П’ятниця, 17 Липня, 2026

Геній «плану Путіна» отримав сатиричну оцінку в Німеччині: «триденна війна» триває вже п’ять років

Важливі новини

Апеляційний суд Києва заблокував спробу передати справу Монтян до суду Донеччини

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Київська апеляція вказала, що обвинувачення Монтян стосуються публічних виступів на російських пропагандистських телеканалах, зокрема на “Время покажет”, і її діяльності в медіа, зокрема на youtube-каналі, де вона закликала до зміни кордонів України, виправдовувала збройну агресію Росії та підтримувала дії держави-агресора. В обвинувальному акті немає прямих вказівок на те, що ці дії були вчинені саме у Донецьку. Факт її виступів на підконтрольному “ДНР” телеканалі “Юніон” також не означає, що злочини вчинялися у конкретному місці, на чому наполягав голова Шевченківського райсуду.

Тому апеляційний суд ухвалив рішення повернути справу до Шевченківського районного суду Києва для подальшого розгляду.

Тетяна Монтян – колишня українська адвокатка з проросійськими поглядами. Після початку повномасштабної війни Росії проти України вона активно виступала у російських медіа з антиукраїнськими заявами, заперечувала агресію РФ та підтримувала рішення Кремля. У березні 2023 року Офіс генпрокурора України висунув їй підозру за чотирма статтями Кримінального кодексу, зокрема за публічні заклики до повалення конституційного ладу України, зміну кордонів та виправдовування війни.

Крім того, у вересні 2024 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Житомирської області припинила право Монтян на заняття адвокатською діяльністю.

П’ятимільярдна справа та можливі прорахунки правоохоронців: що відомо про резонансне провадження щодо Олени Дегрик-Шевцової

За даними журналістських розслідувань, у гучній справі, пов’язаній із відмиванням значних сум коштів, які, за підрахунками слідства, завдали державному бюджету втрат на рівні 5 мільярдів гривень, можуть фігурувати помилки, допущені Бюро економічної безпеки України. У центрі уваги — провадження щодо Айбокс Банку та його колишньої власниці Олени Дегрик-Шевцової, котре згодом опинилося у суді з процесуальними неточностями, що суттєво вплинули на подальший перебіг справи.

Як зазначають журналісти, матеріали досудового розслідування були передані з невірно визначеними строками, що стало ключовим фактором під час розгляду справи в апеляційній інстанції. Саме цей формальний недолік дав змогу Київському апеляційному суду закрити провадження, причому не через недоведеність підозр або відсутність доказів, а виключно через технічні порушення при оформленні документів.

Водночас, продовжується системний тиск та особисті погрози журналістам, які висвітлюють дану ситуацію.

Зокрема, про тиск з боку Олени Дегрик-Шевцової, на своїй сторінці в Facebook заявила журналіст-розслідувач Любов Величко:

“Понад 5 мільярдів гривень не повернуться в державний бюджет України. Бо судді Київського апеляційного суду – стали на бік Альони Шевцової, Зої Нестерівської та Ірини Циганок – яким інкримінували участь у схемах незаконного грального бізнесу і відмивання грошей, здобутих таким шляхом. Мова про оборудки в Айбокс банку, справа №752/15954/25.

Це тяжкі економічні злочини, які передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Але 2 жовтня 2025 року суд закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України — тобто через закінчення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру.

Тобто, розслідування тривало занадто довго, строки, визначені законом (ст. 219 КПК), минули, і тому справу довелося закрити не тому (!), що підозрювані невинні, а тому, що слідство не встигло завершити всі процесуальні дії вчасно.

Але кісткою в горлі під час оголошення цього карколомного рішення стала присутня в засіданні журналістка-розслідувачка Любов Величко. Вона посміла зафіксувати на фото, аудіо та відео увесь процес відкритого судового засідання, документуючи кожне слово та жест адвокатів, прокурора та суддів.

А також – таємничого чоловіка в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився (на фото – сидить на лавці сам).

Через кілька днів після засідання на адресу редактора прийшло “звернення” від Антона Гончарука – адвоката Альони Шевцової та її адвокатів Андрія Давидченка (на фото справа в окулярах) та Артема Свитка (сидить справа від нього).

Мовляв, ми вам забороняємо використовувати фото та відео щодо Шевцової та її адвокатів. І ще – не смійте публікувати журналістські статті, фото, відео та дописи в соцмережах з цими шановними людьми!

Одним словом – закрийте пельку і мовчки спостерігайте за цим безумством.”

ФОТО: Фото взято із Facebook журналіста-розслідувача Любов Величко

Наразі Генпрокуратура подала касаційну скаргу на явно незаконне рішення суддів Київського апеляційного суду, але Касаційному суді доведеться розглядати справу в умовах, де закон працює проти обвинувачення: терміни дійсно пропущені, і у суддів є всі інструменти підтвердити рішення попередніх інстанцій.

Нагадаємо, з 6 серпня 2025 року директором Бюро економічної безпеки України є Олександр Цивінський.

Росія перекидає п’ять тисяч північнокорейських солдатів у Курську область, — The New York Times

Ключові елементи військового обліку:

За словами чиновника, військові є частиною елітного підрозділу Корейської народної армії. Їх доставляють із Владивостока на борту транспортних літаків Іл-76 на військовий аеродром у європейській частині Росії, а потім відправляють у зону бойових дій.

Також чиновник заявив, що були неоднозначні сигнали про те, чи будуть відправлені додаткові війська КНДР для участі в бойових діях на українській території. Наразі вони концентруються тільки в Курській області.

Тим часом перший секретар місії Північної Кореї при ООН Іл Ха Кім спростував перекидання корейських військ до РФ.

За його даними, ці звинувачення на адресу Пхеньяна – «брудні маневри США та їхніх союзників, щоб замаскувати власні злочини і затягнути конфлікт в Україні».

У Дніпрі дорожній конфлікт закінчився стріляниною

За попередньою інформацією, 25-річний водій BMW вступив у конфлікт з мотоциклістом на одній з вулиць міста. Ситуація швидко загострилася, і в певний момент водій автомобіля вдався до крайніх заходів, застосувавши вогнепальну зброю.

За стрілянину на автодорозі поліція Дніпра затримала 25-річного підозрюваного, йому повідомили про підозру, повідомили у Національній поліції 25 липня.

Конфлікт з мотоциклістом водій BMW вирішив за допомогою зброї. Спочатку фігурант розпилив газовий балончик, а потім вистрелив в бік потерпілого з травматичного пістолета. Внаслідок події керманич мотоцикла отримав поранення

24 липня близько 21:00 до поліції надійшло повідомлення про стрілянину на вулиці Набережна Перемоги у місті Дніпро. Правоохоронці встановили, що на проїзній частині дороги між 25-річним водієм автомобіля BMW та водієм мотоцикла стався конфлікт, через який 30-річного потерпілого було травмовано.

На місці події правоохоронці вилучили пістолет та стріляні гільзи. Водія автівки поліцейські затримали.

25 липня слідчі Дніпровського районного управління поліції повідомили чоловіку про підозру за ч. 4 ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України. Триває досудове розслідування.

Захист від радіації: продукти, які можуть стати життєво важливими у разі ядерного удару

У контексті повномасштабної війни, коли загроза ядерного конфлікту залишається актуальною, питання захисту здоров'я набуває особливої важливості. В таких умовах потрібно бути готовим до різних викликів, зокрема й до можливих наслідків радіаційного забруднення. Дієтологи запевняють, що правильний вибір продуктів харчування може стати однією з важливих ліній захисту організму від шкідливого впливу радіації.

Як зазначають фахівці, деякі продукти здатні знизити всмоктування та накопичення в організмі небезпечних елементів, таких як цезій та стронцій, які є основними дозоутворюючими елементами в разі ядерного удару. У разі ядерного вибуху ці елементи можуть потрапити в організм через повітря, воду або їжу, викликаючи серйозні порушення в здоров’ї. Проте правильний раціон може допомогти зменшити їх негативний вплив.

Молочні продукти по-різному впливають на накопичення радіонуклідів. Найбільше їх затримує цільне молоко — до 100%. Знежирене молоко затримує 85–92%, вершки — 15–8%, знежирений сир — 10–12%. Значно менше радіоактивних елементів міститься в олії (2,5–1,5%). Топлене масло практично не містить радіонуклідів (0%). Серед овочів і зелені важливо ретельно мити їх у чистій воді — це дозволяє знизити вміст шкідливих речовин до 40%. Термічна обробка продуктів теж має велике значення. Печериці не рекомендується вживати сирими або смаженими — їх потрібно варити, адже у відвар переходить до 85% цезію. Так само м’ясо та рибу краще відварювати — до 50% радіонуклідів виходить у бульйон. В яйцях радіоактивні елементи накопичуються переважно в шкаралупі, але при варінні вони частково переходять у білок, тому безпечніше готувати омлети.

Окрему увагу слід приділяти продуктам, які здатні зв’язувати радіонукліди у травній системі. Це блокатори надходження — рослинні полімери, такі як клітковина, целюлоза, пектин, лігнін, альгінати. Найефективнішими серед них є: нерозчинна клітковина (пшеничні та житні висівки); пектини (печені яблука, варений буряк, шкірка лимона та апельсина, смородина, жито, ячмінь, нешліфований рис); фітати (горох, квасоля); альгінати (морська капуста, агар-агар).

Дотримання таких простих рекомендацій допоможе зменшити негативний вплив радіаційного забруднення на організм у надзвичайних ситуаціях.

Німецький автор і публіцист Крістоф Брумме у своїй колонці для видання Frankfurter Allgemeine Zeitung звернув увагу на безглуздість російських пропагандистських наративів, які стверджують, що війна в Україні ведеться «за планом». Він вважає, що ця фраза давно втратила своє значення, але залишається в ужитку для підтримки іміджу кремлівського режиму, що намагається замаскувати свої величезні втрати і невдачі. Публікація під назвою «Кожен день успішний з усіх точок зору» продемонструвала іронічний погляд на війну, яку Кремль спочатку планував як блискавичну, але вона затягнулася вже на п’ятий рік.

Брумме використовує відомий жарт про «перші чотири роки триденної війни», щоб акцентувати на суттєвій різниці між очікуваннями Кремля та реальністю. Він зазначає, що за логікою російської пропаганди будь-яка подія може бути інтерпретована як частина великого плану президента. Наприклад, знищення російської техніки подається як героїзм армії, удари по нафтопереробним заводам — як тестування протиповітряної оборони, а вибухи в Москві — як етап боротьби з нібито всесильним Заходом.

Ситуацію з Чорноморським флотом Брумме окремо виділяє як показову. Хоча Росія ще до початку повномасштабного вторгнення мала перевагу на морі, вона втратила частину своїх кораблів і змушена була відвести сили з окупованого Севастополя. Водночас Україна, не маючи класичного військового флоту, завдяки новітнім технологіям змогла суттєво знизити потенціал російських суден у західній частині Чорного моря.

На суші Кремль також має проблеми. Попри регулярні заяви про успіхи, реальні темпи просування російських військ залишаються надзвичайно низькими. За даними Інституту вивчення війни, у червні 2026 року російські війська просунулися лише на один квадратний кілометр на добу. Дані українських аналітиків свідчать, що за той же місяць російські сили захопили приблизно 84 квадратних кілометри, але враховуючи звільнені території, чистий результат для РФ може бути негативним.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський зазначив, що з початку 2026 року українські війська повернули під контроль понад 670 квадратних кілометрів. Це свідчить про те, що пропагандистські заяви про безперервні успіхи Росії не відповідають дійсності.

Брумме акцентує, що для російського режиму визнання поразки є практично неможливим. Пропаганда роками формувала уявлення про те, що українці не є окремою нацією, а їхнє керівництво повністю залежить від Заходу. Тому нездатність швидко перемогти країну, яку Кремль вважав слабкою, підриває міф про «непереможну російську армію».

Кремль постійно змінює пояснення своїх цілей у цій війні. Спочатку йшлося про «демілітаризацію» та «денацифікацію», згодом заявили, що Росія воює не з Україною, а з НАТО. Ця інтерпретація дозволяє Москві пояснювати затягування конфлікту і потребу в підкріпленні військами, ресурсами та технікою.

При цьому, незважаючи на підтримку України з боку Альянсу, регулярні армії країн НАТО не беруть участі у бойових діях, а основний тягар війни несе український народ. Для виправдання величезних втрат пропаганда почала використовувати релігійну риторику, представляючи війну як «священну», що переводить дискусію в площину міфічного протистояння добра та зла.

Брумме також підкреслює, що невизначеність цілей війни є свідомою стратегією Кремля. Чітке формулювання цілей могло б призвести до визнання поразки. Якщо захоплення Києва не вдалося, це просто не було головним завданням. Відтак, Кремль може оголосити про перемогу, спираючись на нові критерії.

Аналізуючи перспективи завершення війни, автор згадує про внутрішні документи, які свідчать про відсутність чіткої стратегії у Путіна. Його оточення, за його словами, перебуває у стані політичного паралічу і не може відкрито висловлювати незгоду.

Кремль здатен проголосити перемогу навіть за умови вимушеного мирного договору, представляючи це як досягнення нових територій чи ресурсів. Тим часом величезні втрати, економічні санкції та руйнування залишаються поза офіційною риторикою.

Брумме акцентує на імперських амбіціях Росії, яка прагне не лише захопити території, а й позбавити Україну політичної незалежності. Кремль хоче контролювати внутрішню та зовнішню політику Києва, обмежуючи його зв'язки із Заходом.

Автор також нагадує про історичні практики Росії, які використовувалися для підкорення народів. Тому риторика про «перевиховання» та зміну демографічного складу викликає в Україні реальну загрозу.

На завершення, Брумме підкреслює, що агресія Росії проти України не є чимось унікальним. Російська пропаганда про західні країни формує уявлення про їхню небезпеку, в той час як сама Росія не змогла стати сучасною демократичною державою.

Таким чином, Брумме приходить до висновку, що «план Путіна» — це не стратегія перемоги, а інструмент збереження влади, що дозволяє уникати визнання поразок і постійно змінювати цілі війни. За такої моделі конфлікт може тривати доти, поки російське суспільство приймає цю пропагандистську картину, незалежно від реальних витрат і втрат.

Останні новини