Голосування на Євробаченні: Початок кінця для “Дії” на виборах?

У війні на українській землі палкий бій триває, а вирішено та закінчено ще мало. Де шукати найбільш запеклих сутичок та яка важлива військова техніка стане визначальною для обох сторін? Розглядаємо прогнози бойових дій та описуємо загальний хід подій у російсько-українській війні на наступні місяці.

Авіація РФ повернулася на передову як серйозний фактор на полі бою. Це не лише дії Су-24 та Су-34 біля Харкова чи на кордоні Сумщини, але й скидання чавунних бомб "Грачами" Су-25 в районі Часів Яр — прямо на лінії фронту. Хоча часто російські бомбардування не завжди точні, більшість їх досягає майже мішаної мети. Війська РФ обмежені не лише кількістю літаків, але й кількістю корегованих бомб. Запобігти загрозі від російської авіації буде важко, навіть якщо в ЗСУ з'являться перші F-16. Російські пілоти мають більше льотного досвіду, досвідченіші наземні служби та більше злітно-посадкових смуг на території Європейської частини РФ. Крім того, є літаки ДРЛС (дальнього радіолокаційного стеження), які можуть координувати дії повітряної сили РФ. Хоча Україна збила декілька з них, але ці літаки можуть продовжити виконувати завдання після ремонту.

Швидка реакція на російську авіацію майже неможлива, оскільки ескадрильї західних літаків будуть прибувати поступово, а пілоти проходять тривалу підготовку. Проте, використання цих літаків у бойових діях також буде поступовим. Але вони матимуть перевагу завдяки інтегрованим шоломним прицілам та бортовим радарам. F-16 значно превосходять за технічними характеристиками Міг-29, якими зараз озброєні Повітряні сили ЗСУ.

Загроза з повітря лишається і від російських дронів-розвідників Supercam та Zala, які часто діють в тилу ЗСУ біля третьої лінії оборони. Вони мають нові оптичні системи та працюють на оптичному каналі, щоб уникнути підкарантину електронної боротьби. Вони використовуються для наведення балістичних ракет, таких як "Іскандери", а також для дальніх ударів, таких як "Ланцети" по літаках на аеродромах. Останнім часом кількість атак на український тил помітно зросла.

Цей аналіз показує, що війна в Україні ще далеко від завершення, а бойові дії та стратегічні вибори обох сторін будуть вирішувати подальший хід конфлікту.

Над українськими територіями триває безперервний натиск — атаки приземлених об'єктів, мостів та шляхопроводів, що нагадують місця розташування військ. Російські сили періодично наносять удари по цим об'єктах, створюючи загрозу для рятувальників ДСНС. Україна використовує свій пострадянський арсенал протиповітряної оборони, такий як ЗРК "Оса", "Стріла" та комплекси "Тунгуска", з успіхом протистоячи різноманітним дронам у цій війні. Однак запаси ракет, які були надані Україні ще за часів СРСР, поступово вичерпуються. Також закінчуються запаси засобів ППО, таких як "Стінгери", після невпинних атак крилатими ракетами і розвідувальними дронами.

Навіть США звертаються до "зворотного інжинірингу" та відновлення списаних систем ПЗРК, щоб збільшити запаси, доки нове виробництво не досягне запланованого рівня. З браком засобів ППО все більше російських дронів проникає в тил ЗСУ і здатні наносити точні удари та використовувати балістику. Західна допомога продовжується, незважаючи на політичні труднощі. США підтримують Україну, навіть у світлі внутрішньополітичних конфліктів. Тому, ймовірно, питання про американську допомогу вирішиться, можливо, через кредит з можливістю списання чи іншими механізмами.

Паралельно на Заході укладаються контракти на боєприпаси, в Німеччині відновлюється виробництво "розумних мін", а завод з виробництва снарядів калібру 35х228 мм для "Гепардів" очікується досягнення планової потужності у середині 2024 року. Також продовжується робота з локалізації виробництва "Байрактарів" в Україні. Ці безпілотники, що успішно використовувалися під час конфлікту, зараз модернізуються, щоб стати ще ефективнішими в різних областях. Також триває робота над "коаліцією дронів", яка передбачає надсилання Україні сотень дронів-камікадзе та розвідувальних апаратів з Франції, Німеччини, Великої Британії та інших країн.

Європейський континент активно розширює виробництво пускових установок для системи ПЗРК PATRIOT, і це неабияко вплине на потреби та кадровий ресурс українських військ. Окрім того, країни Європи, що входять до НАТО, збираються придбати значну кількість ракет PAC-2 GEM-T з можливістю застосування проти балістичних цілей, оснащених неконтактним підривником. Також в межах співпраці з країнами ЄС можливе отримання Україною значної кількості 155-мм боєприпасів, що стане важливим доповненням до арсеналу.

Зараз у Європі виробництво 155-мм снарядів проводять чотири країни: Велика Британія (BAE Systems), Німеччина (Rheinmetall), Франція (Nexter) та Фінляндія разом з Норвегією (Nammo). Видобуття та обсяги зростають, що свідчить про готовність європейської промисловості підтримувати Україну. Останні пакети допомоги від Німеччини, зокрема, передбачають постачання 130 модернізованих до версії "1А3" БМП Marder та кількох сотень дронів для підсилення ЗСУ.

У той же час, російська сторона продовжує мобілізувати свої ресурси. Заводи колишніх західних компаній у Росії виробляють порох, а хлібозаводи переобладнуються під виробництво дронів. Хоча можуть бути дефекти та зриви термінів, проте російські військові все одно отримують нову техніку й озброєння. Це вказує на тенденції у війні. Російські солдати оснащуються цифровими раціями, сучасними аптечками та бронежилетами з керамічними пластинами. Видно прогрес у порівнянні з тим, що було раніше. У таких умовах Україні необхідно постійно розвиватися та адаптуватися, щоб зберегти своє місце у конфлікті. Здатність до мобілізації та ведення тотальної війни може виявитися критичною для майбутнього країни.

Європейський континент активно розширює виробництво пускових установок для системи ПЗРК PATRIOT, і це неабияко вплине на потреби та кадровий ресурс українських військ. Окрім того, країни Європи, що входять до НАТО, збираються придбати значну кількість ракет PAC-2 GEM-T з можливістю застосування проти балістичних цілей, оснащених неконтактним підривником. Також в межах співпраці з країнами ЄС можливе отримання Україною значної кількості 155-мм боєприпасів, що стане важливим доповненням до арсеналу.

Зараз у Європі виробництво 155-мм снарядів проводять чотири країни: Велика Британія (BAE Systems), Німеччина (Rheinmetall), Франція (Nexter) та Фінляндія разом з Норвегією (Nammo). Видобуття та обсяги зростають, що свідчить про готовність європейської промисловості підтримувати Україну. Останні пакети допомоги від Німеччини, зокрема, передбачають постачання 130 модернізованих до версії "1А3" БМП Marder та кількох сотень дронів для підсилення ЗСУ.

У той же час, російська сторона продовжує мобілізувати свої ресурси. Заводи колишніх західних компаній у Росії виробляють порох, а хлібозаводи переобладнуються під виробництво дронів. Хоча можуть бути дефекти та зриви термінів, проте російські військові все одно отримують нову техніку й озброєння. Це вказує на тенденції у війні. Російські солдати оснащуються цифровими раціями, сучасними аптечками та бронежилетами з керамічними пластинами. Видно прогрес у порівнянні з тим, що було раніше. У таких умовах Україні необхідно постійно розвиватися та адаптуватися, щоб зберегти своє місце у конфлікті. Здатність до мобілізації та ведення тотальної війни може виявитися критичною для майбутнього країни.

Європейський континент активно розширює виробництво пускових установок для системи ПЗРК PATRIOT, і це неабияко вплине на потреби та кадровий ресурс українських військ. Окрім того, країни Європи, що входять до НАТО, збираються придбати значну кількість ракет PAC-2 GEM-T з можливістю застосування проти балістичних цілей, оснащених неконтактним підривником. Також в межах співпраці з країнами ЄС можливе отримання Україною значної кількості 155-мм боєприпасів, що стане важливим доповненням до арсеналу.

Зараз у Європі виробництво 155-мм снарядів проводять чотири країни: Велика Британія (BAE Systems), Німеччина (Rheinmetall), Франція (Nexter) та Фінляндія разом з Норвегією (Nammo). Видобуття та обсяги зростають, що свідчить про готовність європейської промисловості підтримувати Україну. Останні пакети допомоги від Німеччини, зокрема, передбачають постачання 130 модернізованих до версії "1А3" БМП Marder та кількох сотень дронів для підсилення ЗСУ.

У той же час, російська сторона продовжує мобілізувати свої ресурси. Заводи колишніх західних компаній у Росії виробляють порох, а хлібозаводи переобладнуються під виробництво дронів. Хоча можуть бути дефекти та зриви термінів, проте російські військові все одно отримують нову техніку й озброєння. Це вказує на тенденції у війні. Російські солдати оснащуються цифровими раціями, сучасними аптечками та бронежилетами з керамічними пластинами. Видно прогрес у порівнянні з тим, що було раніше. У таких умовах Україні необхідно постійно розвиватися та адаптуватися, щоб зберегти своє місце у конфлікті. Здатність до мобілізації та ведення тотальної війни може виявитися критичною для майбутнього країни.

Судячи з усього, Москва готується до тривалої кампанії, імовірно, російським військам не вистачить техніки навіть до кінця року (зважаючи на обмежену кількість бронетехніки та нестандартні машини, які вони зараз використовують через нестачу штатної техніки). Проте Кремль очевидно вирішив піти до кінця у цьому конфлікті. Росіяни готові витратити всі свої ресурси на наступні роки, щоб здобути контроль над якомога більшою частиною українських територій. Таким чином, війна ще далеко не закінчена, і перед українським народом стоять великі випробування цього літа.

У висновку можна сказати, що конфлікт між Україною та Росією відомий своєю складністю та тривалістю. Російська агресія продовжується, і Москва вкладає значні ресурси у ведення цієї війни. Незважаючи на обмежену кількість техніки та можливі обмеження до кінця року, Кремль зріштований до досягнення своїх цілей в Україні. Для українського народу перед нами стоять складні випробування, і потрібно бути готовими до тривалої та напруженої ситуації.

В Агентстві з питань контролю за дотриманням законодавства у сфері оборони (ВАКС) відбулася значуща подія – екс-садовець Міністерства оборони Олександр Лієв, якого підозрювали у сприянні махінаціям під час проведення закупівель боєприпасів для Збройних Сил України на суму близько півтора мільярда гривень, випущений під особисте зобов'язання. Цю інформацію оприлюднив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для "Суспільного". Суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на звільнення. Таким чином, екс-чиновник отримав можливість перебувати на волі під особистим зобов'язанням і був направлений ухвалу в СІЗО. За словами адвоката, під час розгляду справи прокурор відсутній з невідомих причин. Справу проти Лієва повернули до Національної поліції, оскільки Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для підтримки підозри щодо розкрадання. Суддя Ярослав Шкодін під час засідання зауважив, що якщо навіть САП не бачить складу злочину, то важко очікувати його визнання судом. Попередньо Лієва було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, але через місяць він був звільнений під особисте зобов'язання. 9 квітня це рішення було скасовано, проте Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки строк тримання під вартою закінчився 8 квітня. Адвокат пояснив, що це означає, що Лієв залишився без запобіжного заходу. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання щодо зміни запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення розгляду не відбулося.

З урахуванням недостатку достатніх доказів від НАБУ та САП щодо розкрадання, суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу для екс-садовця Міноборони Олександра Лієва. Він був випущений під особисте зобов'язання замість утримання під вартою. Однак навіть із зміною запобіжного заходу і поновленням справи в поліцію, суд залишив питання про Лієва без розгляду через згоду обвинувачення. Це свідчить про складну ситуацію у сфері доказів і наголошує на потребі подальшого розслідування та з'ясування фактів у відношенні до заявлених махінацій з бюджетними коштами.

Відділ антикорупційних справ (ВАКС) прийняв рішення звільнити підозрюваного екс-посадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, під особисте зобов’язання, у зв’язку з його причетністю до справи щодо махінацій під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України (ЗСУ) на суму майже півтора мільярда гривень. Про це інформує адвокат Лієва, Назар Кульчицький, у коментарі для “Суспільного”. Згідно з його словами, суд змінив запобіжний захід з утримання під вартою на особисте зобов’язання та відправив ухвалу в СІЗО. На жаль, під час засідання відсутній був прокурор, що викликає питання про об’єктивність судового процесу. Справу повернули в національну поліцію, оскільки НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для підозри у розкраданні. Цей факт підтвердив суддя Ярослав Шкодін під час засідання, зазначивши, що якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Попри те, що Лієва взяли під варту з заставою в 50 мільйонів гривень, його звільнили під особисте зобов’язання вже через місяць. На жаль, згідно з ВАКС, термін тримання під вартою завершився 8 квітня, і тепер він залишається без запобіжного заходу. Незважаючи на це, 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення залишив його без розгляду.

У вищезгаданій статті розкривається складна ситуація щодо підозрюваного екс-посадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, у справі про можливі махінації під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на велику суму. Незважаючи на причетність до скандального процесу, вирішення питання про його запобіжний захід стало предметом суперечок і змін. Суд виніс рішення про звільнення Лієва під особисте зобов’язання, однак його відсутність прокурора під час засідання викликає сумніви щодо об’єктивності судового процесу. Крім того, Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли зібрати достатньо доказів для підозри у розкраданні, що викликає питання про ефективність їхньої роботи. ВАКС скасував рішення про звільнення Лієва, але через закінчення терміну тримання під вартою він залишився без запобіжного заходу. Ця ситуація відображає проблеми у правоохоронних організаціях та судовій системі України, а також потребу в ретельному аналізі та реформах для забезпечення реальної боротьби з корупцією та забезпечення правосуддя.

Згідно з листом, підписаним першим заступником міністра закордонних справ Андрієм Сибігою, з 23 квітня всі чоловіки призовного віку втрачають право на отримання консульських послуг за кордоном. Це нове обмеження передбачене в контексті Закону України "Про правовий режим воєнного стану", який набуває чинності відповідно до загострення ситуації з агресією Російської Федерації проти України. Зазначений лист визначає, що тепер чоловікам віком від 18 до 60 років буде доступна лише можливість оформлення документів для повернення на територію України.

Введене обмеження спрямоване на забезпечення військового обліку та соціальної підтримки відповідно до потреб законодавства. Ця ініціатива залишатиметься в силі до отримання додаткових роз’яснень щодо застосування положень закону про мобілізацію, який запроваджується з метою посилення обороноздатності держави та забезпечення безпеки громадян.

Саме положення 6 і 16 цього закону встановлюють спеціальний режим в'їзду й виїзду, обмеження свободи пересування осіб, а також руху транспортних засобів. Зокрема, вони регламентують зміну місця проживання лише за наявності дозволу військових органів чи розвідувальних служб, а також можливість проходження альтернативної (невійськової) служби.

Нагадаємо, що з цього моменту консульські установи здійснюватимуть лише формально-юридичну підтримку, пов'язану з оформленням документів для повернення до України.

У висновку можна сказати, що введення обмежень на отримання консульських послуг для українських чоловіків призовного віку є частиною заходів, спрямованих на забезпечення військового обліку та соціальної підтримки в умовах загострення конфлікту з Російською Федерацією. Ця ініціатива створена у контексті набуття чинності законом про правовий режим воєнного стану та законом про посилення мобілізації. Важливо зазначити, що обмеження діятиме лише до отримання додаткових роз'яснень щодо застосування вказаних законів. Таким чином, метою цих заходів є підвищення обороноздатності країни та забезпечення безпеки громадян.