Футболіст Данило Сікан залишив “Шахтар” заради Туреччини

За повідомленням адвоката підозрюваного, Ігоря Сулими, його клієнт послався на статтю 63 Конституції України. Ця стаття захищає громадян від самозвинувачення та дозволяє не надавати інформацію, яка може бути використана проти них у суді.

Зухвале вбивство у столиці розкрили слідчі та оперативники Оболонського управління поліції спільно зі співробітниками карного розшуку столичного главку.

Чоловік прожив із жінкою близько 15 років, з яких останні три місяці труїв її хімічними речовинами, підсипаючи у їжу та напої. Після смерті жінки, зловмисник намагався привласнити її квартиру, а коли це йому не вдалось – забрав автомобіль загиблої та близько 20 000 доларів й переїхав до Волинської області

Вказано, що столичні правоохоронці затримали 67-річного чоловіка.

Під час обшуку у квартирі, як вказано, слідчі вилучили гроші, банківську карту потерпілої, її автомобіль Suzuki, документи та пластикову ємність із сипучою речовиною, яку скерували на експертизу.

Слідчий повідомив затриманому про підозру за вчинення умисного вбивства з корисливих мотивів та незаконне заволодіння транспортним засобом.

За клопотанням слідчих суд обрав фігуранту запобіжний захід у вигляді безальтернативного тримання під вартою, йому загрожує довічне позбавлення волі.

Уночі 11 квітня відбулася нова серія ракетних атак Росії на територію України, що стала справжнім ударом по безпеці країни. Цього разу черга ракет скоїла низку ударів у різних регіонах, включаючи західні області країни, нагадуючи про недавню невдачу перемир'я. Напад відбувся за допомогою крилатих ракет з різних видів літаків, включаючи Ту-95МС, МіГ-31К з "Кинджалами" та Су-34. Харків та його область отримали найбільше ударів, що спричинило серйозні проблеми з електропостачанням, згідно з повідомленням Об’єднаних військових сил. Російські сили використовували різні типи ракет, включаючи Х-101 та Х-47М2 "Кинджал", зокрема, відзначилися вісім пусками "Кинджалів" з МіГ-31К. Рятувальні роботи тягнулися в Запоріжжі, в той час як в Київській області активно діяли системи протиповітряної оборони. Львівська область, зокрема місто Стрий, також потрапила під обстріл, викликаючи дії систем протиповітряної оборони. У Київській області атаковано об’єкт критичної інфраструктури, що призвело до пожежі, яку намагаються загасити оперативні служби. На щастя, інформація про постраждалих та загиблих відсутня. Масована атака спрямовувалася на енергетичну інфраструктуру в Харківській, Запорізькій, Львівській та Київській областях, зафіксувавши серйозні пошкодження об’єктів генерації та передачі електроенергії. Герман Галущенко, міністр енергетики, підкреслив необхідність негайного відновлення пошкоджень, зазначивши, що ворог продовжує атакувати енергетичну систему країни. Дронові атаки також спричинили пошкодження енергетичних об’єктів на півдні України, хоча системи протиповітряної оборони працювали ефективно. Російські сили продовжують використовувати тактику подвійних ударів, атакуючи місця, де проводяться ремонтні роботи, що підтверджує надзвичайно складну обстановку в країні. Вибухи також стали чутні на заході України, що підкреслює широкий масштаб загрози, яку несе ця війна.

У Львівській області також активно діяла система протиповітряної оборони, що відігравала важливу роль у захисті міст та населених пунктів від ракетних атак. Завдяки ретельно підготовленому персоналу та сучасному обладнанню, система забезпечувала вчасне виявлення та нейтралізацію загроз, допомагаючи місцевим жителям виживати в умовах військового конфлікту. Щільна мережа оборонних постів та стаціонарних комплексів забезпечувала надійний контроль над повітряним простором, допомагаючи місцевим владам та військовим формуванням координувати дії та забезпечити безпеку громадян. Разом із цим, персонал системи протиповітряної оборони проводив постійний моніторинг ситуації та реагував на будь-які загрози, готовий негайно реагувати на будь-який ворожий наступ. Його ефективна діяльність важливою мірою сприяла збереженню життів та майна цивільного населення в умовах воєнного конфлікту.

У результаті ракетних атак Росії на територію України, які стали серйозним викликом для національної безпеки, було зафіксовано значні пошкодження енергетичної інфраструктури та інших об'єктів критичного значення в різних областях країни. Протиповітряна оборона активно реагувала на загрозу, виявляючи високий рівень підготовки та ефективності в діях. Незважаючи на ворожі атаки, зусилля українських влад та військових формувань спрямовані на відновлення пошкоджень та забезпечення безпеки громадян. Надзвичайно важливою є координація між військовими та цивільними структурами для забезпечення ефективного захисту населення та інфраструктури країни в умовах воєнного конфлікту.

Андріан Прокіп, доктор економічних наук та керівник енергетичних програм ГО "Український інститут майбутнього", поділився своїм аналізом можливих наслідків такого рішення. Його експертна оцінка допомагає зрозуміти потенційний вплив цієї реформи на різні сектори економіки та населення.

Нещодавно Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) вийшла з ініціативою урівняти тарифи на розподіл електроенергії незалежно від класів напруги споживачів. Це така собі зрівнялівка, на яку завжди хворіла енергетична політика в Україні. Для пересічного громадянина зміна малопомітна. Однак великі промислові споживачі електроенергії негативно висловлюються про цю ініціативу. І тут я спробую пояснити чому. А ще ця ідея суперечить принципам європейської політики та регулювання (які ми зобов’язані імплементувати) та й, зрештою, здоровій логіці економічно обґрунтованого тарифоутворення.

В Україні є два класи напруги, що застосовуються для систем розподілу електроенергії. Перший — для споживачів, підключених до ліній з напругою понад 27,5 кВ (або тих, хто використовує понад 150 тис. МВт∙год на місяць). Другий — для споживачів, підключених до ліній з напругою менше 27,5 кВ. Зрозуміло, що споживачі першого класу — це велика промисловість, яка споживає багато енергії. В різних країнах Європи кількість класів напруги буває більшою, і для кожного із них є свої тарифи на розподіл. В Молдові, яку я часто використовую як приклад для порівнянь енергетичної політики, таких класів напруги три із відповідними тарифами на розподіл.

Тариф на розподіл для першого класу нижчий, ніж для другого. На це є підстави. По-перше, в цих мережах менші втрати: що вища напруга у мережі, то нижчі втрати у ній і навпаки. За 2023 р. втрати у мережах першого класу напруги становили 4,13 %, а другого — 7,14%. По-друге, це звичайна ринкова логіка: хто споживає більші обсяги, претендує на дисконти. Для прикладу, у Вінниці тариф на розподіл для першого класу становить 344,82 грн/МВт·год , а для другого — 2 028,18; у Львові — 311,75 та 1 631,03; у Дніпрі — 226,41 та 1 328,03. Отже, тарифи розраховуються, виходячи із витрат на розподіл електроенергії за класами та обсягів цього розподілу. Це означає, що споживач за кожним класом напруги повинен покрити витрати, пов’язані із цим розподілом. А кількість споживачів першого класу незрівнянно менша, ніж споживачів другого класу, яких одиниці чи десятки у регіоні.

Ідея урівняти тариф на розподіл, як очікується, скоротить тариф для другого класу на 25%, і, природно, підвищить його для споживачів першого класу. І тут важливо, що такий підхід порушує принцип каскадування витрат у формуванні тарифу (cost cascading principle of tariff construction), який є одним із базових у системі європейської енергетичної політики. Фактично, за втрати у мережах повинні сплачувати ті, хто ними користуються.

Насправді ця зміна призведе до чергового крос-субсидування — а це хронічна хвороба української енергетики. І споживачі першого класу покриватимуть витрати і втрати споживачів другого класу напруги.

Інший бік проблеми в тому, що великі споживачі часто є експортерами і конкурують на зовнішньому ринку. Скорочення тарифу для другого класу дещо знизить витрати та собівартість виробництва малих виробників. Але останні конкурують лише між собою на внутрішньому ринку.

Нарешті, є ще одна група бенефіціарів такого рішення, і вони насправді отримають найбільшу вигоду — це компанії, що дотують тариф для населення за механізмом ПСО — здебільшого Енергоатом (близько 80%) та частково Укргідроенерго. Ці компанії покривають різницю між реальною ціною електроенергії (яка зокрема включає плату за її розподіл) та фіксованим тарифом (4,32 грн/кВт·год).

Побутові споживачі — це виключно другий клас напруги. І скорочення тарифу на розподіл на другого класу знизить реальну ціну електроенергії, а отже, зменшить витрати Енергоатому та Укргідроенерго. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.