Футболіст Андрій Шевченко показав рідкісне сімейне фото з дружиною, дітьми та мамою

Ці будинки, розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу в Конча-Заспі, належать прокурору Офісу Генерального прокурора Андрію Андрєєву та його родині. Згаданий процес нерухомості викликає сумніви, оскільки він відбувався не відповідно до містобудівної документації. Цікаво, як саме сім'я прокурора здійснила такий придбання та хто з його колег допоміг у цьому процесі і продовжує допомагати далі.

Наразі київська поліція веде кримінальне провадження щодо обставин захоплення та забудови території дитячого оздоровчого комплексу. За кваліфікацією це визнано шахрайством в особливо великих розмірах, що є серйозним злочином. Деталі свідчать про порушення справи про банкрутство щодо першочергового власника комплексу, який в результаті швидко втратив контроль над майном. Управителем було призначено особу, яка незаконно відчужувала землю та недобудовані об'єкти на території, перетворюючи їх на елітне котеджне містечко.

Усі ці дії були приховані за допомогою високопосадовців, зокрема заступника начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національною поліцією та представників Офісу Генерального прокурора. Це призвело до того, що прокурору Андрієву було винагороджено два будинки за значно заниженою ціною, але формально виглядає, ніби він їх придбав. Поліція намагалася розслідувати ці справи, але чиновники прокуратури не зацікавлені в вирішенні цього питання, навіть не допомагаючи у передачі майна до Армі.

Тим не менш, Андрієв з дружиною активно займаються ремонтом заарештованих будинків і висловлюють подяку своїм друзям-прокурорам за підтримку. Однак ці дії не залишаться непоміченими, оскільки Національне агентство з питань запобігання корупції вже розпочало перевірку можливого незаконного збагачення з боку прокурора. Крім того, Державне бюро розслідувань розпочало провадження за фактом недостовірного декларування та незаконного збагачення. Тож, замість запрошення на новосілля, може настати час ставити питання про підозру.

• Прокурор Офісу Генерального прокурора Андрій Андрєєв та його родина володіють двома елітними будинками у Конча-Заспі, що викликає підозру в незаконному способі їхнього придбання.

• Дії прокурора та його колег з прокуратури, спрямовані на захист і приховування фактів незаконного збагачення, свідчать про можливий корупційний скандал у владних структурах.

• Наявність кримінальних проваджень та розслідувань з боку поліції, Національного агентства з питань запобігання корупції та Державного бюро розслідувань свідчить про серйозний обсяг порушень в діяльності прокурора та можливі наслідки для нього і його колег.

• Ця ситуація вимагає докладного розслідування та вжиття відповідних заходів з боку правоохоронних органів та владних структур для забезпечення правосуддя та боротьби з корупцією.

Згідно з цим рішенням, 133 громадські організації, які отримують фінансування з-за кордону, визнано "критично важливими" для країни. Це рішення передбачає особливий статус для працівників цих організацій.

Це як представництва західних організацій, так і українські. Багато з них займаються дослідженням виборів і громадської думки за кошти Заходу.

Це стало можливо завдяки постанові уряду від 5 червня №650, за якою до 100% броні можуть отримати виконавці грантових проєктів незалежно від напряму їхньої діяльності.

Бронь отримали “Опора”, “Центр політичних студій та аналітики Ейдос” (один із засновників – Віктор Таран), “Інститут Київська школа економіки”, “Інтерньюз-Україна” (голова якого Костянтин Квурт заявив про необхідність ліквідації Telegram в Україні та про те, що “свобода слова для ліваків”), “Трансперенсі Інтернешнл Україна”, “Українська академія лідерства”, “Український незалежний центр політичних досліджень”, “Центр демократії та верховенства права”, “Центр економічної стратегії”, “Центр політико-правових реформ”, “Фонд архітектури реформ в Україні”, “Фонд Східна Європа” та інші.

Повний список – у документі.

Уряд затвердив поправки до статті 11 закону “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”, які мають велике значення для пошуку зниклих безвісти осіб під час воєнних дій. Про це повідомив представник уряду у Верховній раді Тарас Мельничук у Telegram.

Згідно з нововведеннями, під час воєнного стану та протягом року після скасування повноважень Генерального штабу ЗСУ щодо створення пошукових груп, такі групи будуть формуватися за згодою Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Це дозволить ефективно координувати зусилля з пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб.

Додатково, передбачено, що Координаційний штаб матиме право на проведення переговорів з гуманітарними місіями, громадськими об’єднаннями та фізичними особами, які здійснюють діяльність на тимчасово окупованих територіях з метою пошуку зниклих безвісти осіб.

Варто зауважити, що в Україні з травня 2023 року діє Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, в який включено близько 23 тисяч осіб, вважаних безвісти зниклими за особливих обставин – через воєнні дії. Загальну інформацію про військовослужбовців, яких розшукують, додають до реєстру збройні сили України.

У вересні 2023 року Кабінет Міністрів прийняв постанову про передачу функцій уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти, до Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Це крок у напрямку оптимізації та покращення системи пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб в Україні.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Затверджені урядом поправки до закону "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", що передбачають створення пошукових груп під час воєнного стану та протягом року після скасування повноважень Генерального штабу ЗСУ. Це сприятиме більш ефективному пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб.

• Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти, перейшов під відповідальність Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, що сприятиме покращенню координації зусиль у цій сфері.

• Діє Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, який включає інформацію про близько 23 тисячі осіб, зниклих безвісти внаслідок воєнних дій. Цей реєстр створений для забезпечення централізованого обліку та координації дій з їх пошуку та реабілітації.

Усі ці кроки свідчать про серйозність держави у вирішенні проблеми зниклих безвісти осіб та забезпеченні їхнього пошуку та відновлення в суспільстві. Однак важливо продовжувати працювати над вдосконаленням законодавства та системи пошуку, щоб забезпечити максимально ефективний захист прав та інтересів цих осіб.