Український державний університет науки і технологій, очолюваний ректором Костянтином Сухим, опинився у центрі корупційного скандалу через підозрілі договори на обслуговування програмного забезпечення. У період з 2020 по 2025 роки університет уклав низку контрактів із ФОП Івашиним О.О. на загальну суму понад 1,5 мільйона гривень. Усі договори стосувалися технічного супроводу програмного продукту «Облік бюджетної установи». Аналіз […]
Єдина причина, чому в Україні досі не оголошено повномасштабну загальну мобілізацію — можливість проведення виборів восени 2025 року. Про це редакції стало відомо з джерел в Офісі Президента. За їхніми словами, головний стримуючий чинник — позиція адміністрації Дональда Трампа, яка наполягає на відновленні демократичного циклу влади в Україні. Мова йде про проведення повноцінних виборів на […]Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом’якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов’язків.
Відтепер Національна поліція має право отримувати від усіх банків дані про рахунки та фінансові операції підозрюваних у разі розслідування кримінальних злочинів. Закон викликав активне обговорення у суспільстві, після чого він порушує питання конфіденційності особистих даних і водночас є числом кроків у боротьбі зі злочинністю та фінансовими правопорушеннями.
Українські банки і небанківські фінустанови (насамперед платіжні організації) почнуть ділитися клієнтською інформацією з Національною поліцією. Сьогодні, 6 листопада, президент підписав законопроєкт №11043, ухвалений на початку жовтня Верховною Радою – «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функцій Національного банку України з державного регулювання ринків фінансових послуг».
Документ посилює вимоги і штрафи до фінансистів, розширює повноваження Нацбанку, а головне – зобов’язує платіжні організації надавати потрібні поліції дані на письмову вимогу правоохоронців.
Це не автоматична передача фінансової інформації про все і про всіх. Йдеться про відповіді на конкретні запити Нацполіції у відкритих кримінальних справах за наявності ознак кримінального злочину. У законі перераховано види кримінальних статей, за яких розкриватимуть дані.
«Інформацію про заходи реагування постачальника платіжних послуг у разі надходження від органів Національної поліції України письмового (електронного) запиту про здійснену платіжну операцію користувача, якщо така операція містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 190-192, 200, 361, 362-363 Кримінального кодексу України», – буквально йдеться в документі.
Перераховані статті КК стосуються грошових крадіжок/заволодіння коштів обманом (ст. 185, 192), шахрайства (ст. 190), незаконних переказів/дій з рахунком (ст. 200) і злому інформаційних мереж банків та інших платіжних організацій (ст. 361, 362, 363).
Очікується, що отримана інформація допоможе поліцейським, насамперед підрозділу Кіберполіції, боротися з шахрайством. Від зломів систем даних і карткових рахунків до обману українців, у яких пропадають гроші через шахраїв.
З цією метою правоохоронці зможуть отримувати у фінустанов не тільки відомості про їхніх клієнтів, які беруть участь у злочині – жертв, підозрюваних: ПІБ, номер картки/рахунку, вид операції. Але також дані про їхню геолокацію, щоб з’ясувати їхнє територіальне розташування. Повний список даних, які будуть розкриватися широкий:
– ПІБ, назва юридичної особи, задіяних в операції.
– Ідентифікаційний код (або ЄДРПОУ) учасників усіх підозрюваних.
– IP-адреса учасників.
– Дані геолокації.
– Фактична адреса пристрою, що використовувався для здійснення операції.
– Дані про застосунок, у якому було здійснено платіж.
– Адреса каси, де було здійснено платіж.
– Дані про постачальника платіжних послуг – банк, небанківська організації та інші учасники.
– Ідентифікатор платіжного пристрою.
– Унікальний ідентифікатор платника і номер електронного рахунку платника.
Щоб швидко встановити всіх підозрюваних/постраждалих у розкраданні коштів, учасників платіжної операції.
Нагадаємо, що багато банків ще до повномасштабної війни зробили обов’язковою функцією відстеження геолокації своїх клієнтів. Без увімкнення функції геолокації людям не дають здійснювати операції через мобільні додатки. Завдяки чому фінансисти можуть відстежувати пересування користувачів.
