Гаврилюк повернувся в Міноборони щоб відтіснити людей Умєрова від закупівель

У середу, 27 березня, Верховний Суд України планує розглянути касаційні скарги Кабінету Міністрів України та «ПриватБанку» у справі №757/7499/17. Ця справа відноситься до позову шести компаній-нерезидентів, які пов'язані з родиною Суркісів, до державного «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, з вимогою стягнути з «ПриватБанку» суму майже 350 мільйонів доларів США. Пресслужба банку повідомляє, що розгляд цієї справи мав відбутися 20 березня, але був перенесений через звернення представника компаній-нерезидентів до двох із п'яти суддів колегії. Після нового призначення справи для розгляду двом іншим суддям, Вадиму Ігнатенку та Аллі Олійник, було назначено нову дату судового засідання – 27 березня. Варто відзначити, що Алла Олійник зараз перебуває на етапі відбору до Конституційного Суду України. Проте, опоненти банку знову заявили відвод нововизначеним суддям, пояснюючи це їхніми рішеннями на користь «ПриватБанку» у попередніх справах. Юристи банку наголошують, що такий відвод є вибірковим, оскільки в колегії є інші судді, які приймали рішення на користь банку, але до них відвод не заявлявся. Ця справа, відома як «справа офшорів Суркісів», розглядається з 2017 року і перебуває у Верховному Суді з 2020 року. Адвокати «ПриватБанку» наголошують на проведенні засідання з участю всіх сторін для доведення необґрунтованості оскаржуваного рішення. Проте суд не задовольнив їхні клопотання. «ПриватБанк» продовжує боротьбу за справедливість і верховенство права, наголошуючи, що ніхто в Україні не стоїть вище закону. Нагадаємо, що під час націоналізації «ПриватБанку» наприкінці 2016 року грошові кошти, розміщені компаніями-нерезидентами, пов'язаними з колишніми власниками банку, були включені до процедури bail-in, оскільки Національний банк України визнав родину Суркісів пов'язаними з «ПриватБанком». Окрім судового розгляду в Україні, компанії-нерезиденти, пов'язані з родиною Суркісів, намагаються отримати рішення також у суді на Кіпрі. Минулого року Центральний апеляційний господарський суд скасував постанову про визнання банкрутом ТОВ «Монтана-Естейт», яке раніше відоме як «Приватофіс». Крім того, «ПриватБанк» намагається відсудити 245 АЗС, які використовуються компаніями, що контролюються Ігорем Коломойським та його оточенням.

Висновки з вищезгаданої статті можуть бути наступними:

• Справа №757/7499/17, пов'язана з позовом компаній-нерезидентів, що мають зв'язок з родиною Суркісів, до «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, продовжує бути актуальною та важливою для фінансової сфери України.

• Зміна дати розгляду справи через звернення до суддів колегії свідчить про значний інтерес сторін до вирішення конфлікту.

• Відвод нововизначеним суддям з боку опонентів банку підтверджує складність ситуації та напруженість в судовому процесі.

• «ПриватБанк» прагне захистити свої інтереси та довести необґрунтованість оскаржуваного рішення, підкреслюючи свою згодність з принципом верховенства права.

• Захід вперед вирішення справи може визначити долю великої суми грошей, що є об'єктом спору, а також вплинути на довіру до банківської системи України та її стабільність.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

“Два дні тому на Південноукраїнській АЕС, судячи з усього від спеки, фізично згоріло два трансформатори струму. Це призвело до відключення одного з реакторів,” — розповів Харченко.

Аварія на Південноукраїнській АЕС призвела до відключення високовольтних ліній в мережі “Укренерго”, що, за словами Харченка, викликало серйозні перебої в постачанні електрики на лівому березі України.

“Через цю абсолютно технічну аварію лівий берег України – включно з Дніпром, Сумами й далі по переліку – останні два дні вкрай жорстко обмежений в постачанні електрики,” — пояснив він.

Однак, Міністр енергетики України Герман Галущенко спростував цю інформацію, назвавши її “фейком” і російським наративом.

“Центр протидії дезінформації вже висловив позицію, що це все є фейк, і найцікавіше, знаєте, що спочатку ця інформація з’явилася на російських каналах,” — заявив Галущенко у Верховній Раді.

Галущенко також зазначив, що ситуація з Південноукраїнською АЕС нібито є частиною російської інформаційної кампанії, і запевнив, що блок мережі продовжує працювати. “Питання в тому, для чого це робиться,” — додав він.

Ці заяви стали пусковим важілем для подальшого розслідування. Нардеп Ярослав Железняк відреагував на слова Галущенка, зловивши міністра на відвертій брехні. Железняк підкреслив, що інформація про технічні проблеми на Південноукраїнській АЕС підтверджується офіційними даними, отриманими після запиту.

“15 липня 2024 року на Південно-Українській атомній електростанції відбулася позаштатна подія в результаті якої були пошкоджені трансформатори струму, що призвело до руйнувань на ВРП 330. В результаті відключився перший енергоблок з навантаженням 1000 МВт, а також три лінії електропередач,” — йдеться у відповіді, отриманій від енергетичних служб. Ці події, за словами Железняка, також призвели до введення графіків аварійних відключень у Південно-Східному регіоні та збільшення часу відключення споживачів у центральних регіонах, включаючи Київ.

Железняк зазначив, що ситуація з відключеннями світла в столиці та інших містах підтверджує серйозність проблеми.

“Всі, хто був в Києві в ці дні, могли помітити, що електропостачання було обмежене навіть вночі,” — додав він.

Він також висловив сумнів у діях міністра Галущенка, ставлячи під питання його правдивість.

“Чому Галущенко публічно заперечив інформацію про аварії і звинуватив у цьому російське ІПСО?” — запитує Железняк, вказуючи на можливі корупційні або управлінські проблеми.

“Сподіваюся, що така брехня ще більше зменшить шанси на ухвалення корупційних законів у сфері атомної енергетики,” — підсумував він.

Україна на шляху відбудови після війни переживає надзвичайно важливий момент свого розвитку. За останні роки кількість західних компаній, що виявили бажання долучитися до цього процесу, поступово зростає. Як приватні, так і державні іноземні фірми активно працюють над планами з післявоєнної реконструкції країни.

Згідно з даними Європейського інвестиційного банку, обсяг інвестицій у цей проект може перевищити 1 трлн доларів, що свідчить про великий інтерес до відновлення України з боку міжнародних партнерів. Серед компаній, які виявили бажання приєднатися до цієї місії, зазначаються не лише європейські та американські гіганти, але й турецькі корпорації.

Зокрема, Onur Group у співпраці з корейською Samsung C&T Corp та Dogus Construction працюють над відновленням мостів та доріг в Україні. Найбільша з них, Onur Group, вже успішно реалізувала 70 проєктів на суму близько 1 млрд доларів, демонструючи високий рівень ефективності та професіоналізму.

Проте процес відбудови країни не лише передбачає великі фінансові вкладення, але й має свої виклики і нюанси. На першому місці потрібно зосередитися на підтримці людей та їхнього благополуччя, а не лише на фінансових аспектах.

Головна економістка Європейського банку реконструкції та розвитку підкреслює, що успіх відбудови України залежить від терпіння українського народу та виконання мирних угод, а також від дотримання міжнародних зобов'язань Росією.

Голова Держагентства з розвитку інфраструктури та реконструкції України впевнений, що країна має перспективу кращої відбудови, ніж коли-небудь раніше. Проте успішне відновлення вимагає часу, терпіння та взаємодії з усіма зацікавленими сторонами. Тільки спільними зусиллями український народ зможе повернутися до стабільності та процвітання.

Україна переживає важливий період відбудови після війни, який привертає увагу західних компаній та залучає значні інвестиції. Процес відбудови потребує не лише фінансових вкладень, але й уваги до соціальних та економічних аспектів для забезпечення благополуччя населення. Успіх відновлення України залежить від терпіння українського народу, виконання мирних угод та дотримання міжнародних зобов'язань. Зусилля всіх зацікавлених сторін є ключовим елементом у досягненні стабільності та процвітання країни.