Французький миротворець загинув в Лівані внаслідок обстрілу: деталі трагедії

Українські війська активно продовжують операції на фронті, спрямовані на стримування наступу російських військ та завдання їм значних втрат. Згідно з повідомленням Financial Times, Україна використовує передові технології, зокрема безпілотники та ракети, для ударів по військовим об'єктам у тимчасово окупованому Криму та на території Росії. Зазначається, що українські сили успішно здійснили безпілотні та ракетні атаки на військові об'єкти в окупованому Криму, що призвело до знищення частини Чорноморського флоту Росії та значних матеріальних збитків. Крім того, спостерігається зростання кількості атак на російську територію, де українські ракети та безпілотники атакують військові об'єкти та інфраструктуру, що змушує Кремль переглядати свої військові стратегії.

У сфері економіки, не зважаючи на серйозні економічні втрати внаслідок вторгнення, Україна показала певне відновлення. Атаки на Чорноморський флот Росії спричинили відведення кораблів, що дозволило українським портам відновити вантажні перевезення.

У політичній сфері, хоча український президент став об'єктом критики за свої рішення у військовій справі та свободі слова, більшість населення вірить у перемогу України, але визнає, що міжнародна підтримка є важливою. Україна настоює на необхідності західних поставок боєприпасів для успішного протистояння російській агресії.

У висновках до цієї статті можна зазначити, що Україна продовжує активні дії на військовому фронті, використовуючи передові технології для стримування наступу російських військ. Здійснені атаки на військові об'єкти в окупованому Криму призвели до знищення частини Чорноморського флоту Росії та значних збитків для ворога. Також спостерігається зростання кількості атак на російську територію, що вимагає перегляду стратегії з боку Кремля.

У сфері економіки відзначається певне відновлення, особливо у зв'язку з можливістю українських портів відновити вантажні перевезення після атак на Чорноморський флот Росії.

Населення України підтримує заходи президента, хоча й висловлює критику стосовно деяких аспектів його діяльності, зокрема у сфері свободи слова. Важливою вважається міжнародна підтримка, а також необхідність отримання боєприпасів від Заходу для успішного протистояння російській агресії.

28 вересня у Львівській області було зафіксовано землетрус магнітудою 3,0 за шкалою Ріхтера. Поштовхи сталися о 21:46 неподалік міста Стрий. Про це повідомив Головний центр спеціального контролю, зазначивши, що епіцентр землетрусу залягав на глибині близько 4 кілометрів.

За класифікацією, такі коливання ґрунту належать до категорії слабовідчутних. Це означає, що більшість мешканців регіону їх не помітили, хоча спеціалізовані прилади чітко зафіксували сейсмічну активність. У центрі підкреслили, що землетрус не становив небезпеки для населення та не призвів до руйнувань чи жертв.

Це не єдиний землетрус, який стався того дня. Раніше, о 12:59, ГЦСК зареєстрував сейсмічну активність у західній частині Туреччини. Поштовхи відбулися на глибині 12 кілометрів, а сила землетрусу склала 5,4 бала. За міжнародною класифікацією, це вже сильний землетрус. Дані про нього передано до центральних органів державної влади України та міжнародних сейсмологічних центрів. Цьогоріч сейсмічна активність у різних регіонах світу привертає особливу увагу науковців. Наприклад, на грецькому острові Санторіні у 2025 році було зафіксовано понад 28 тисяч поштовхів лише за кілька тижнів. Завдяки новітнім алгоритмам штучного інтелекту вченим вдалося ідентифікувати основні джерела такої активності.

Нагадаємо, 29 вересня в українських Карпатах уже випав перший сніг, а температура в горах опустилася до -3 градусів. Водночас синоптики прогнозують дощі по всій країні, але заморозків поки не очікується.

Поки одесити занурені у скандали, пов'язані з діяльністю міського голови Геннадія Труханова, на тлі цих подій формується набагато сильніший і значно більш впливовий тандем. Голова Одеської обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Кіпер та колишній керівник Дніпропетровської області, генерал Сергій Лисак, поступово замикають на собі ключові фінансові потоки південного регіону України. Йдеться не лише про бюджети на укриття та інфраструктурні підряди, але й про інші значущі фінансові схеми, зокрема пов’язані з активами, що потрапили під санкції.

Цей союз, хоч і неформальний, вже отримав репутацію одного з найвпливовіших центрів ухвалення рішень на південь від Києва, де обидва фігуранти мають не лише політичний, а й значний економічний вплив. Кіпер, як голова Одеської ОВА, перебуває в епіцентрі критики за свій стиль управління, що включає жорсткий ручний контроль над силовими структурами та використання адміністративних важелів для вирішення локальних проблем. Його діяльність часто розглядають через призму особистих зв'язків з бізнесом, що виводить на поверхню питання щодо прозорості витрат бюджетних коштів.

За словами місцевих депутатів та експертів, Кіпер фактично побудував власну «вертикаль» впливу. Вона охоплює тендерні комітети, керівників комунальних структур, частину суддівського корпусу та низку бізнес-груп, які працюють переважно на державних підрядах. У воєнний час така концентрація повноважень дала можливість розширити схеми, які раніше були локальними, до масштабу області.

Прихід Сергія Лисака в одеську політичну архітектуру експерти пояснюють просто: регіон потребував силового «наглядача», здатного забезпечити стабільність схем усередині вертикалі. У Дніпропетровській області Лисак уже здобув репутацію посадовця, який контролював обраних підрядників і фактично формував ринок оборонних та будівельних робіт.

На Одещині він з’явився як союзник Кіпера — і дуже швидко влився в місцеву систему. Джерела в обласних структурах стверджують: саме Лисак став ключовим комунікатором між Кіпером і підрядниками, які заходять на проєкти відбудови та будівництва укриттів. Його поява забезпечила «силове прикриття» схем і додала тандему впевненості у безкарності.

Одним із найбільших скандалів, який привів до появи дуету в медійному полі, стала історія з активами російського бізнесмена Ігоря Наумця. Після запровадження санкцій його майно мало перейти у власність держави. Натомість — відповідно до документів та матеріалів журналістських розслідувань — воно опинилося у структурах, пов’язаних із колишнім депутатом Сергієм Шапраном.

Схема виглядала класично: перереєстрація компаній, фіктивні договори, заниження вартості та судові рішення, що «очищали» активи. За інформацією джерел, частина цих операцій відбувалася за мовчазного сприяння структури Кіпера, а нові компанії, які отримували активи, надалі вели діяльність, пов’язану з російськими контрагентами. Це ставить під сумнів не лише законність, а й безпековий аспект таких оборудок.

Найбільш відчутним для мешканців області став напрям будівництва укриттів. Після повномасштабного вторгнення Одещина отримала сотні мільйонів гривень на ці потреби. Проте темпи роботи та якість об’єктів викликали все більше запитань.

Громади скаржаться на укриття, які коштують дорожче за приватні будинки, на проєкти з невиправдано великими бюджетами й на ситуації, коли завершення об’єктів затягується без видимих причин. У регіоні вже працюють кілька підрядників, які регулярно отримують великі контракти. Неформально їх пов’язують із оточенням Кіпера, хоча офіційних підтверджень немає.

Поява Лисака на цьому напрямі лише посилила підозри. За словами місцевих чиновників, саме він неформально курує частину оборонних і будівельних проєктів, забезпечуючи «потрібні рішення» на рівні силових структур.

Новий виток критики стався після оприлюднення інформації про спробу легалізувати імпорт мінеральних добрив через специфічну схему з мінімізацією податків. За даними медіа, саме Кіпер лобіював інтереси груп, які прагнули завести на ринок велику партію продукції з порушенням правил. Якщо схема буде реалізована, бюджет ризикує втратити мільярди гривень, а стратегічний сектор залишиться без контролю держави.

Цей епізод суттєво збільшив увагу до дуету Кіпер–Лисак. Антикорупційні організації вже заявляють, що мають намір передати матеріали до правоохоронних органів, хоча перспективи реального розслідування поки туманні.

Аналітики відзначають, що феномен дуету Кіпер–Лисак став можливим через слабку координацію між силовими та цивільними структурами, а також через відсутність системного контролю за регіональними витратами у воєнний час. Одещина отримує значні державні кошти, особливо на оборонні й інфраструктурні проєкти, а реальний механізм контролю за їх використанням практично відсутній.

У результаті сформувалася тіньова система ухвалення рішень, яка впливає на розподіл бюджетів, доступ до підрядів та управління стратегічними активами. І хоча публічно Кіпер і Лисак позиціонують себе як керівники, які працюють заради оборони регіону, фактична діяльність їхнього оточення викликає дедалі більше питань.

В українському суспільстві виник гострий дискусійний момент, пов'язаний з висловлюваннями Марка Сергєєва, який раніше працював капеланом та молодіжним пастором. Його коментарі стосовно жінок у лавах Збройних Сил України викликали значний резонанс та обурення.

Сергєєв, в одному з подкастів на YouTube-каналі Metanoia, описав жінок в армії як тих, хто нібито має інтимні стосунки з усіма чоловіками в підрозділі. Ці висловлювання викликали обурення і були сприйняті як напад на військових жінок.

Відповідь від військовослужбовиць була миттєвою. Аліна Михайлова, парамедикиня ЗСУ, закликала Сергєєва приєднатися до фронту та особисто замінити жінок, які, за його словами, займаються неналежними справами. Вона наголосила, що цивільний чоловік не має права коментувати поведінку жінок в армії.

“Це сексистське ставлення до жінок у війську вже набридло. Іди на фронт і замінюй собою тих жінок, які, на його думку, там чимось непорядним займаються”, – зазначила Михайлова.

Катерина Поліщук, захисниця “Азовсталі”, також висловилася різко, запропонувавши Сергєєву особисто відчути, що таке служба на фронті, і закликала його публічно вибачитися.

“Хлопчику, чекаємо публічного вибачення і твоєї участі в бойових діях. І всі мої друзі, всі, кого врятували я та інші дівчата на фронті, залюбки “відмають” у постелі тебе. Цивільне лайно, що відкриває рота в сторону жінок, які замість нього взяли до рук зброю. Дуже зручно назватися капеланом і дозволяти собі такі вислови. Бог може і простить, а от ми – ні”, – написала вона.

Денис Попов, голова ВО “Свобода”, з іронією прокоментував висловлювання Сергєєва, підкреслюючи, що реальність у війську значно відрізняється від того, як це описав капелан. Він зазначив, що стереотипи про “модельну зовнішність” і “качків-спецпризначенців” не відповідають дійсності, і що вимоги до військових значно вищі.

“Насправді все набагато простіше. Чи може мати місце подібна до описаної ситуація? Теоретично — так. Але. Військовослужбовиць модельної зовнішності в армії не більше, ніж красивих жінок в середньому на вулиці. А то й навіть менше. Стосовно “качків — ссошників” — теж майже правда. Бо більшість спецпризначенців — легенькі і витривалі, 70-80 кг м’язів і кісток. Таких і в Хамві більше влізе, і евакуйовувати з поля бою один одного простіше, ніж 100-кг качків. Про модельну зовнішність в оперативних підрозділах ссо — то вже суцільна маячня, бо відбір там — термінаторський. Ні качок, ні інстакрасуня його не здолають”, — написав він.

Після розгорнутої критики Сергєєв вибачився у відео в Instagram, заявивши, що його слова були надмірно жорсткими, але частково відображали його особистий погляд.

“Якщо я когось образив, бачу, багато військових це торкнулося, вибачайте мені за те, що так сказав… Можливо, я це десь сказав у жорсткій формі, але це мій біль теж, і мене це теж торкається, тому що це моя країна і я переживаю війну так само як і кожен із нас”, — написав він.

Автор подкасту Ярослав Босак також вибачився, зазначивши, що фрагмент був вирваний з контексту.