Футболіст Данило Сікан залишив “Шахтар” заради Туреччини

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з повідомленням Міністерства охорони здоров’я України, до складу Ради з відновлення Охматдиту увійшли:

1. Яко Сільє – Постійний представник UNDP Ukraine / ПРООН в Україні. 2. Донатас Бутку* – Радник-посланник Посольства Литви в Україні. 3. Ігор Кацитадзе – Спеціаліст з охорони здоров’я UNICEF Ukraine. 4. Володимир Кудрицький – Голова правління НЕК “Укренерго”. 5. Назар Купибіда – Віцепрезидент з фінансів Акціонерного товариства «Концерн ГАЛНАФТОГАЗ» OKKO. 6. Юлія Висоцька – Директор ПрАТ “НВО “ПРАКТИКА”. 7. Evgeniy Gonchar – Начальник відділу з формування політики в сфері програми медичних гарантій та медичного обслуговування МОЗ України. 8. Олена Ларіна – Фахівець внутрішнього контролю НДСЛ Охматдит.

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України, висловив вдячність учасникам за їхню готовність сприяти відновленню лікарні. “Невдовзі відбудеться перше засідання Ради. Ми цінуємо готовність кожного інвестувати свій час і знання в забезпечення прозорого та якісного процесу відновлення Охматдиту”, – зазначив Ляшко у своєму пості на Facebook.

Паралельно триває відбір представників громадянського суспільства для доповнення складу Ради. До 14 серпня 2024 року громадські організації можуть подавати заявки на участь, заповнивши відповідну форму.

Водночас, Мінохорони здоров’я скасувало тендери на технічний нагляд і консультаційні послуги для відновлення Охматдиту. Як стало відомо, рішення було ухвалене після того, як “Наші гроші” виявили проблеми з тендерами, зокрема факт, що переможцем одного з тендерів стала компанія без досвіду, пропозиція якої була однією з найдорожчих серед усіх учасників. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко підтвердив, що угоди з переможцем тендеру ще не укладені, а тендер буде переведено на платформу Prozorro.

Також планується, що кошти благодійних фондів, які призначені для відновлення “Охматдиту”, будуть переведені безпосередньо на рахунок лікарні для забезпечення прозорого використання коштів.

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам виявився в центрі уваги громадськості, представивши звіт, що налічує понад 250 сторінок, з обґрунтуванням та доказами нападів на УПЦ, а також на церкви та священиків, що до них належать. Цю інформацію він розкрив у відеозверненні, в якому також закликав владу України утриматися від подальшого розгляду законопроекту 8371, який спрямований на заборону УПЦ.

"Цей законопроект є нічим іншим, як проявом мови ненависті", — наголосив адвокат. "Напади на вірян, їх вигнання з церков, відмова в доступі до молитовних місць — це абсолютно неприпустимо. Закликаю уряд зупинити розгляд цього законопроекту та припинити розділяти наше населення, націльовуючи братів проти братів", — додав він.

Амстердам також зазначив, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом та відокремлюється від ідеології "русского мира". "Ми будуємо божий мир, а не будь-який 'русский мир'", — пояснив він, цитуючи заяву митрополита Київського Онуфрія.

Заклик до підтримки України також пролунав з його вуст. "Підтримка України має велике значення для Америки, не лише для України. Як ми можемо залишити людей на прощання на кожному кроці? Чи зможе США відновити довіру після подій у Кабулі та зараз у Києві?", — написав Амстердам у соцмережі.

У вищезгаданій статті адвокат Української православної церкви, Роберт Амстердам, презентував звіт з обґрунтуванням і доказами нападів на УПЦ, її церкви та священиків. Він закликав уряд України припинити розгляд законопроекту 8371, який спрямований на заборону УПЦ, оцінивши його як прояв мови ненависті. Амстердам також підкреслив незалежність УПЦ від Московського патріархату та відокремлення від ідеології "русского мира". Його заклик до підтримки України з боку США відображає важливість міжнародної підтримки для країни у контексті її захисту від російської агресії. У цілому, висновки статті свідчать про актуальні проблеми, з якими зіштовхується УПЦ, та потребу у захисті свободи віросповідання та недопущення міжконфесійних конфліктів.