Середа, 16 Вересня, 2026

Генштаб пропонував засекретити дані про СЗЧ, але восени ситуація різко загострилась

Важливі новини

Агентка РФ замінувала скутер і передала його ЗСУ

СБУ та Національна поліція викрили у Харкові зухвалу диверсію — місцева мешканка Катерина Пихтіна на замовлення російських спецслужб передала військовим ЗСУ замінований скутер під виглядом волонтерської допомоги. Внаслідок вибуху один український воїн загинув, ще один отримав поранення. За даними слідства, Пихтіна самостійно виготовила вибуховий пристрій у домашніх умовах. Для цього вона закупила побутову хімію, дроти, […]

Судді ліквідованого ОАСК отримують мільйони з бюджету – ЗМІ

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Зокрема, увагу привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК.

З початку 2022 року судді ОАСК, які не брали участі в судовому процесі, отримали понад 99 мільйонів гривень. Це викликало обурення, адже паралельно з цим районні та Господарський суди Києва витратили більше 76 мільйонів гривень на оплату праці суддів, які також не працювали під час війни.

Офіційна інформація з ОАСК свідчить, що, незважаючи на ліквідацію, в суді залишилося 47 суддів, які протягом 2,5 років отримали близько 95 мільйонів гривень. Ці суми включають зарплату для суддів, які формально не мають повноважень, але продовжують бути у штаті суду.

Після набуття чинності закону 15 грудня 2022 року, всі справи були передані до нового Київського міського окружного адміністративного суду, а ОАСК припинив свою діяльність. Тим не менш, судді продовжували отримувати заробітну плату, хоча й не виконували свої обов’язки. Наприклад, голова суду Павло Вовк, не розглядаючи жодної справи в 2023 році, заробив близько 1,9 мільйона гривень, порівняно з 2 мільйонами гривень у 2022 році, коли суд ще функціонував.

У Україні наразі існує більше 480 суддів, які фактично не виконують своїх обов’язків, проте продовжують отримувати заробітну плату. Кожен з них обходиться бюджету в середньому в понад 1,2 мільйона гривень на рік. Це викликано різними причинами, включаючи закінчення терміну повноважень, реорганізацію суду, відсторонення за правопорушення, мобілізацію до армії, затримки з прийняттям присяги або проходженням суддівської підготовки.

Також, важливо зазначити, що причини неактивності суддів можуть бути пов’язані із затримками в адміністративних процесах або особистими обставинами, такими як декретна відпустка, хоча остання причина рідко призводить до значних витрат на утримання суддів.

Конгрес США поставив під загрозу повноваження Трампа у війні з Іраном

Палата представників США ухвалила резолюцію, що обмежує можливості президента...

ЧАЕС прокоментувала інформацію про ризики обвалу саркофага

Чорнобильська атомна електростанція (ЧАЕС) відреагувала на заяви про можливу...

Голова суду Волині і його знайомий привласнили хабар — слідство

Національне антикорупційне бюро України спільно з САП та Управлінням стратегічних розслідувань у Волинській області викрили голову одного з районних судів області та його знайомого на спробі одержання неправомірної вигоди. Про це повідомляє НАБУ. За даними слідства, посадовець разом зі знайомим підбурили місцеву мешканку до надання хабаря іншому судді за нібито «потрібне» рішення у цивільній справі. Насправді […]

Наші джерела у силових структурах розповідають, що питання обмеження доступу до інформації про самовільне залишення частини та місця служби (СЗЧ) виникло ще влітку. У Генеральному штабі, за словами співрозмовників, вважали, що публічність цих даних провокує хвилю дезінформації, посилює напруження серед військових та створює викривлену картину для суспільства й міжнародних партнерів. Тому у відомстві пропонували максимально згорнути відкритий доступ до статистики та внутрішніх оцінок.

Водночас в Офісі Президента, за словами інших наших джерел, тоді дотримувалися протилежної позиції. Там сподівалися, що контрольоване інформування про ситуацію дозволить демонструвати суспільству стійкість армії й готовність продовжувати оборону, а також не допустить формування чуток та панічних інтерпретацій. Рішення про повну закритість, за їх задумом, могло б лише підігріти недовіру.

Ситуація почала загострюватися восени, коли, за оцінками співрозмовників, кількість випадків СЗЧ зросла приблизно на 40%. Джерела пояснюють це багатьма факторами: моральним виснаженням, тривалими ротаціями без можливості повернення додому, а також зростанням вимог до ухвалення законопроєкту про демобілізацію. Частина досвідчених військових, за їхніми словами, відмовлялася продовжувати службу без визначених правил завершення контрактного періоду. У результаті частина бійців почала трактувати СЗЧ як форму протесту або крайню реакцію на неврегульованість питання.

За словами співрозмовників, саме на цьому етапі у Генштабі вирішили діяти за стандартною, як вони зазначають, оборонною парадигмою: обмежити публікацію будь-яких даних, які можуть бути використані для маніпуляцій, дестабілізації чи деморалізації військових. У відомстві, зі слів джерел, вважають, що це дозволить уникнути розгойдування ситуації та зберегти оперативну керованість військами в умовах складної зими та безперервних бойових дій.

Останні новини