Вівторок, 3 Березня, 2026

Гетманцев знову тисне на ФОПів: обіцяє зібрати 160 млрд грн податків

Важливі новини

Українське супутникове мовлення під прицілом: агресія Російської Федерації

Телеканал "1+1" недавно повідомив про напад Російської Федерації на супутникове мовлення України, який призвів до припинення трансляції телебачення через супутник. Ця атака спрямована на транспондер Astra 4A 11766 H, на якому мовлять 39 телеканалів, серед яких і власні та партнерські канали медіагрупи 1+1, такі як 1+1 Україна, 1+1 Марафон, 2+2, ТЕТ, ПЛЮСПЛЮС, Бігуді, KVARTAL TV та інші. Згідно з офіційним повідомленням, трансляцію наразі тимчасово припинено до усунення проблеми.

Ця агресія РФ не є окремим випадком, оскільки початок березня супроводжується активним глушінням супутникового сигналу українських телеканалів. Такі дії спрямовані на створення дезорієнтації в українському суспільстві. Подібні провокації лише підкреслюють необхідність посилення заходів для захисту суверенітету та інформаційної безпеки країни.

Атака на супутникове мовлення України свідчить про зростання загрози інформаційній безпеці країни.Постійне глушіння супутникового сигналу є спробою дезорієнтувати українське суспільство та підривати його стабільність.Необхідно вжити додаткові заходи для захисту супутникових мереж та забезпечення інформаційної безпеки країни.Залучення міжнародного співтовариства до реагування на подібні атаки є важливим для забезпечення колективної безпеки та стримування агресивних дій.

Демографічні виклики: як змінюється народжуваність у Києві та регіонах України

У 2024 році в Києві було офіційно зареєстровано 19,7 тисячі новонароджених, що робить столицю беззаперечним лідером за кількістю народжень серед регіонів країни. Для порівняння, у Львівській області за аналогічний період з’явилося на світ 7,9 тисячі дітей, а в Дніпропетровській — 6,9 тисячі. Такі цифри свідчать про концентрацію демографічного потенціалу у великих містах, насамперед у столиці.

Водночас загальна демографічна картина в Україні залишається вкрай напруженою. За підсумками минулого року народжуваність у країні скоротилася на 95,3 тисячі дітей, що означає падіння приблизно на 35% у порівнянні з попередніми періодами. Експерти пов’язують цю тенденцію з тривалими наслідками війни, масовою міграцією, економічною нестабільністю та зростанням невизначеності щодо майбутнього.

У КМДА зазначають, що зниження народжуваності почалося ще до повномасштабної війни, а бойові дії та масова міграція населення лише суттєво посилили ці процеси. За словами заступника голови КМДА Валентина Мондриївського, такі демографічні зміни матимуть довгострокові наслідки, зокрема для системи дошкільної освіти.

За його словами, кількість дітей дошкільного віку поступово зменшуватиметься, тому місту важливо заздалегідь підтримати наявну мережу закладів дошкільної освіти та забезпечити ефективне функціонування дитсадків з урахуванням демографічних прогнозів.

Статистика підтверджує ці тенденції. За п’ять років — з 2020 до 2024 року — кількість дітей у закладах дошкільної освіти в Україні зменшилася майже на 30%. У Києві скорочення ще глибше і сягає 33%.

Водночас фактичне відвідування дитсадків свідчить про збереження попиту на дошкільну освіту. Щодня комунальні заклади дошкільної освіти столиці відвідують понад 40 тисяч дітей, що становить близько 60% від кількості офіційно зарахованих. Порівняно з першим роком повномасштабної війни кількість дітей, які щоденно приходять до садочків, зросла приблизно на 10%.

У КМДА наголошують, що це свідчить про потребу в дошкільній освіті, а також про довіру батьків до рівня безпеки та професійності педагогічних колективів. Попри складні умови воєнного часу, Києву вдалося зберегти наявну мережу дитсадків і відновити роботу закладів, які тривалий час не функціонували.

У червні 2022 року в очному форматі в столиці відкрилися 35 дитсадків, які відвідували близько 800 дітей. За наступні роки до закладів дошкільної освіти повернулися тисячі вихованців, і нині в дитсадках Києва зареєстровано вже близько 62 тисяч заяв. У червні цього року після реконструкції також відновив роботу один із дитсадків в Оболонському районі.

Микола Тищенко – депутат, якого ми обрали

За п'ять років своєї політичної кар'єри Микола Тищенко, народний депутат України, неодноразово ставав головною фігурою різноманітних скандалів і суспільних дебатів. Його ім'я часто відзначалося у заголовках через конфліктні ситуації та емоційні вибухи українського парламенту.

Нардеп Микола Тищенко знову став героєм стрічок новин після скандалу зі побиттям військового в Дніпрі. За час під куполом Ради він освоїв спосіб життя перекотиполя — живе у квартирах та їздить автівками інших людей.

До Верховної Ради був власником мережі ресторанів та вів теле-шоу “Ревізор”. У 2019 році був обраний депутатом по 219 округу (Святошинський район Києва) від партії “Слуга народу”.

У січні 2023 року Тищенка виключили з фракції та партії “Слуга народу”, відсторонивши від ключової посади заступника голови фракції. Також усунули від керівництва Закарпатською обласною організацією “Слуги Народу”.

Зараз — заступник голови Комітету з питань транспорту та інфраструктури. Позафракційний.

Тищенко у 2022 році зайнявся ТСК щодо лісових, водних ресурсів та екоінспекції. Пропонував, щоб ЗСУ захищали ліси та гори під час війни.

Однак звіти не набирали голосів.

Наприкінці 2022 року проголосував за містобудівну реформу (#5655). Голосував проти відкриття реєстру декларацій.

Декларації Тищенка — окремий вид мистецтва знаходити шпарини у законодавстві. Нещодавно журналіст “УП” Михайло Ткач кілька днів їздив за нардепом по Ужгороду і побачив купу незадекларованого майна:

Колишня також подарувала йому 12 млн грн після розлучення. Подарунок надійшов 15 лютого 2024 року, а розлучилася пара наприкінці 2023 року.

Тищенко також безоплатно користувався квартирою й паркомісцями в елітному ЖК “PecherSKY” у столиці.

Хоча особливих сенсацій від декларації Тищенка очікувати не варто (бо він мало що декларує), все ж погляньмо, як змінився стан його фінансових справ.

На старті потрапляння у Раду у 2019 році Тищенко задекларував:

Також вказав колекцію сумочок і прикрас дружини: Dior, Prada, Chanel, Balenciaga, Celine, Bottega Veneta, Yves Salomon, Valentino, Yves Saint Laurent, Hermes, каблучку і браслет Cartier, кілька годинників Rolex, у тому числі 3 самого Тищенка. Депутат теж не відставав та мав годинники Breguet, Bovet 1822, Patek Philippe, Hublot, Audemars Piguet.

За час перебування Тищенка у Раді дружина пересіла на Mercedes-Benz E400 (1,3 млн грн), у неї також з 2020 року з’явилося нежитлове приміщення в Києві (спільно з Володимиром Сітаком та Геннадієм Дмітрієвим площею 283,5 кв.м). Вона — власниця салонів краси у Києві та Ужгороді.

Заощадження депутата також зросли: він вже мав 242 тис. євро (у 2019-му — 11 тисяч), 41,5 тис. доларів (порівняно з 38,5 тис. раніше). Дружина зберігала готівкою 9,15 млн гривень (у 2019 — 980 тис. грн) та 290 тис. доларів.

Тищенку щастить потрапляти у скандали. Їх настільки багато, що просто перерахуємо їх по пунктах:

Українські війська потрапили в оточення

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Зараз українським військовим доведеться або пробиватися на захід, або чекати, поки інші бригади проб’ються на схід, щоб зняти блокаду.

Останніми днями на полі бою на захід від руїн Авдіївки з’явилися тривожні знаки. За тиждень російські мотострілецькі полки пройшли 6,5 кілометрів на захід, рухаючись до Прогресу. Вони розділилися на дві частини й оточили два батальйони 31-ї механізованої бригади української армії.

У публікації Forbes припускається, що ситуація виникла через загальносекторальні проблеми з українським командуванням. Раніше повідомлялося, що ситуація на цій ділянці фронту стала критичною через хаотичний відхід однієї з піхотних бригад (110-ї механізованої бригади або 111-ї бригади територіальної оборони).

Оточеним українським батальйонам доводиться виживати за допомогою постачань важких дронів, які скидають пакети з продовольством, водою і боєприпасами. Проте дрони не можуть нескінченно забезпечувати сотні людей, замінювати ракети та інші важкі боєприпаси або доставляти поранених у безпечне місце. Тому батальйони, відрізані під Прогресом, змушені або пробиватися на захід з боєм, або чекати допомоги ззовні.

Як повідомили в оперативно-стратегічному угрупованні військ “Хортиця”, Сили оборони України вживають заходів для вибиття російських загарбників із району села Прогрес на Донеччині. Загалом ситуація на Покровському напрямку, де ведуть оборонні бої підрозділи 31-ї окремої механізованої бригади, напружена і складна.

Раніше в DeepState заявили, що російські окупаційні війська захопили село Прогрес, швидко переломивши хід битви.

Ситуація залишається складною, але українські війська продовжують боротися і вживати заходів для звільнення своїх товаришів з оточення.

Продовження воєнного стану та мобілізації в Україні: хто не підлягає призову

В Україні до 5 листопада 2025 року продовжено воєнний стан та загальну мобілізацію, що означає, що країна зберігає високий рівень готовності до оборони в умовах продовження збройного конфлікту. Однак, згідно з чинним законодавством, не всі громадяни підлягають обов’язковому призову. Важливою частиною цього законодавства є стаття 23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка чітко визначає категорії осіб, що звільняються від служби в армії.

До таких категорій належать особи, яких військово-лікарські комісії визнали непридатними за станом здоров’я, а також люди з інвалідністю. Це рішення базується на медичних висновках, які враховують фізичні та психічні обмеження, що не дозволяють виконувати обов'язки військової служби.

Окремо закон визначає вікові обмеження. Призовники від 18 до 25 років служать лише у випадку, якщо мають статус військовозобов’язаних. Осіб старших за 60 років до війська не призивають, однак вони можуть підписати контракт і виконувати небойові завдання.

Таким чином, держава залишає чинними винятки для тих, хто має об’єктивні обставини або особливий статус. Проте кожен випадок потребує документального підтвердження, і лише тоді громадянин може скористатися правом на відстрочку або повне звільнення від служби.

Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев знову оголосив “війну тіні” — цього разу з особливим акцентом на «армійські потреби». За його словами, в Україні у тіні перебуває до 50% ВВП, а в окремих секторах — понад 60%. Тіньовий обіг Гетманцев оцінює в 900 мільярдів гривень.

Звучить масштабно — але питання в тому, де саме шукатимуть ці мільярди. І відповідь очевидна: не серед олігархічних схем, не на митниці, а в гаманцях малого та середнього бізнесу.

У планах — детінізація на 160 млрд грн вже до кінця року. Це майже половина від очікуваного дефіциту бюджету в 400 млрд. Але замість системної боротьби з тіньовими потоками на експорті, контрабандою чи офшорними схемами, влада знову націлюється на найвразливіше: ФОПи, IT-сектор, маркетплейси, кав’ярні, майстерні, автосервіси.

Гасло “для армії” використовується як ширма, аби перетворити детінізацію на фіскальний пресинг.

“Ми бачимо повернення до фіскального фундаменталізму — коли держава не створює умови, а вимагає”, — кажуть економісти.

Парадокс: очільник комітету з податкової політики, який сам десятиліттями був дотичний до схем, тепер грає роль “борця з тінню”.

Данила Гетманцева неодноразово пов’язували з:

  • тіньовим покровительством митниці;

  • участю у схемах “зернового коридору”;

  • кришуванням підакцизного виробництва тютюну та алкоголю.

І хоча прямих доказів “на руках” немає, жодне масштабне фіскальне розслідування не стосувалося реальних гравців ринку з мільярдними оборотами. Натомість головними “реформами” стали тиск на ФОПів, обмеження для кешу, спроби контролю за картковими переказами та регулювання інтернет-торгівлі.

Справжня мета нинішньої кампанії — перерозподіл ресурсів через підконтрольну податкову систему. Усе відбувається під гаслами патріотизму, але з дуже приземленими наслідками:

  • малий бізнес згортається, бо не витримує бюрократичного та фінансового тиску;

  • падає купівельна спроможність населення;

  • розширюється нова тінь, бо вижити легально в умовах війни стає дедалі важче.

Поки держава втрачає податки через офшори, контрабанду й корупцію в державних закупівлях, реальні гроші виймають із кишень тих, хто ще працює, сплачує зарплати і тримає економіку на плаву.

Останні новини