Четвер, 5 Березня, 2026

Гетманцев знову тисне на ФОПів: обіцяє зібрати 160 млрд грн податків

Важливі новини

Як змінились ціни на продукти перед Великоднем

Напередодні Великодня 2025 року українці знову зіткнуться з підвищенням цін на основні продукти харчування – хліб, яйця, м’ясо. Про це повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук під час брифінгу в медіацентрі «Україна». За його словами, продовольча інфляція вже перевищила 13% і продовжує зростати. Цього року Великдень для християн східного і західного обрядів припадає […]

The post Як змінились ціни на продукти перед Великоднем first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Вплив масованих ракетних обстрілів на темпи зростання ВВП України

За новішими даними Мінекономіки, у травні внутрішній продукт України продовжив показувати стійке зростання, піднявшись на 4,8%. Хоча ця цифра трохи нижча порівняно з попереднім місяцем, коли він становив 5,2%, проте вона свідчить про стійку та певну динаміку економічного розвитку. Прес-служба Міністерства економічного розвитку та торгівлі України наділа ці важливі дані, підкреслюючи активну роль державних інституцій у сприянні стабільності та розвитку національної економіки.

У період з січня по квітень 2024 року економіка продовжує показувати ознаки відновлення, завдяки рекордним обсягам експорту товарів, збільшенню попиту на будівельні послуги та підтримці інфраструктурних проектів з державного бюджету. Про це заявила перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко.

Вона також підкреслила, що стабільна робота морського коридору сприяла зростанню виробництва металургійної продукції та видобуванню металевих руд.

Проте, проблеми з енергетичною системою, включаючи атаки на енергетичні об’єкти та пошкодження трансформаторних підстанцій, створюють труднощі для генерації електроенергії. Це може негативно вплинути на роботу промисловості та інших секторів економіки.

Міністерство економіки також опублікувало два сценарії у своєму консенсус-прогнозі: один передбачає закінчення війни у 2024 році, а інший – тривання конфлікту. У 2023 році Україна витратила на військові потреби 64,8 мільярда доларів, що становить 58% від загальних державних витрат і місце за обсягом витрат на військові цілі в світі.

Снаряд часів Другої світової знайшли під час польових робіт у Бучанському районі

У селі Шибене, що в Бучанському районі Київської області, фермер під час сільськогосподарських робіт виявив підозрілий предмет, який, як згодом з’ясувалося, виявився міною часів Другої світової війни. Про інцидент повідомила пресслужба Мобільного рятувального центру швидкого реагування ДСНС України. За словами саперів, небезпечну знахідку вилучили спеціалісти після оперативного виїзду на місце. «Інцидент стався безпосередньо під час […]

Замість санкцій РНБО – родовища мінеральних вод: як контрабандист Свіщов став співвласником цінного активу

Відомий львівський контрабандист Олександр Свіщов на прізвисько “Саша Седой” разом з Томашем Фіалою  став співвласником 13 родовищ мінеральних вод на Західній Україні. Олександр Свіщов, який наразі позиціонує себе як бізнесмен та меценат, разом з Григорієм Козловським продовжує займатись контрабандою тютюнових виробів. Але завдяки партнерству з Томашем Фіалою,  замість санкцій РНБО Свіщов отримав доступ до родовищ […]

Схема нелегального перетину кордону та нові деталі справи щодо втечі ексголови КСУ

Служба безпеки України оприлюднила подробиці масштабної корупційної схеми, яка дала змогу колишньому голові Конституційного Суду Олександру Тупицькому незаконно залишити територію країни в перші тижні повномасштабного вторгнення. Розслідування встановило, що ключову роль у цьому відіграв волинський прикордонник Роман Гінгін, якого суд визнав винним у нелегальному переправленні осіб призовного віку через державний кордон.

За інформацією слідчих, уже у березні 2022 року на Закарпатті діяла добре організована група, до якої входили представники прикордонної служби, митниці та окремі працівники поліції. Їхня діяльність носила системний характер: за грошову винагороду вони допомагали чоловікам, які підлягали мобілізації, незаконно перетинати державний кордон та опинятися на території країн Європейського Союзу. Сума оплати залежала від маршруту та рівня «супроводу», а клієнтів знаходили через посередників або особисті контакти.

Тупицький заздалегідь домовився з учасниками схеми про виїзд до Угорщини. До кордону він їхав на задньому сидінні автомобіля Toyota Camry, за кермом якого перебував найнятий водій, що мав законні підстави для перетину кордону. Саме це дозволило уникнути детальної перевірки.

Прикордонники та митники формально перевірили документи лише водія. Тупицького та двох його супутників пропустили без огляду і не внесли до електронних баз. Таким чином вони фактично «зникли» для української системи контролю.

Автомобіль безперешкодно виїхав із пункту пропуску, а вже 17 березня 2022 року угорська сторона на пункті «Барабаш» офіційно зафіксувала в’їзд Олександра Тупицького. Згодом до нього виїхали дружина та діти, але вже на законних підставах.

У квітні цього року українські паспорти Тупицького були анульовані. Попри це, він продовжує проживати в Австрії, де переховується від українського правосуддя.

СБУ зазначає, що розслідування схеми на Закарпатті триває, а коло фігурантів може розширитися. Справу щодо Романа Гінгіна суд уже розглянув, однак інші учасники групи можуть отримати нові підозри.

Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев знову оголосив “війну тіні” — цього разу з особливим акцентом на «армійські потреби». За його словами, в Україні у тіні перебуває до 50% ВВП, а в окремих секторах — понад 60%. Тіньовий обіг Гетманцев оцінює в 900 мільярдів гривень.

Звучить масштабно — але питання в тому, де саме шукатимуть ці мільярди. І відповідь очевидна: не серед олігархічних схем, не на митниці, а в гаманцях малого та середнього бізнесу.

У планах — детінізація на 160 млрд грн вже до кінця року. Це майже половина від очікуваного дефіциту бюджету в 400 млрд. Але замість системної боротьби з тіньовими потоками на експорті, контрабандою чи офшорними схемами, влада знову націлюється на найвразливіше: ФОПи, IT-сектор, маркетплейси, кав’ярні, майстерні, автосервіси.

Гасло “для армії” використовується як ширма, аби перетворити детінізацію на фіскальний пресинг.

“Ми бачимо повернення до фіскального фундаменталізму — коли держава не створює умови, а вимагає”, — кажуть економісти.

Парадокс: очільник комітету з податкової політики, який сам десятиліттями був дотичний до схем, тепер грає роль “борця з тінню”.

Данила Гетманцева неодноразово пов’язували з:

  • тіньовим покровительством митниці;

  • участю у схемах “зернового коридору”;

  • кришуванням підакцизного виробництва тютюну та алкоголю.

І хоча прямих доказів “на руках” немає, жодне масштабне фіскальне розслідування не стосувалося реальних гравців ринку з мільярдними оборотами. Натомість головними “реформами” стали тиск на ФОПів, обмеження для кешу, спроби контролю за картковими переказами та регулювання інтернет-торгівлі.

Справжня мета нинішньої кампанії — перерозподіл ресурсів через підконтрольну податкову систему. Усе відбувається під гаслами патріотизму, але з дуже приземленими наслідками:

  • малий бізнес згортається, бо не витримує бюрократичного та фінансового тиску;

  • падає купівельна спроможність населення;

  • розширюється нова тінь, бо вижити легально в умовах війни стає дедалі важче.

Поки держава втрачає податки через офшори, контрабанду й корупцію в державних закупівлях, реальні гроші виймають із кишень тих, хто ще працює, сплачує зарплати і тримає економіку на плаву.

Останні новини