Газовий балончик і ніж: у Харкові поранили військового біля військкомату

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Михайло Шаманов пояснив, що під час роботи сил протиповітряної оборони (ППО) у столиці, збиті ракети та дрони можуть залишати після себе уламки, які падають на землю. Вони не розчиняються у повітрі і становлять потенційну загрозу для людей. Саме тому на час тривог перекриваються ті ділянки метро, які розташовані на поверхні.

“Коли в столиці працюють сили ППО, уламки збитих об’єктів можуть падати на землю. Це становить небезпеку, тому ми змушені перекривати ті станції метро, які розміщені на поверхні. Безпека людей є нашим пріоритетом,” — зазначив речник КМВА.

Попри численні звернення громадян та петиції щодо відкриття наземних станцій метро під час тривог, КМВА не змінює своєї позиції. За словами Шаманова, навіть попри незручності для мешканців та гостей столиці, здоров’я і безпека людей залишаються на першому місці.

“Я розумію, що людям це незручно. Ми всі живемо поза зоною комфорту вже третій рік, але життя та здоров’я українців є пріоритетом. Ми не можемо ризикувати, відкриваючи станції метро, які знаходяться на поверхні,” — додав він.

Рішення щодо перекриття наземних станцій метро в Києві ухвалюється через ризики для пасажирів, особливо під час активної фази ракетних атак з боку російських військ. Попри покращення роботи ППО, повністю захистити місто від падіння уламків неможливо. Тому в адміністрації наголошують на необхідності збереження жорстких заходів безпеки.

Міська влада закликає громадян і далі дотримуватись заходів безпеки під час повітряних тривог та користуватися підземними станціями метро як укриттями. Безпека громадян залишається пріоритетом навіть у складних умовах тривалої війни.

Нагадаємо, що з 17 листопада в Україні були введені графіки відключення електроенергії через масовані удари по енергетичній інфраструктурі. Це вплинуло і на функціонування міського транспорту, що також потребує адаптації до нових умов.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Чи буде в цьому році встановлена новорічна ялинка? Це рішення буде прийматися радою оборони Києва наприкінці листопада з урахуванням закону про особливості воєнного стану, з урахуванням безпекової ситуації та рекомендацій відповідних органів. У випадку якщо це рішення буде прийнято, то традиційним місцем для встановлення новорічної ялинки є Софійська площа”, – розповіла Муха.

Вона зазначила, що як і минулого та позаминулого року бюджетні кошти на встановлення ялинки витрачатися не будуть.

Окрім того, за її словами, масові заходи, новорічно-різдвяні в умовах воєнного стану Київ не проводить.

Минулого року головну ялинку відкрили 6 грудня на Софійській площі.

Вона була прикрашена іграшками у формі серця синього та золотого кольорів. Також сама ялинка була з білими вкрапленнями.

У контексті модернізації українського війська та міжнародної військової допомоги, триває обговорення ефективності різних систем озброєння. Серед фахівців виникла дискусія щодо технічних характеристик та надійності деяких зразків артилерійського озброєння, що надійшли до України від міжнародних партнерів.

Основними проблемами словацьких гаубиць виявилися: ушкодження в гідравлічній системі, знос і деформація затвора і пускового механізму, несправність двигуна.

Варто зазначити, що низка машин виявилися несправними вже після кількох днів експлуатації, якісь протрималися кілька місяців. Рекорд – 1 рік і 1 місяць.

У всіх випадках несправні гаубиці відправляли на ремонт до Словаччини. За нашою інформацією, ремонт було завершено тільки на двох установках. Їхня подальша доля невідома.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Проте в районі Глушковського спостерігається певне затишшя. Тим часом російські пропагандисти стверджують, що їхні війська змогли досягти прогресу на схід від Кореневого, зокрема біля населеного пункту Крем’яне. Ці заяви, втім, залишаються непідтвердженими офіційними джерелами або іншими незалежними джерелами.

Російські джерела також заявляли про штурмові дії українських військ поблизу Новоіванівки, розташованої на південний схід від Кореневого, та в районі Пльохового, що на південь від Суджі. У регіоні діють підрозділи російської 83-ї окремої повітряно-десантної бригади та 810-ї окремої морської піхотної бригади Чорноморського флоту, які забезпечують оборону території.

Операція ЗСУ в Курській області показує інтенсивність бойових дій та демонструє, що Україна продовжує використовувати тактику активного наступу навіть на території супротивника. Це також свідчить про наявність українських стратегічних інтересів на цій ділянці фронту, особливо поблизу кордонів з Росією, що може бути важливою складовою для стримування подальших атак з боку російських військ на прикордонні українські області.