П’ятниця, 3 Липня, 2026

Геннадій Буткевич спростував зв’язок із заставою за Чернишова після публікацій про “плівки Міндіча”

Важливі новини

Суд оштрафував компанію за зрив постачання військової форми

Згідно з новими правилами, усі військовозобов'язані громадяни України зобов'язані оновити свої персональні дані в територіальних центрах комплектування (ТЦК). Це стосується як чоловіків, так і жінок, які перебувають на військовому обліку. Важливо зазначити, що цей процес є обов'язковим, і його ігнорування може призвести до певних наслідків.

1 листопада 2022 року департамент цивільного захисту та оборонної роботи Київської облдержадміністрації замовив у “Долини мрій” формений одяг для військових на суму 38 млн грн. За даними системи “Прозорро”, йшлося про зимові костюми (комплекти з вітровологозахисних штанів та двох курток), зимові черевики з високими берцями, рукавиці та термобілизну. Підряд було отримано без конкуренції.

Згідно з договором, термін поставки товару становив 30 календарних днів з дня укладення угоди, але не пізніше 10 грудня 2022 року. Проте, як з’ясував суд, фірма поставила лише частину товару на загальну суму 11,4 млн грн, тоді як решта замовлення на 26,6 млн грн так і не була виконана.

26 грудня 2022 року департамент ОДА направив “Долині мрій” претензію з повідомленням про розірвання договору та вимогою сплатити штрафні санкції протягом 5 днів. Фірма відповіла, що не змогла виконати свої зобов’язання через форс-мажорні обставини.

Прокуратура та чиновники подали позов до суду, вимагаючи стягнути з компанії 1,38 млн грн пені та 1,86 млн грн штрафу. Суд встановив, що “Долина мрій” не змогла підтвердити дію форс-мажорних обставин, посилаючись лише на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, який не доводив неможливість виконання зобов’язань саме через воєнний стан. Крім того, договір було укладено 01.11.2022, вже під час дії воєнного стану, а лист ТПП був опублікований за 8 місяців до цього.

Суд також звернув увагу на ціну договору, поведінку ТОВ “Долина мрій” та його майновий стан, врахувавши, що розмір штрафних санкцій майже в 4 рази перевищував розмір чистого прибутку фірми від реалізації товарів за 2022 та 2023 роки. Зважаючи на принцип справедливості та баланс інтересів сторін, суд вирішив зменшити розмір пені та штрафу на 30%, призначивши стягнути з компанії 1,3 млн грн штрафу та 968 тис грн пені.

Засновником ТОВ “Компанія “Долина мрій” є Ігор Грилюк. Відомо, що в Києві діє інтернет-магазин “Долина мрій”, який торгує офісним приладдям та канцелярією. Компанія та інтернет-магазин мають однакові телефони.

Мобільність українців у часи викликів: як змінилися прикордонні потоки за останні роки

Попри масштабні потрясіння останніх років — пандемію COVID-19 та повномасштабну війну — українці зберігають високу мобільність і активність у подорожах за межі країни. За інформацією Державної прикордонної служби, у період із 2020 по дев’ять місяців 2025 року зафіксовано 104,97 мільйона перетинів державного кордону на виїзд із України. Цей показник свідчить про те, що, навіть в умовах обмежень, небезпеки та економічної нестабільності, українці продовжують активно переміщатися — як із трудових, так і з гуманітарних чи особистих причин.

Водночас за цей самий період в’їзд іноземців до України становив 16,91 мільйона випадків. Хоча ці цифри помітно нижчі за довоєнні рівні, вони демонструють поступове відновлення інтересу до України з боку іноземних громадян — як бізнесу, так і гуманітарних організацій чи дипломатичних місій.

Потік іноземців до України різко просів у 2022 році, але згодом почав відновлюватися. У 2020-му в’їздів іноземців було 3,39 млн, у 2021-му — 4,27 млн; у 2022-му показник впав до 2,31 млн, у 2023-му зріс до 2,45 млн, у 2024-му — до 2,55 млн, а за дев’ять місяців 2025-го — 1,94 млн. Це свідчить про поступове повернення ділової, гуманітарної та туристичної активності.

На запит щодо більш деталізованої статистики — зокрема про кількість виїздів чоловіків 15–25 років у 2022–2025 роках, а також про число іноземців, які перебували в Україні три місяці і більше, — у ДПСУ пояснили, що служба веде офіційний облік саме фактів перетину кордону. Показники, не передбачені формами державної звітності, у її базах не зберігаються. У відомстві підкреслюють: обсяг перетинів безпосередньо залежить від соціально-економічної та безпекової ситуації в країні.

Статистика демонструє: навіть у надскладні роки українці залишалися мобільними, а в’їзд іноземців після воєнного провалу поступово відновлюється. Детальніші портрети міграційних потоків вимагатимуть інтеграції даних інших держреєстрів — поза можливостями звичайної прикордонної статистики.

Екс-поліцейський з Ізмаїла втік за кордон із хлопцем

В Одесі обговорюють резонансну подію, пов’язану з колишнім поліцейським із Ізмаїла. Максим Стандратюк, який раніше працював в Управлінні патрульної поліції Одеської області, виїхав за кордон разом зі своїм хлопцем. У соцмережах поширили відео, де він позначив своє місце перебування в Молдові та заявив, що приїхав забрати свій паспорт і паспорт свого партнера, які нібито були […]

Міжнародну шахрайську мережу викрито у Дніпрі: спільна операція правоохоронців трьох держав

Правоохоронні органи України спільно з колегами з Литви та Латвії припинили діяльність масштабної міжнародної злочинної організації, яка протягом року систематично ошукувала громадян Європейський Союз. За попередніми підрахунками слідства, сума завданих збитків перевищує 1,2 мільйона доларів США, що становить понад 51 мільйон гривень.

Ключову роль у викритті схеми відіграла Security Service of Ukraine, яка координувала оперативні заходи на території країни. У результаті спецоперації в місті Dnipro затримано організатора злочинної групи та ще десятьох її активних учасників. Слідчі дії проводилися одночасно за кількома адресами, що дозволило зібрати значну доказову базу та запобігти подальшим епізодам шахрайства.

Для створення довіри шахраї використовували спеціально розроблену онлайн-платформу, що імітувала роботу криптобіржі. На сайті демонструвалися фальсифіковані графіки зростання активів та неправдиві дані про прибутковість. Потенційним інвесторам пропонували зробити невеликий початковий внесок, після чого їм показували «прибуток» і стимулювали вкладати більші суми.

Коли розмір інвестицій досягав значних обсягів, зловмисники припиняли контакт, блокували доступ до акаунтів і переводили кошти на власні криптогаманці. Таким чином протягом року було реалізовано масштабну схему виманювання грошей.

Під час понад 40 обшуків у приміщеннях кол-центрів та за місцями проживання підозрюваних вилучено мобільні телефони, комп’ютери з доказами діяльності, а також близько 21 млн грн готівкою, ймовірно отриманих злочинним шляхом.

Затриманим повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема щодо створення та участі у злочинній організації, шахрайства в особливо великих розмірах із використанням електронних систем та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Фігуранти перебувають під вартою.

Слідчі дії тривають. Правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми та канали руху коштів, а також перевіряють причетність до міжнародних мереж кіберзлочинності.

Співвласник мережі АТБ Геннадій Буткевич наголосив на своїй відсутності будь-якої причетності до внесення застави за колишнього віцепрем’єр-міністра України Олексія Чернишова. Цю позицію бізнесмен висловив у заяві на сайті BGV Group, яка з'явилася після того, як його прізвище було згадане у матеріалах розслідування, пов'язаного з "плівками Міндіча".

У своїй заяві Буткевич підкреслив, що не отримував жодних запитів щодо внесення застави, не здійснював жодних фінансових операцій і не брав участі у фінансуванні цього процесу. Він категорично відкинув всі припущення про свою участь у цій справі, як фінансову, так і організаційну.

Причиною для цього виступили публікації журналістів, які розкрили зміст аудіозаписів, отриманих у рамках розслідування НАБУ та САП, що стосуються так званої справи "Мідас". В цих матеріалах йшлося про можливі джерела фінансування для застави Чернишова, і ім'я Буткевича було одним із згаданих.

Нагадаємо, що Олексій Чернишов є фігурантом кримінальної справи, в рамках якої його звинувачують у зловживанні службовим становищем та отриманні неправомірної вигоди. Вищий антикорупційний суд визначив заставу за нього в 120 мільйонів гривень в червні 2025 року, а у липні цього ж року цей запобіжний захід був офіційно застосований.

Справа Чернишова викликала значну увагу в Україні, оскільки вона стосується високопосадовця, великих сум застави та потенційних зв'язків між політичними та бізнесовими колами.

Журналісти, які працювали над "плівками Міндіча", виявили, що їх матеріали містять інформацію про корупційні схеми та фінансові операції в різних секторах, зокрема в енергетиці. У липні 2024 року стало відомо, що квартира Міндіча, бізнес-партнера студії “Квартал 95”, потрапила під прослуховування в рамках антикорупційного розслідування. У листопаді 2025 року НАБУ провело обшуки у кількох фігурантів, включаючи Міндіча та тодішнього міністра юстиції Германа Галущенка, в результаті яких було виявлено масштабну схему розкрадання в енергетичному секторі.

На фоні нових інформацій Буткевич ще раз підкреслив, що його ім'я було згадане без підстав і він не має жодного відношення до фінансування або організації застави за Чернишова. Він назвав ці припущення неправдивими і такими, що не відповідають дійсності.

Ситуація продовжує розвиватися на тлі активних журналістських розслідувань та антикорупційних справ, які охоплюють політичні та бізнесові кола України. Наразі немає офіційних підтверджень про участь Буткевича у будь-яких фінансових операціях, пов'язаних із справою Чернишова.

Останні новини