Франко-німецька оборонна група KNDS відкрила дочірнє підприємство в Києві

Український депутат Верховної Ради, Дмитро Разумков, підкреслив, що новий законопроект про мобілізацію наразі залишається напівдоробленим, містить чимало невирішених аспектів. За його словами, остаточний варіант документа очікується найближчими днями, а комітет намірує довести його до логічного завершення до 10 квітня та представити для розгляду у парламенті. "Комітет відданий процесу вдосконалення законопроекту, додаванням та коригуванням його положень. Ще не всі пропозиції враховані, але наразі відсутні системні зміни або затягування у процесі", — заявив Разумков. Згідно його огляду, у законі залишаються неконституційні пункти, зокрема, щодо блокування рахунків, яке депутати пропонували як захід проти ухиленців від військової служби. "Навіть за січень 2024 року з рахунків громадян було виведено 27,4 мільярда гривень. Це призводить до більшої шкоди для України, ніж на початку російської агресії", — підкреслив Разумков. Він також відзначив, що поправка, що передбачала блокування консульських послуг для громадян, що перебувають за кордоном, призвела до того, що багато з них оновили свої паспорти на 10 років, уникаючи можливості блокування послуг. За словами Разумкова, це може призвести до втрати контакту з цією категорією громадян, які намагатимуться максимально уникнути взаємодії з українськими органами влади. Наразі комітет активно готує порівняльну таблицю для другого читання законопроекту. Голова Верховної Ради, Руслан Стефанчук, висловив сподівання, що на наступному засіданні закон буде внесено до залу для голосування.

Українські депутати продовжують працювати над законопроектом щодо мобілізації, але залишаються невирішені питання щодо його змісту. Зокрема, деякі положення викликають суперечки щодо їх конституційності, такі як блокування рахунків громадян. Депутати також обговорюють можливість блокування консульських послуг для громадян, що перебувають за кордоном, але це може викликати негативні наслідки, такі як втрата контакту з українськими органами влади. Незважаючи на це, комітет планує завершити роботу над законопроектом та представити його для голосування у Верховній Раді найближчим часом.

Наш джерело в Генштабі повідомило, що інформація про масову згоду ув’язнених на службу у Збройних Силах України не відповідає дійсності. За останніми даними, більшість ув’язнених відмовляються від такої можливості, враховуючи наслідки, які вони можуть зазнати. Їхня обізнаність полягає в тому, що їх можуть включити до штурмових підрозділів та направити на найнебезпечніші сектори фронту. В ув’язненнях панує думка, що їх можуть використати як загони самогубців, а умови військової служби будуть набагато важчими, ніж у мобілізованих громадян України.

Станом на ранок 28 травня, 613 в’язнів вийшли з тюрем і приєдналися до лав Збройних сил України. Наразі вони проходять відповідну підготовку і в подальшому служитимуть у штурмових підрозділах.

Про це заявив міністр юстиції Денис Малюська. За його словами, ці люди проходитимуть кількамісячні тренування, після чого будуть служити у штурмових підрозділах.

«Це будуть монолітні штурмові підрозділи, які складаються виключно з осіб, які відбували покарання, без змішування з іншими військовослужбовцями», – зазначив міністр.

Малюська додав, що не впевнений, чи це найкраща опція, але покладається на думку військових експертів, які приймають рішення.

«Наразі ми ще не залучили ці підрозділи до бойових дій, іде підготовка. Можливо, в майбутньому ситуація зміниться і буде прийняте інше рішення щодо їхнього змішування з іншими підрозділами. Поки що це окремі штурмові підрозділи», – підкреслив він.

Малюська також підтримує мобілізацію засуджених за одне вбивство, незалежно від того, чи це навмисне вбивство, чи вбивство з необережності.

«Наші в’язні йдуть воювати не для ловіння метеликів, а для бойових дій. Досвід убивства у минулому не завжди є перешкодою для хорошого виконання військових завдань… Якщо ми говоримо про вбивства, які не були вчинені з особливою жорстокістю, або це не вбивства двох і більше осіб, то часто такі злочини скоюють особи, менш небезпечні для суспільства, ніж ті, хто вчиняє рецидиви, наприклад, грабежі з використанням зброї. Людина може втратити контроль над своїми діями в певний момент, але після вироку і відбуття покарання її психологічний стан і контроль значно змінюються», – пояснив Малюська.

Раніше повідомлялося, що із ухваленням закону про умовно-дострокове звільнення шляхом укладання контракту на військову службу погодилися майже 5 тисяч засуджених. Також станом на 24 травня майже 350 з 4300 ув’язнених, які виявили бажання мобілізуватися, вже були звільнені.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Служба безпеки України негайно включилася у вирішення ситуації: “Кібердепартамент СБУ працює за трьома напрямками: відбиття атаки, відновлення інфраструктури та подолання наслідків, а також документування злочину”, — зазначив він.

Водночас Карастельов підкреслив, що українські правоохоронці вже відкрили кримінальне провадження за статтею 438 Кримінального кодексу України — “порушення законів та звичаїв війни”.

Представник СБУ також зазначив, що наразі не можна остаточно стверджувати, чи мав місце витік даних під час атаки. Ведеться спеціальне кібердослідження, і після отримання всіх результатів буде надано остаточну інформацію.

19 грудня Міністерство юстиції України повідомило, що зовнішня кібератака на державні реєстри стала однією з наймасштабніших за останній час. Метою цієї атаки було порушення роботи критично важливої інфраструктури країни.

З огляду на поточні події, експерти не виключають, що атака була спрямована на дестабілізацію державних систем України, що є частиною гібридної війни, яку веде Росія.