Вівторок, 2 Червня, 2026

Сигнал слабкості Заходу: як телефонна розмова Трампа з Путіним погіршила перспективи миру

Важливі новини

Не потрібно фетишизувати членство в НАТО – Лузін

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

“Я не вважаю себе в праві давати поради Україні, адже я не є її громадянином. Але, на основі того, що я досліджую і обговорюю зі своїми колегами, важливо не фетишизувати членство в НАТО. Це не повинно бути самоціллю,” — підкреслює Лузін.

За словами Лузіна, Україні вже є союзником НАТО і найбільшим отримувачем допомоги від Альянсу. “Українська армія, ще до 2022 року, переходила на стандарти НАТО. Це стосується не тільки зброї, але й освіти та підготовки,” — додає він.

Лузін вказує на приклад Фінляндії та Швеції, які швидко вступили до НАТО завдяки десятиліттям співпраці з Альянсом. “Фінляндія і Швеція вже де-факто були союзниками НАТО, і коли виникла необхідність, вони отримали де-юре статус,” — пояснює експерт.

“Не можна забувати про Боснію і Герцеговину, яка з 2010 року має статус кандидата, але реальних зрушень не відбувається через політичні та економічні труднощі. Найголовніше — це не запрошення вступити, а внутрішні реформи та розвиток,” — зазначає Лузін.

Він також проводить паралелі з іншими країнами, які не є членами НАТО, але мають тісні зв’язки з Альянсом. “Ізраїль і Австралія не є членами НАТО, але це союзники Заходу. Південна Корея і Японія також пройшли довгий шлях економічного та військового розвитку, щоб стати справжніми партнерами США,” — додає Лузін.

Лузін підкреслює, що важливо зосередитися на внутрішніх перетвореннях, а не тільки на формальних аспектах членства.

“Не варто фетишизувати членство в Альянсі чи ПДЧ. Справжня мета — це внутрішні зміни та розвиток,” — резюмує він.

Важливо зосередитися на внутрішніх реформах та перетвореннях, які зроблять країну сильнішою і більш незалежною, незалежно від формального статусу в Альянсі. Це довгий шлях, який потребує значних зусиль, але саме він приведе до справжнього партнерства і безпеки для України.

Польща закликає ЄС зняти обмеження на постачання далекобійної зброї до України

Сікорський закликав переглянути існуючі обмеження на постачання певних видів озброєнь, наголошуючи на необхідності посилення оборонних можливостей України в умовах поточних викликів. Ця пропозиція викликала жваве обговорення серед європейських лідерів та експертів з питань безпеки.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський звернувся до міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі із закликом зняти обмеження, накладені їхніми країнами на використання Україною переданої їй далекобійної зброї – Polska Agencja Prasowa.

«Самооборона повністю законна. Україна в такий спосіб зможе запобігти російським атакам, як-от нещодавній обстріл дитячої онкологічної лікарні в Києві, шляхом знищення літаків, що стріляють крилатими ракетами, та атак на аеропорти, з яких вони злітають».

Сікорський визнав, що пропонував скликати неформальну зустріч міністрів закордонних справ ЄС наприкінці серпня в Україні, наприклад, у Львові, але Угорщина заблокувала цю ідею.

За словами очільника польського зовнішньополітичного відомства, під час першої частини зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі більшу частину часу зайняла дискусія щодо того, де має відбутися формальна чи неформальна Рада міністрів закордонних справ під час головування Угорщини в Раді ЄС у цьому півріччі.

Раніше з’явилися неофіційні повідомлення про те, що в рамках бойкоту прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та його самопроголошеної «миротворчої місії» в Росії, глава європейської дипломатії ЄС Жозеп Боррель може провести заплановане на кінець серпня засідання не в Будапешті, а, наприклад, у Брюсселі.

«Я запропонував компромісне рішення, щоб Рада відбулася в Україні. Це було б знаком нашої солідарності з країною», – заявив Сікорський, додавши, що з логістичних причин було б легше організувати цю зустріч у західній Україні, наприклад, у Львові.

Москва вимагає капітуляції: Кремль озвучив умови “негайного миру”

Росія готова “негайно” завершити війну проти України — але лише за умов, які рівнозначні капітуляції Києва. Про це заявив речник президента РФ Дмитро Пєсков у коментарі французькому виданню Le Point, озвучивши ультиматум, який Кремль видає за “мирну ініціативу”. Москва вимагає виведення українських військ із чотирьох частково окупованих регіонів — Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, […]

Нафтогаз вперше придбав газ на біржі за рік: причини та наслідки

Компанія «Нафтогаз Трейдинг» здійснила свою першу закупівлю природного газу...

Allegro анонсує старт доставки товарів в Україну з Польщі

Польський онлайн-маркетплейс Allegro активно готується до виходу на український...

Телефонна розмова між президентом США Дональдом Трампом та президентом Росії Володимиром Путіним, яка тривала понад дві години, засвідчила відсутність прогресу в напрямку припинення війни в Україні. Про це йдеться в аналітичному матеріалі CNN.

Журналісти американського телеканалу підкреслюють, що попри тривалість перемовин, результат виявився розчаровуючим. Трамп не запропонував жодних конкретних ініціатив, натомість дав зрозуміти, що передає відповідальність за переговори самій Україні та Росії. Така позиція, як зазначає CNN, лише підіграє Кремлю.

«Це класичний гамбіт укладача угод. Але на фоні послаблення рішучості Вашингтона підтримувати Україну, це може бути не блефом», — йдеться в аналізі.

Після розмови Трамп заявив, що «не бачить необхідності щось змінювати» і допустив, що у випадку провалу мирних переговорів «просто відступить».

Колишня заступниця директора Національної розвідки США Бет Саннер вважає, що Трамп не використав жодного важеля для тиску на Путіна:

«Путін, як і раніше, висуває максималістські вимоги. І він, схоже, отримав те, чого прагнув — майже без жодного опору», — заявила вона.

CNN зазначає, що нинішня адміністрація Трампа уникає конкретних кроків щодо стримування Росії — немає ані посилення санкцій, ані чіткої стратегії підтримки України. Це, на думку аналітиків, свідчить про втрату США лідерської ролі в глобальному дипломатичному процесі.

У висновку автори статті підкреслюють: розмова між Трампом і Путіним не наблизила мир, а навпаки — засвідчила, що можливий мир буде тільки на умовах Кремля. А ці умови, як показує досвід, несумісні з існуванням України як суверенної держави.

«Нині як ніколи важко бути оптимістом», — підсумовують у CNN.

Останні новини