Вівторок, 2 Вересня, 2025

Гетманцев знову тисне на ФОПів: обіцяє зібрати 160 млрд грн податків

Важливі новини

Після введення ліміту на перекази з картки на картку обсяг транзакцій впав на 80 мільярдів

Обсяг переказів з картки на картку в Україні впав з 250 до 170 мільярдів гривень на місяць. Причина — введені Нацбанком обмеження, які зачепили не лише сумнівні операції, а й змусили ринок адаптуватися до нових правил. Про це заявив заступник голови НБУ Дмитро Олійник, передає «Укрінформ». За його словами, різке зниження транзакцій спостерігається серед клієнтів, […]

Одеську заввідділення викрили на хабарі за фальшиві лікарняні для дітей

В Одесі суд визнав винною лікарку Наталію Зальцман у хабарництві. За 400 доларів вона погодилась організувати фіктивну госпіталізацію дітей. Приморський районний суд Одеси ухвалив вирок щодо Наталії Зальцман — завідувачки педіатричного відділення №2 дитячої міської лікарні №3. Лікарка визнала провину в отриманні неправомірної вигоди й отримала покарання у вигляді штрафу та заборони обіймати керівні посади […]

Україна готується до масштабного наступу: військові розпочали копання окопів

Війська ЗСУ, призначені для активних бойових дій, ведуть земляні роботи та копають окопи в очікуванні можливого масштабного наступу окупантів цієї весни. Ситуація на сході України залишається напруженою, оскільки російські окупанти активно атакують українські позиції в різних районах вздовж лінії фронту, особливо намагаючись досягти перемоги в Авдіївці.

Відповідь України полягає у будівництві оборонних споруд, аналогічних тим, що побудувала Росія минулого року. Проте західні чиновники та українські військові визнають, що попередня кампанія "копай та руйнуй" не дала значних результатів.

Українські військові вже зараз звертаються до приватних компаній та міжнародних донорів для підтримки у будівництві оборонних споруд. Також важливим є мобілізація нових сил до бою, адже Росія збільшує свої атаки, і ефективні оборонні споруди стають критично важливими для збереження безпеки та стабільності на фронті.

Незважаючи на складність ситуації, українські військові залишаються впевненими в своїх здібностях та сподіваються, що зміцнені оборонні лінії у місті Покровськ допоможуть їм витримати будь-які атаки російських військ.

Українські військові продовжують підготовку до можливого масштабного наступу окупантів, розпочавши будівництво оборонних споруд та копання окопів в районах, найбільш піддатних атакам. Незважаючи на невеликі результати попередніх спроб, Україна активно звертається до приватних компаній та міжнародних партнерів для підтримки у цьому напрямі.

Ситуація на сході країни залишається напруженою, але українські військові залишаються впевненими в своїх можливостях та готові діяти відповідно до ситуації. Наразі важливою є мобілізація додаткових сил та підтримка у будівництві ефективних оборонних споруд для забезпечення безпеки та стабільності на фронті.

Електроенергія в Україні: прогнози зростання цін та вплив на витрати на освітлення

Внаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру України в березні цього року, питання підвищення тарифів на електроенергію для населення стало предметом активних дискусій і суттєвого обговорення в суспільстві. Населення зацікавлене в тому, чи дійсно мешканцям доведеться витрачати більше коштів через наслідки цих нападів, і чи можуть тарифи збільшитися вже у найближчі місяці.

Протягом останніх двох тижнів українці почули різноманітні погляди щодо майбутнього рівня тарифів на електроенергію, від тверджень про необхідність їх підвищення до більш обережного підходу, де заявляють, що уряд досліджує різні можливості. Проте, споживачів мало що надихає на оптимізм. У червні минулого року після зимових нападів ціни на електроенергію зросли практично вдвічі, а наразі ситуація стала ще складнішою.

Поки що не вдалося остаточно оцінити збитки, проте говорять, що вони нараховуються на мільярди доларів. Різні заяви свідчать про те, що споживачів не лише планують залучити до покриття витрат, але й відновлення інфраструктури після ракетних атак.

Проте, зауважують експерти, говорити про те, що українцям доведеться відшкодовувати наслідки російських нападів за рахунок підвищеного тарифу, було б нечесно. Експерт з енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп наголошує, що споживачі оплачують усі витрати, незалежно від того, яким чином це відбувається. Якщо один не платить, то платитиме інший.

З іншого боку, поточні рахунки, які отримує населення, не відображають повних витрат компаній. Українські споживачі не платять реальну ціну через субсидію. Енергоатом, Укргідроенерго та експортери електроенергії є донорами субсидій. Проте з джерелами субсидування виникли проблеми. Можна передбачити, що в умовах, які складаються, експорту не буде, а отже, це джерело відпадає. Укргідроенерго втратило частину потужностей, що призводить до зменшення виробництва та прибутку. Енергоатом поки що працює, але влітку планується зупинка блоків на технічне обслуговування, і грошей на субсидії також буде недостатньо.

За словами директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, жодне підвищення тарифів не зможе повністю компенсувати втрати від ракетних атак. Потрібно переглянути принцип ціноутворення, забезпечити ринкову ціну, щоб покрити всі витрати компаній, окрім збитків від атак. Ідея полягає в тому, що ті, хто може, мають платити. Для тих, хто не може, має бути ринкова ціна та компенсація з бюджету у грошовій формі.

Експертне співтовариство розглядає економічно обґрунтовану ціну на електроенергію як складне питання, вимагаюче уважного аналізу та розгляду різних факторів. За думкою Прокіпа, якщо мова йде про виробників, таких як Енергоатом, вартість електроенергії може становити приблизно 1 гривню на кіловатт-годину поряд із поточним тарифом 2,64 гривні. Інші виробники, з урахуванням витрат на передачу, розподіл та податки, можуть збільшити цю ціну до 8-9 гривень за кіловатт-годину. Проте експерт наголошує, що найчастіше підвищення тарифів відбувається в крайніх випадках, коли ситуація стає критичною, спрямовано на зменшення навантаження на донорів та спрощення проблеми з боргами на ринку, забезпечуючи учасникам ланцюжка поставок більше фінансових ресурсів.

Прокіп підкреслює, що передбачити реакцію уряду складно, проте ймовірно, що будуть шукатися варіанти, щоб уникнути навантаження на споживачів, можливо, шляхом введення диференціації залежно від обсягу споживання. Водночас, варто бути свідомими того, що противник може активізувати інформаційну кампанію щодо цієї проблеми, що може стати ще більш актуальним у травні, оскільки це питання, безперечно, є дуже соціально чутливим.

За думкою Омельченка, економічно обґрунтованою ціною на електроенергію можна вважати ціну для непобутових споживачів, яка зараз коливається навколо 6 гривень за кіловатт-годину разом з тарифами на розподіл та передачу. Щодо підвищення тарифів, він вважає, що це передусім політичне питання, яке буде вирішуватися на політичному рівні, оскільки нерішучість у цьому питанні може призвести до серйозного дефіциту потужностей та тривалих планових відключень.

Корольчук висловлює думку, що ймовірне підвищення тарифів на електроенергію може відбутися у червні-липні, а середній новий тариф може становити від 3,5 до 4 гривень за кіловатт-годину. Щодо впливу на інфляцію, економісти стверджують, що він буде помітним, хоча складно прогнозувати його точні параметри.

• Питання економічно обґрунтованої ціни на електроенергію є складним та потребує уважного аналізу різних факторів, таких як виробництво, передача, розподіл та оподаткування.

• Підвищення тарифів на електроенергію може стати необхідним у крайніх випадках для забезпечення фінансової стабільності компаній та зменшення навантаження на донорів.

• Розглядаються різні варіанти зменшення навантаження на споживачів, такі як введення диференціації тарифів залежно від обсягу споживання.

• Важливо враховувати соціальну чутливість питання підвищення тарифів на електроенергію та можливий вплив на інфляцію та господарську ситуацію.

• Рішення щодо підвищення тарифів на електроенергію в Україні буде вирішуватися на політичному рівні та може мати серйозні наслідки для економіки та соціального становища населення.

П’яний водій пропонував вінницькій поліції 15 тисяч гривень хабаря

У Вінницькій області інспектори зупинили 43-річного водія Opel Astra, який порушив правила дорожнього руху. Під час спілкування поліцейські помітили явні ознаки алкогольного сп’яніння. Як повідомляє пресслужба поліції, результати огляду показали 1,6 проміле алкоголю в крові — це у 8 разів перевищує допустиму норму. Під час оформлення адміністративних матеріалів чоловік спробував уникнути відповідальності та запропонував інспекторам […]

Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев знову оголосив “війну тіні” — цього разу з особливим акцентом на «армійські потреби». За його словами, в Україні у тіні перебуває до 50% ВВП, а в окремих секторах — понад 60%. Тіньовий обіг Гетманцев оцінює в 900 мільярдів гривень.

Звучить масштабно — але питання в тому, де саме шукатимуть ці мільярди. І відповідь очевидна: не серед олігархічних схем, не на митниці, а в гаманцях малого та середнього бізнесу.

У планах — детінізація на 160 млрд грн вже до кінця року. Це майже половина від очікуваного дефіциту бюджету в 400 млрд. Але замість системної боротьби з тіньовими потоками на експорті, контрабандою чи офшорними схемами, влада знову націлюється на найвразливіше: ФОПи, IT-сектор, маркетплейси, кав’ярні, майстерні, автосервіси.

Гасло “для армії” використовується як ширма, аби перетворити детінізацію на фіскальний пресинг.

“Ми бачимо повернення до фіскального фундаменталізму — коли держава не створює умови, а вимагає”, — кажуть економісти.

Парадокс: очільник комітету з податкової політики, який сам десятиліттями був дотичний до схем, тепер грає роль “борця з тінню”.

Данила Гетманцева неодноразово пов’язували з:

  • тіньовим покровительством митниці;

  • участю у схемах “зернового коридору”;

  • кришуванням підакцизного виробництва тютюну та алкоголю.

І хоча прямих доказів “на руках” немає, жодне масштабне фіскальне розслідування не стосувалося реальних гравців ринку з мільярдними оборотами. Натомість головними “реформами” стали тиск на ФОПів, обмеження для кешу, спроби контролю за картковими переказами та регулювання інтернет-торгівлі.

Справжня мета нинішньої кампанії — перерозподіл ресурсів через підконтрольну податкову систему. Усе відбувається під гаслами патріотизму, але з дуже приземленими наслідками:

  • малий бізнес згортається, бо не витримує бюрократичного та фінансового тиску;

  • падає купівельна спроможність населення;

  • розширюється нова тінь, бо вижити легально в умовах війни стає дедалі важче.

Поки держава втрачає податки через офшори, контрабанду й корупцію в державних закупівлях, реальні гроші виймають із кишень тих, хто ще працює, сплачує зарплати і тримає економіку на плаву.

Останні новини