Глибини карантину в освітніх установах Київської області: Регіони з найбільшою напруженою ситуацією

З 1 вересня 2025 року в Україні розпочався новий навчальний рік, під час якого школярі традиційно відпочиватимуть у чотири періоди: осінні, зимові, весняні та літні канікули. Особлива увага приділяється зимовому відпочинку, адже він припадає на святковий період і є важливою складовою організації навчального процесу та відновлення сил учнів.

Згідно з орієнтовним графіком Міністерства освіти та науки, зимові канікули у 2025–2026 навчальному році триватимуть з 27 грудня 2025 року до 11 січня 2026 року. Проте окремі навчальні заклади можуть ухвалювати рішення про продовження перерви до 18 січня, виходячи з власного освітнього плану, місцевих умов та потреб дітей. Такий підхід дозволяє гнучко організовувати навчальний процес і враховувати особливості регіонів.

Остаточний календар канікул затверджує педагогічна рада кожного закладу освіти. Вона ж визначає тривалість навчального року та форму організації навчального процесу — очну, змішану або дистанційну.

На дати й тривалість канікул також можуть впливати безпекова ситуація в регіоні та епідеміологічні умови. У школах з очним форматом навчання можливі тимчасові призупинення занять або переведення окремих класів на карантин, що може коригувати запланований графік відпочинку учнів.

За попереднім календарем, осінні канікули заплановані на період з 27 жовтня до 2 листопада 2025 року. Весняні канікули орієнтовно відбудуться з 23 по 29 березня 2026 року. Літні канікули для школярів традиційно розпочнуться 1 червня і триватимуть до початку нового навчального року.

Батькам та учням радять уточнювати конкретні дати канікул безпосередньо у своїх навчальних закладах, оскільки вони можуть відрізнятися залежно від рішення адміністрації школи та зовнішніх обставин.

21 листопада в українському календарі вирізняється особливою насиченістю змістів і символів. Це дата, яка об’єднує події, що вплинули на формування сучасної України, церковні урочистості, міжнародні ініціативи та народні сезонні спостереження. Упродовж століть цього дня перегукуються давні обряди й новітні значення, створюючи відчуття неперервності української культурної та духовної традиції.

За церковним новоюліанським календарем саме 21 листопада відзначається Введення в храм Пресвятої Богородиці — одне з найшанованіших богородичних свят, яке в народі називають Третьою Пречистою. Його пов’язують із молитвами за добробут родини, внутрішню гармонію, очищення серця та підтримку жінок у їхніх життєвих випробуваннях. У багатьох громадах цей день вважається сприятливим для примирення, благословення дому та подяки за прожитий рік.

Пам’ять про староцерковну традицію також жива: 21 листопада за юліанським календарем відзначали День архангела Михаїла — покровителя військових і захисника небесного воїнства.

У світі сьогодні також відзначається низка важливих дат. Генеральна асамблея ООН святкує Всесвітній день телебачення, наголошуючи на ролі медіа у формуванні якісного та відповідального інформпростору. Своє професійне свято мають рибалки — Всесвітній день риболовлі, який присвячений сталим і гуманним методам лову. Інші міжнародні ініціативи включають День привітань, День боротьби з муковісцидозом, День таблиці множення, День протидії булінгу, День вазектомії та День без музики.

Для українців 21 листопада має ще одну особливу вагу — це День Гідності та Свободи, встановлений на знак початку Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. У цей день вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні та згадують історичний шлях, яким українці довели вірність ідеалам демократії й свободи.

У народних уявленнях дата 21 листопада вважалася рубежем між осінню та зимою. Погодні прикмети цього дня традиційно пов’язували з майбутніми морозами та поведінкою природи. Вірували, що туман віщує відлигу, а дощ обіцяє коротку непогожу весну. Третю Пречисту вважали сприятливою для укладання угод, торгівлі та фінансових справ.

Водночас існували й певні заборони. Як і в інші великі церковні свята, не рекомендувалося сваритися, виконувати важку роботу, займатися пранням, прибиранням чи вживати алкоголь. Не радили давати гроші в борг, щоб не накликати фінансові втрати. Уникати варто також поспіху та необдуманих рішень.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Схема працювала завдяки лояльним високопосадовцям банку, які безпідставно збільшували кредитні ліміти для підконтрольних акціонеру компаній. Лише один з таких епізодів завдав банку збитків на суму понад 608 мільйонів гривень. Для маскування своїх дій учасники злочинної організації укладали додаткові угоди до основних кредитних договорів, збільшуючи ліміти без забезпечення банку ліквідними заставами.

Фігурантів справи звинувачують за статтями 255 та 191 Кримінального кодексу України, що передбачають участь у злочинній організації та розтрату чужого майна в особливо великих розмірах. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади до трьох років.

Наразі триває ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи, після чого її передадуть до суду. Варто зазначити, що в минулому році вже була порушена справа проти одного з колишніх заступників голови правління банку, якого підозрюють у виведенні понад 560 мільйонів гривень на користь власника.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Київська апеляція вказала, що обвинувачення Монтян стосуються публічних виступів на російських пропагандистських телеканалах, зокрема на “Время покажет”, і її діяльності в медіа, зокрема на youtube-каналі, де вона закликала до зміни кордонів України, виправдовувала збройну агресію Росії та підтримувала дії держави-агресора. В обвинувальному акті немає прямих вказівок на те, що ці дії були вчинені саме у Донецьку. Факт її виступів на підконтрольному “ДНР” телеканалі “Юніон” також не означає, що злочини вчинялися у конкретному місці, на чому наполягав голова Шевченківського райсуду.

Тому апеляційний суд ухвалив рішення повернути справу до Шевченківського районного суду Києва для подальшого розгляду.

Тетяна Монтян – колишня українська адвокатка з проросійськими поглядами. Після початку повномасштабної війни Росії проти України вона активно виступала у російських медіа з антиукраїнськими заявами, заперечувала агресію РФ та підтримувала рішення Кремля. У березні 2023 року Офіс генпрокурора України висунув їй підозру за чотирма статтями Кримінального кодексу, зокрема за публічні заклики до повалення конституційного ладу України, зміну кордонів та виправдовування війни.

Крім того, у вересні 2024 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Житомирської області припинила право Монтян на заняття адвокатською діяльністю.