакцинації на рівні 8-10 тис. Липень і серпень – найспокійніші місяці для населення, коли дуже низька кількість звернень

Кузін повідомив, що в Україні є понад 500 тис. доз вакцини проти COVID-19.

Також Кузін заявив, що в Україні поки що немає ризиків введення локальних карантинів або обмежувальних заходів через COVID-19.

Кузін повідомляв, що на території України циркулює щонайменше 10 різних підтипів коронавірусу, зокрема і штам FLiRT, який був зареєстрований вперше в світі в березні цього року. В країні за останній місяць зросла кількість захворювань, але поки що нема прогнозів про можливість епідемії.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

За словами Лєсового, курс гривні до долара залишатиметься стабільним, попри прогнозовану інфляцію на рівні 10% за підсумками 2024 року. Очікується, що офіційний курс долара 1 грудня перебуватиме в межах 41,5-41,6 грн/дол., що означає потенційне зростання на 1% у порівнянні з початком листопада.

На міжбанківському ринку коливання курсів, за прогнозами, залишатимуться у межах 41,2-41,7 грн/дол. та 43,5-45 грн/євро. Готівковий ринок демонструватиме подібну динаміку з курсами в діапазоні 41,2-41,8 грн/дол. і 45-47,5 грн/євро.

Щоденні зміни курсів на міжбанку очікуються в межах 0,05-0,15 грн, у банках — до 0,1-0,2 грн, а в обмінниках — до 0,3 грн. Тижневе відхилення може скласти не більше 1-1,5% від початкового курсу.