Глибини карантину в освітніх установах Київської області: Регіони з найбільшою напруженою ситуацією

Після майже шести років повільного та фактично безрезультатного судового розгляду здавалося, що гучна справа проти колишнього мера Харкова Михайла Добкіна, відома як «кооперативна схема», остаточно втратила перспективи. Навесні 2024 року Дзержинський районний суд Харкова ухвалив рішення про закриття кримінального провадження, а згодом цю позицію підтримав і Харківський апеляційний суд. Підставою став сплив 15-річного строку притягнення до кримінальної відповідальності, адже події, які інкримінувалися фігурантам, датувалися 2008–2009 роками.

Однак 15 грудня 2025 року ситуація отримала несподіване продовження. Верховний Суд, розглянувши касаційні скарги, скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій. Касаційна інстанція дійшла висновку, що попередні суди припустилися помилок у застосуванні норм права, зокрема щодо питання строків давності та процесуальних аспектів розгляду справи.

Верховний Суд погодився з аргументами прокуратури, що момент закінчення злочину був визначений неправильно. За позицією обвинувачення, злочин вважається завершеним не в момент ухвалення рішень міськрадою, а тоді, коли відбулося фактичне незаконне заволодіння землею — тобто після оформлення державних актів. У цій справі це сталося 18 серпня 2010 року. Відповідно, строк давності, за розрахунками прокуратури, спливав лише 18 серпня 2025 року, а отже, закриття провадження у 2024 році було передчасним.

Ця справа стала наочним прикладом того, як кримінальні процеси можуть роками затягуватися, використовуючи прогалини й формалізм процесуального законодавства. Іронія ситуації полягає в тому, що навіть після рішення Верховного Суду часу для реального завершення розгляду та винесення вироку майже не залишилося.

Суть так званої «кооперативної схеми», реалізованої за каденції Добкіна, була доволі простою. У Харкові створювали обслуговуючі кооперативи з формулюванням «житлово-будівельний» у назві, що дозволяло безоплатно отримувати у власність значні масиви міської землі під забудову. При цьому такі кооперативи не відповідали вимогам чинного на той момент Житлового кодексу УРСР: їхні члени не перебували на квартирному обліку, не потребували поліпшення житлових умов, а самі кооперативи часто створювалися буквально за кілька днів до ухвалення рішень про виділення землі.

У результаті, за даними слідства, лише у 2008 році, коли Михайло Добкін обіймав посаду міського голови, а Геннадій Кернес був секретарем Харківської міськради, було незаконно передано щонайменше 650 гектарів міської землі. Орієнтовна вартість цих ділянок оцінюється у 4–6 млрд гривень. Кернес, який як секретар ради був ключовою особою у винесенні земельних питань на сесію, до суду вже не дійшов — обвинувальний акт розглядали без нього.

Попри те, що Верховний Суд фактично дав справі друге дихання, більшість експертів сходяться на думці, що це рішення навряд чи змінить фінал. Найімовірніше, процес знову завершиться закриттям провадження через сплив строків давності. У підсумку справа проти Добкіна ризикує залишитися ще одним хрестоматійним прикладом того, як масштабні корупційні епізоди в Україні роками розчиняються між судами, слідством і процесуальними дедлайнами, так і не доходячи до вироку.

Україна: Фінансова міцність та виклики бізнесу

У 2022-2023 роках, незважаючи на повномасштабну війну, Україна продемонструвала вражаючу фінансову міцність. Ріст державного бюджету на понад 3,1 трильйона гривень та залучення понад 14 мільярдів доларів США через емісію військових облігацій свідчать про успішну мобілізацію ресурсів для підтримки армії та економіки.

Інвестиційний ріст у державні облігації, що перевищив 24 мільярди доларів США, відображає національну єдність та довіру до майбутнього країни.

Проте, українські бізнесмени висловлюють занепокоєння стосовно пропозицій Міністерства фінансів щодо податків, спірність яких може ускладнити умови для бізнесу та призвести до корупційних ризиків. Вимагається перегляд цих пропозицій та кадрові зміни у відомстві для забезпечення стабільності та ефективності державних фінансів.

• Україна за період 2022-2023 років продемонструвала значний економічний розвиток, незважаючи на складні умови повномасштабної війни.

• Зростання державного бюджету на понад 3,1 трильйона гривень та залучення понад 14 мільярдів доларів США через емісію військових облігацій свідчать про успішну мобілізацію ресурсів для потреб Збройних Сил.

• Інвестиційний ріст у державні облігації, що перевищив 24 мільярди доларів США, відображає довіру до майбутнього країни та національну єдність.

• Проте, існують певні виклики, зокрема, стосовно пропозицій щодо податків, які можуть ускладнити умови для бізнесу та призвести до корупційних ризиків. Звернення бізнесу до владних структур щодо перегляду цих пропозицій та кадрових змін у відомстві є доцільним.

• Загалом, ефективне управління фінансовими ресурсами та співпраця між державою та бізнесом є ключовими для забезпечення стабільності та успіху країни навіть у складних умовах війни.

Президент України Володимир Зеленський призначив Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії, підтвердивши це вечірнім зверненням і наголосивши на важливості зміцнення дипломатичних зв’язків з Великою Британією. Залужний, раніше головнокомандувач ЗСУ, зараз займатиме нову посаду, що є важливим кроком у зміцненні дипломатичної діяльності України. Призначення Залужного є відповіддю на потребу покращення взаємовідносин із Великою Британією та утримання стабільності в регіоні. Цей крок також відображає визнання Залужним за його внесок у військову справу та захист України. Однак рішення про призначення Залужного може викликати обговорення, оскільки він поки що не має досвіду в дипломатичній сфері, і це може стати предметом уваги для критики. Тим не менш, важливо підкреслити, що призначення Залужного відбувається в контексті стрімкої політичної динаміки та потреби України в ефективній дипломатичній роботі для захисту своїх інтересів у світі.

Український президент Володимир Зеленський затвердив Валерія Залужного на посаду посла в Великій Британії, підкресливши важливість підтримки дипломатичних відносин між двома країнами. Призначення Залужного є стратегічним кроком для зміцнення української дипломатії, хоча воно може викликати обговорення через його відсутність досвіду в дипломатичній сфері. Однак це рішення свідчить про визнання його внеску в оборонну справу та довіру до його спроможностей представляти Україну за кордоном. Важливо відзначити, що призначення Залужного відбувається на тлі складної політичної ситуації та підвищених потреб країни в ефективній дипломатичній роботі для захисту національних інтересів.

У місті Яворів на Львівщині стався інцидент, який викликав значний суспільний резонанс. Працівник Територіального центру комплектування (ТЦК) зазнав нападу під час виконання службових обов'язків. Напад відбувся, коли працівник ТЦК супроводжував військовозобов'язаного на медичний огляд.

Хід подій

Під час супроводу військовозобов'язаного, на працівника ТЦК було здійснено напад. Нападник вдарив його важким предметом по голові, що призвело до серйозних травм. Постраждалий був негайно доставлений до лікарні, де йому надали необхідну медичну допомогу.

Реакція громади та влади

Цей інцидент викликав хвилю обурення серед місцевих жителів та колег постраждалого. Громада Яворова висловила свою підтримку потерпілому працівникові ТЦК та закликала до справедливого розслідування події. Місцева влада також відреагувала на інцидент, заявивши про необхідність підвищення безпеки працівників, які виконують службові обов'язки в складних умовах.

Розслідування

Правоохоронні органи розпочали розслідування цього нападу. Вони працюють над встановленням особи нападника та з'ясуванням мотивів злочину. Важливо, щоб винні були притягнуті до відповідальності, а подібні випадки не повторювалися в майбутньому.

Підтримка постраждалого

Колеги та друзі постраждалого працівника ТЦК організували кампанію підтримки, щоб допомогти йому та його родині у цей важкий час. Вони збирають кошти на лікування та реабілітацію, а також висловлюють моральну підтримку.

Необхідність підвищення безпеки

Цей випадок підкреслив необхідність посилення заходів безпеки для працівників ТЦК та інших державних службовців, які виконують свої обов'язки в умовах підвищеної небезпеки. Мають бути впроваджені додаткові заходи захисту, щоб запобігти подібним нападам у майбутньому.

Висновок

Інцидент у Яворові є нагадуванням про важливість безпеки державних службовців під час виконання ними службових обов'язків. Громада та влада мають об'єднати зусилля для забезпечення належного захисту та підтримки працівників, які служать країні. Розслідування цього випадку повинно бути всебічним та справедливим, щоб відновити справедливість і запобігти подібним ситуаціям у майбутньому.

Повідомлення про інцидент надійшло 17 червня через сторінку Facebook Львівського обласного ТЦК та СП. Відзначається, що військовий виконував свої службові обов’язки, коли йому завдали удару по голові. Внаслідок цього він отримав закриту черепно-мозкову травму і був госпіталізований.

У відомстві зазначили, що військовий став на службу до ТЦК та СП міста Яворова після того, як був на фронті, де отримав поранення. У нього осколкові поранення м’яких тканин, термічний опік обличчя та акубаротравматичне ураження обох вух. Це сталося на Миколаївщині наприкінці березня 2022 року.

У Львівському ТЦК наголосили, що так «чоловік подякували йому саме тим, кого він захищав на фронті», і звернулися до всіх військовозобов’язаних громадян України із закликом «не смійте піднімати руку на наших героїв».

Після набуття чинності новим законом про мобілізацію в Україні значно збільшилася кількість випадків примусової мобілізації. Відео таких інцидентів, коли чоловіків буквально вантажать в автомобілі, заполонили соцмережі. Проте є й інша сторона, це коли на працівників ТЦК нападають військовозобов’язані.

Наприклад, 1 червня, у місті Чернівці побилися громадянський та військовий. У ТЦК та СП заявили, що військовий ударив у відповідь, захищаючись. За фактом бійки триває перевірка та встановлюються всі деталі інциденту. На місці конфлікту працювала поліція.

А 6 червня у Києві чоловік напав на працівників ТЦК. Відео бійки виклали в мережу очевидці. У відомстві назвали чоловіка «військовим злочинцем» та стверджують, що він самостійно підійшов до співробітників з метою провокації. Нападника затримала поліція і з’ясувалося, що він є колишнім військовослужбовцем, який ще у квітні 2023-го самовільно залишив військову частину. Отже, справу розслідуватиме ГБР.

Ще один інцидент стався 18 травня у Синельниковому на Дніпропетровщині. При роздачі повісток виник конфлікт між військовим та цивільним. Чоловік узяв у руки ніж та напав на представника ТЦК. Внаслідок інциденту той отримав поранення руки.