Генсек НАТО Марк Рютте відвідав резиденцію Дональда Трампа у Флориді — ЗМІ

Кабінет Міністрів України затвердив нову Державну цільову національно-культурну програму, спрямовану на комплексний розвиток та ефективне функціонування української мови як державної у всіх сферах суспільного життя до 2030 року. Це важливий крок у зміцненні мовної політики держави та збереженні культурної ідентичності. Нова програма отримала підтримку через розпорядження Кабінету Міністрів від 15 березня 2024 року № 243-р. На реалізацію програми передбачено близько 7,8 мільярдів гривень, з яких 7,6 мільярдів гривень виділяються з державного бюджету, а 200 мільйонів гривень — з місцевих бюджетів.

Згідно з обґрунтуванням, рішення Конституційного суду України від 14 липня 2021 року вказало на використання Російською Федерацією "мовного питання" як інструменту геополітичної експансії. У документі підкреслено, що загроза українській мові є загрозою національній безпеці та існуванню держави. Факти лінгвоциду, виявлені після вторгнення Російської Федерації в Україну у 2022 році, підкреслюють цю загрозу.

Основними завданнями програми є:

Забезпечення доступності української мови у всіх сферах суспільного життя, включаючи освіту, мас-медіа, культуру та державну службу.Розвиток і підтримка української мови як національного надбання та засобу формування національної свідомості.Захист української мови від негативного впливу зовнішніх чинників, зокрема від пропаганди агресора та інформаційної війни.Стимулювання досліджень та наукових розробок в галузі лінгвістики та мовознавства для підвищення ефективності впровадження мовної політики.Проведення масових інформаційно-просвітницьких заходів для підвищення обізнаності громадян з питань мовної політики та важливості збереження української мови як символу національного єднання.Реалізація цієї програми буде сприяти зміцненню мовної самосвідомості громадян, підвищенню ролі української мови в суспільному житті та збереженню культурного різноманіття України.

Українська мова є одним із ключових складників національної ідентичності та культурного доробку українського народу. Затвердження нової Державної цільової національно-культурної програми, спрямованої на розвиток та зміцнення української мови, є кроком вперед у забезпеченні її захисту та просуванні як важливого елементу національного самовизначення. Виділення значних коштів на підтримку програми свідчить про серйозність намірів української держави щодо розвитку мовної сфери.

Програма передбачає широкий спектр заходів, спрямованих на підтримку та поширення використання української мови у всіх сферах суспільного життя. Особлива увага приділяється захисту мови від негативного впливу зовнішніх чинників та стимулюванню її вивчення та використання серед населення. Підтримка наукових досліджень у галузі мовознавства також є важливим кроком у покращенні мовної політики держави.

Враховуючи сучасні виклики та загрози, пов'язані з мовною сферою, прийняття цієї програми є важливим кроком у зміцненні мовної самосвідомості та культурної ідентичності українського суспільства. Реалізація програми до 2030 року сприятиме збереженню та розвитку української мови як символу національного єднання та різноманіття культурної спадщини України.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Про це заявив військовий експерт Іван Ступак.

За його словами, цей комплекс коштує три мільярди доларів, один постріл із нього – 20 мільйонів.

«Українським військовим фахівцям доведеться проходити курс навчання щонайменше кілька місяців для використання нового обладнання. А раптом росіяни знищать або пошкодять цю систему, як було не раз із ЗРК Patriot? Все ж таки 3 мільярди доларів – не малі гроші, утричі більші за ціну установки Patriot. Думаю, американцям простіше зупинити війну в Україні, ніж передавати нам THAAD», – сказав експерт.

Раніше Зеленський заявив, що Міноборони України вже веде переговори з американцями щодо надання засобів ППО, здатних збивати російські ракети середньої дальності.

Перша леді України Олена Зеленська в своєму інтерв’ю британському виданню The Times поділилася глибокими роздумами про важкі реалії життя українців в умовах війни. Вона звернула увагу на те, як значущі звичайні аспекти життя, які тривають попри все — навчання дітей, боротьба за їхнє безпечне майбутнє і незламне прагнення до нормальності. Важливою темою інтерв’ю стала і тема освіти. Олена Зеленська підкреслила, що діти продовжують навчатися навіть під час обстрілів, і їхнє право на освіту не можна позбавити, навіть коли ворог намагається знищити інфраструктуру країни.

На сторінці Instagram першої леді з’явились фото, зроблені під час цієї важливої бесіди, на яких відображено її звичайний день, наповнений відданістю і мужністю. Вона зауважила, що для іноземців, які відвідують Україну, контраст між щоденними обстрілами і звичним міським життям завжди стає шоком. Однак саме така є реальність українців — війна продовжується, але вони вірять у перемогу і намагаються жити звичним життям, незважаючи на всі труднощі.

«Контраст між обстрілами та життям великого міста завжди вражає іноземних журналістів. Але українське життя в умовах оборони країни має обидва ці боки, і лише той, хто розділив цей досвід з українцями, може хоч трохи зрозуміти, як це — після чергової російської атаки йти на роботу», — написала перша леді.

Журналістка The Times відвідала 5-й Саміт перших леді та джентльменів, який нещодавно відбувся у Києві. Попри загрозу обстрілів і повітряні тривоги, захід відвідали представники з багатьох країн. Олена Зеленська зазначила, що така підтримка є надзвичайно важливою. Під час інтерв’ю Зеленська розповіла, яким є сьогодні навчальний процес в українських школах. У деяких регіонах діти навчаються дистанційно, а в інших — у підземних укриттях. Особливу увагу вона приділила питанню незаконно вивезених Росією українських дітей, за повернення яких Україна продовжує активну боротьбу.

На інтерв’ю Олена Зеленська з’явилася у стриманому діловому образі. Вона була одягнена в чорний костюм, що складався зі штанів і жакета на запах, доповнений чорним поясом-шнурком. Образ завершували чорні туфлі, золота брошка у формі тризуба на лацкані та лаконічні сережки. Волосся було укладене з боковим проділом, а макіяж виконано в ніжних натуральних відтінках.

Національне агентство з питань запобігання корупції ініціювало передачу до Офісу генерального прокурора матеріалів стосовно ймовірного незаконного збагачення державного інспектора митного поста «Тиса» Закарпатської митниці Василя Пупени. За результатами перевірки, сума можливих необґрунтованих активів, за оцінкою НАЗК, перевищує 23 мільйони гривень.

У центрі уваги опинилося майно, яким фактично користується посадовець та його родина, але яке формально оформлене на близьких родичів. Зокрема, йдеться про земельну ділянку площею близько 1,6 тисячі квадратних метрів в Ужгороді разом із житловим будинком площею майже 330 квадратних метрів. За документами, власницею цього об’єкта є мати посадовця, однак НАЗК вказує, що саме інспектор і члени його сім’ї постійно користуються зазначеною нерухомістю.

Деталі розслідування свідчать, що земельну ділянку матір посадовця купила восени 2022 року за 40,1 тис. грн, хоча її ринкова вартість на той час складала майже 1,8 млн грн. Улітку 2023 року на ділянці було завершено будівництво житлового будинку вартістю понад 19 млн грн, де поселилась родина митника.

Щодо автомобіля, дружина Пупени придбала Skoda Kodiaq наприкінці 2024 року за понад 1,9 млн грн. Вона заявила, що кошти на покупку отримані від продажу попередніх авто. Проте аналіз доходів і витрат родини показав недостатність офіційних доходів для покриття витрат, а позики, на які посилаються родичі, мають ознаки фіктивності.

Раніше журналіст Тарас Середич повідомляв, що Василь Пупена на початку повномасштабного вторгнення оформив інвалідність, щоб уникнути мобілізації. Пізніше її скасували, але він оскаржує рішення МОЗ щодо відновлення пенсійних виплат. Також митник користується так званими «номерними знаками прикриття», що видаються співробітникам правоохоронних органів та державним високопосадовцям.

Матеріали НАЗК вже передані до Офісу генерального прокурора для прийняття подальших процесуальних рішень.

У низці українських ЗМІ та Telegram-каналів з’явилася інформація про нібито обов’язковий обмін усіх водійських посвідчень, виданих до 2011 року. Проте ця новина не відповідає дійсності. Законопроєкт, на який посилаються автори повідомлень, справді існував, але його відкликали ще у червні 2025 року.

Йдеться про урядовий законопроєкт №8082, який був внесений до Верховної Ради ще у 2022 році в межах євроінтеграційних зобов’язань України. Документ передбачав гармонізацію національного законодавства з нормами ЄС, зокрема встановлення строків дії водійських посвідчень від 5 до 10 років залежно від категорії транспортного засобу. Однак законопроєкт так і не пройшов навіть першого читання, а 17 червня 2025 року його офіційно відкликали.

Попри це, 1 жовтня низка ЗМІ опублікувала повідомлення про нібито внесення до Ради нового законопроєкту про скорочення терміну дії водійських посвідчень із обов’язковим обміном у сервісному центрі МВС. Буцімто ті, хто протягом року після закінчення терміну не обміняє документи, змушені будуть складати теоретичний і практичний іспити.

Адвокат Богдан Кушнір зазначив, що такі зміни могли б створити додаткові корупційні ризики та нові схеми отримання коштів у сервісних центрах, а тому законопроєкт відкликали. Він також припустив, що в майбутньому влада може повторно зареєструвати цей або доопрацьований документ із можливим додаванням нових категорій та зростанням вартості, але наразі обов’язкового обміну водійських посвідчень не планується.