Субота, 18 Квітня, 2026

Обвинувачення проти колишнього заступника керівника Офісу президента: деталі справи

Важливі новини

Новий інструмент для онлайн-перегляду: українське розширення “Шрифторіз”

Команда українських розробників представила безкоштовне розширення для браузера під...

Христина Соловій вперше показалася на людях разом із новим обранцем у Львові

Українська співачка Христина Соловій уперше публічно з’явилася разом зі своїм коханим, привернувши увагу прихильників і перехожих. Днями артистку помітили в центрі Львова на площі Ринок, де вона прогулювалася у компанії чоловіка, особу якого раніше не розкривала. Пару випадково зустрів та зафіксував на відео блогер, після чого кадри швидко поширилися в соціальних мережах.

На опублікованих записах видно, як співачка та її обранець поводяться невимушено й спокійно, не уникаючи уваги навколишніх. Вони спілкувалися, усміхалися та разом оглядали історичний центр міста, що створювало враження щирості та близькості між ними. Попри пильний інтерес публіки, пара не намагалася приховати своїх стосунків, хоча й не робила з цього окремої події.

Під час короткої розмови з блогером Карма, як зазвичай, поцікавився, у що одягнена співачка. Христина з усмішкою відповіла, що вона у светрі свого чоловіка. Ця фраза одразу викликала хвилю припущень у соцмережах щодо можливого заміжжя артистки.

На запитання про коханого Соловій коротко і щиро сказала: «Люблю його». Сам чоловік у цей момент відійшов від камери й залишився поза кадром, що ще більше підкреслило його бажання зберегти приватність.

У мережі цей жест оцінили як знак поваги до бажання співачки не виставляти стосунки напоказ. Прихильники зазначають, що пара поводилася стримано й спокійно, а Христина виглядала щасливою та розслабленою.

Нагадаємо, раніше Соловій уже зізнавалася, що має кохану людину, однак не розкривала жодних деталей. Прогулянка у Львові стала першою публічною появою співачки з обранцем, хоч і без можливості побачити його обличчя.

Напруга у парламенті: масові допити депутатів та наслідки для роботи Верховної Ради

У стінах Верховна Рада України загострилася внутрішня ситуація після того, як десятки народних депутатів отримали повістки на допити до Національне антикорупційне бюро України. Події розгортаються на тлі політичної турбулентності та викликають занепокоєння щодо стабільності роботи законодавчого органу. Інформацію про це оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк, наголосивши, що внутрішня напруга вже має практичні наслідки для парламентської діяльності.

За його словами, приблизно пів сотні парламентарів були викликані як свідки в межах одного кримінального провадження. Така кількість допитів одночасно створила додаткове навантаження як на самих депутатів, так і на керівництво фракцій. Особливо відчутним це стало всередині політичної сили Слуга народу, де дисципліна голосувань, за свідченням учасників процесу, помітно похитнулася.

«Я от чула, що ще 50 людей викликали на допит в якості свідків по одній справі», — навів Железняк її слова. Він додав, що ця інформація відповідає дійсності та вже спричинила внутрішню реакцію.

Железняк також нагадав, що раніше п’ять народних депутатів отримали підозри у межах провадження, пов’язаного з голосуванням «в рамках конвертів». За його словами, це посилило нервозність серед парламентарів.

«Ряд народних депутатів озвучують позицію, що поки там НАБУ і САП по депутатам не зупиниться, ми не хочемо голосувати», — заявив він.

За словами Железняка, частина депутатів навіть допускає можливість складання мандатів у разі продовження слідчих дій. Він процитував позицію окремих колег: «Якщо хочете — забирайте у нас мандат, без питань. Ми тут не тримаємося».

Станом на зараз офіційних заяв від НАБУ або САП щодо масових викликів не оприлюднено. Водночас політичні наслідки вже відчутні — окремі голосування у Верховній Раді проходять із труднощами через недостатню кількість голосів.

Таким чином, антикорупційні розслідування можуть мати прямий вплив на парламентську роботу, якщо внутрішній конфлікт у найбільшій фракції не буде врегульовано.

Державна податкова служба: роль, завдання та сучасні виклики

Державна податкова служба України відіграє ключову роль у фінансовій системі країни, відповідаючи за правильне виконання податкового законодавства та збір податків. Її основне завдання полягає в контролі за сплатою податків і зборів, що є джерелом фінансування державних програм і забезпечення економічної стабільності. Окрім цього, податкова служба займається роз’ясненням прав і обов'язків платників податків, а також здійснює боротьбу з податковими правопорушеннями, включаючи шахрайство і ухилення від податків.

Сучасні виклики, з якими стикається Державна податкова служба, значно змінили її функціонування. Одним із головних завдань є адаптація до нових технологічних умов, зокрема автоматизація податкових процедур, впровадження електронного декларування та онлайн-сплати податків. Це дозволяє значно спростити процес взаємодії з платниками, а також зменшити кількість помилок і затримок у податкових перевірках.

Податкова попереджає, що шкідливе програмне забезпечення часто надходить у вигляді вкладень у форматах zip, rar, scr або exe. Відкриття файлів автоматично запускає вірус, який може непомітно контролювати пристрій та викрадати дані.

ГНС дала рекомендації для безпеки:

Не відкривати підозрілі вкладення в електронних листах.

Використовувати антивірусні програми на всіх пристроях.

Бути уважними навіть якщо адреса відправника здається легітимною.

За можливості перевіряти достовірність листа, уточнюючи факт його відправки у відправника.

Особливо активність шахраїв збільшується наприкінці осені — період активної податкової кампанії. До 19 листопада фізичні особи-підприємці повинні сплатити єдиний податок та військовий збір, бізнес — податок на прибуток за III квартал 2025 року, ренту та інші збори. А 20 листопада завершується подання декларацій з ПДВ, акцизів та ренти за жовтень, що створює напружений період для бухгалтерів і підприємців.

Розподіл коштів для бізнесу в програмі Ukraine Facility

У 2024 році Ukraine Facility визначається як стратегічна програма, спрямована на економічне оздоровлення України через відведення значних фінансових ресурсів. За інформацією, наданою Олексієм Соболевим, заступником міністра економіки України, розмір фінансування може коливатися в межах від 1 млрд до 1,5 млрд євро. Основна увага цієї програми спрямована на малі та середні підприємства, які є важливими катализаторами для економічного зростання та розвитку країни.

Ці фінансові вливання передбачається використовувати з метою зниження вартості застави для підприємств, що стане стимулом для їхнього активного розвитку. Крім того, співпраця з міжнародними фінансовими організаціями та українськими банками має на меті розширення обсягів кредитування, що сприятиме підтримці бізнесу на всіх рівнях.

Український бізнес очікує на цю програму з надією на покращення умов для розвитку і росту. Ukraine Facility стає ключовим інструментом у зміцненні фінансової стабільності та конкурентоспроможності української економіки на міжнародному ринку.

У рамках програми передбачено загалом 12 млрд євро на розширення європейських проєктів в Україні протягом чотирьох років. Зокрема, компонент “Pillar 2” Ukraine Facility передбачає спрямування 7 млрд євро на підтримку приватних, муніципальних та державних проєктів. Програма фокусується на сім ключових секторах, включаючи енергетику, оборонну промисловість, сільське господарство, ІТ, транспорт, виробництво критичних матеріалів та переробну промисловість.

Додатково, у 2024 році планується виділити до 1,5 млрд євро на розвиток існуючих програм, запроваджених міжнародними фінансовими організаціями в Україні, з яких 70% спрямуються на малий та середній бізнес. Співпраця з українськими банками, які беруть участь у програмі, відкриває доступ до додаткових ресурсів для здешевлення кредитів та інших пільг для бізнесу.

Поміж інших ініціатив Міністерства економіки є програма підтримки “Зроблено в Україні”, яка включає грантові програми для ветеранів, компенсації для аграріїв на придбання техніки, а також гранти та компенсації для переробної промисловості. Змінено також програму “Доступні кредити 5-7-9%” для полегшення умов кредитування бізнесу.

У лютому Європейська Рада підтримала виділення Україні 50 млрд євро у рамках Ukraine Facility, що підтверджується надходженням перших траншів у березні та квітні. З погодженням Плану для Ukraine Facility у травні Європейський Союз визначив конкретні реформи, необхідні для отримання додаткового фінансування. Виконання цих умов дозволить Україні залучити у 2024 році загалом 16 млрд євро, включаючи 3 млрд євро у формі грантів.

Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 24 лютого передали до суду обвинувальний акт щодо колишнього заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова та власника будівельної компанії. Ексчиновника підозрюють у незаконному збагаченні, легалізації активів, отриманих незаконним шляхом, та одержанні неправомірної вигоди.

Слідство встановило, що у період 2019–2021 років посадовець здійснював операції, спрямовані на легалізацію коштів, отриманих неправомірним шляхом. Зокрема, гроші використовувалися для фінансування будівництва приватних будинків загальною площею понад 300 квадратних метрів у рекреаційних зонах. Крім того, деталі слідства свідчать про участь у схемах із переведення коштів через бізнес-структури та компанії, афілійовані з ним, що дозволяло приховувати джерело походження капіталу.

Попри те, що збудований будинок фактично належав високопосадовцю, право власності спочатку оформили на товариство. Після повідомлення про підозру нерухомість переоформили на фізичну особу.

Окремий епізод стосується 2022 року. За версією слідства, власник будівельної компанії звернувся до топпосадовця з проханням вплинути на рішення Антимонопольного комітету України щодо скасування результатів тендеру, у якому перемогло інше товариство, та забезпечити перемогу його компанії. В обмін на це він запропонував виконати будівельні роботи в будинку посадовця на узбережжі моря на суму 100 тисяч доларів.

Слідство вважає, що ексчиновник погодився на пропозицію та, використовуючи службове становище, виконав обіцяне. Відповідні державні органи згодом ухвалили рішення, які були вигідні будівельній компанії.

Крім того, у 2020–2022 роках, за даними НАБУ і САП, Смирнов набув активи на загальну суму 17,1 мільйона гривень. Йдеться про автомобілі Mercedes-Benz та Volkswagen, мотоцикли Honda і BMW, три паркомісця в Києві, квартиру у престижному житловому комплексі у Львові та земельну ділянку на Закарпатті.

Більшу частину цього майна було оформлено на рідного брата посадовця, однак він зберіг за собою можливість повного розпорядження активами. Один із мотоциклів спершу зареєстрували на знайомого, а згодом переоформили на самого Смирнова.

Слідство встановило, що офіційних доходів і заощаджень було недостатньо для придбання такого майна. Різниця між задекларованими доходами та вартістю активів становить 15,7 мільйона гривень.

16 квітня 2025 року колишньому заступнику керівника ОП повідомили про підозру за статтями Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за незаконне збагачення, легалізацію доходів та одержання неправомірної вигоди. Власнику будівельної компанії інкримінують надання неправомірної вигоди службовій особі.

З 6 травня 2025 року сторона захисту ознайомлювалася з матеріалами справи. Через затягування процесу детектив звернувся до суду з клопотанням про встановлення граничного строку. Суд погодився з доводами обвинувачення та визначив кінцеву дату ознайомлення — 23 лютого, після чого обвинувальний акт було направлено до суду.

Останні новини